Тема 4 Міжнародні відносини в Південно-Східній Азії

і

В серпні 1977 р. в Куала-Лумпурі відбулася Друга конференція глав держав і урядів країн—членів АСЕАН. Вона підтвердила, що асеанівські зустрічі у верхах оста­точно перетворилися на вищий політичний орган Асоціа­ції, а характер питань, які обговорювалися, засвідчив по­ступальний, хоча й повільний, розвиток інтеграційних процесів у межах АСЕАН.

Спираючись на сформульовані в документах Балій-ської конференції у верхах принципи відносин між дер­жавами субрегіону, асеанівські лідери змогли зробити крок уперед у такому важливому для них питанні, як урегулю­вання внутрішньоасеанівських територіальних проблем. Була загашена територіальна суперечка між Філліпінами та Малайзією через Сабах, здійснені кроки щодо усунен­ня розбіжностей між Малайзією й Індонезією з прикор­донних питань, урегульовані деякі тайсько-малайзійські суперечності.

Важливо підкреслити, що в Куала-Лумпурі глави уря­дів Малайзії, Філіппін, Таїланду, Сінгапуру та Індонезії знову підтвердили свою прихильність до ідеї «нейтралі­зації» Південно-Східної Азії. Обговорювалися також питан­ня регіонального економічного співробітництва й розвит­ку економічних відносин АСЕАН зі СІЛА, Японією, Австралією, Новою Зеландією та країнами ЄЕС.

Що стосується ставлення США до АСЕАН, то воно визначалося тим, що основна мета довгострокової стра­тегії Вашингтона в Південно-Східній Азії полягала в тому, аби за будь-яку ціну зберегти позиції Заходу в регіоні, не допустити там радикальних соціальних змін. Такий підхід зумовлювався передусім економічними інтересами Ва­шингтона, увагу якого привертали відносно дешева й Цінна сировина, ємкий ринок збуту американських товарів та сфера ефективного прикладання капіталу. В 70-ті роки в галузі економічних відносин із країнами— членами АСЕАН США проводили курс на всебічну під­тримку експансії в цей регіон американських транснаціо­нальних корпорацій, яка здійснювалася під гаслом «взає­мозалежності». Основною метою концепції «взаємозалеж­ності», що сформувалася в першій половиш 70-х років, було ідеологічне обгрунтування користування розвину­тими країнами Заходу природними багатствами країн, що розвиваються. Зміцнення позицій американських транс-

13 9-

9-302

385

РОЗДІЛ III ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ РЕГІОНАЛЬНИХ СИСТЕМ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН

національних корпорацій в економіці країн ACL сприяло зростанню економічної залежності цих країн СІЛА. ^V

Про політичне значення АСЕАН для СІЛА свід-«тихоокеанська доктрина», з якою 7 грудня 1975 р. ступив у Гонолулу президент СІЛА Д. Картер. Окре» пункт доктрини був цілком присвячений АСЕАН. Ох™ США визнали її як нову політичну реальність. У Вашиш тоні дійшли висновку, що за АСЕАН слід боротис ефективніше, використовуючи тенденцію «азіатського ре, гіоналізму» в інтересах Заходу. Після падіння проамергії ганських режимів в Індокитаї політичне й військове зі чення АСЕАН у стратегічних планах Вашингтона більше зросло.

Радянська політика відносно АСЕАН не була еталон*] пройшла кілька стадій у своєму розвитку. Спочатку, 1967—1971 pp., Москва розглядала АСЕАН як інструмеї Вашингтона й новий варіант блоку СЕАТО. Основу такс го ставлення радянського керівництва до АСЕАН en новили побоювання, що ця організація, яка на той періс не мала чітко визначеної системи зобов'язань, може ск ти новим військовим альянсом, очолюваним антикс муністичною Індонезією. Після прийняття в листот 1971 р. міністрами закордонних справ країн АС] Куала-Лумпурської Декларації про мир, свободу нейтралітет, яка проголосила курс на недопущення збг них конфліктів у Південно-Східній Азії, на відмову субрегіону від блокової політики, вказувала на *™ часовість перебування всіх іноземних військових баз регіоні, АСЕАН почала розцінюватися Москвою як тенцшно корисне угруповання, здатне прискорити вії Заходу з регіону.

^Во??£™^{с у се}Р^еД^ині 70-х років серйозне занепо* єння СРСР викликали зміни в політиці країн АСЕА щодо КНР, що виявилося в установленні Малайзієї Таїландом і Фшппінами дипломатичних відносин Пекіном. Зміцнення позицій КНР у Південно-Схіщ Ази зводило нанівець радянські переваги в цьому регіоі Радянський Союз вніс певні корективи у свою асеаніі ську політику, яка стала більш стриманою Чергов потепління в середині 1978 р. в радянсько-асеанівсьі відносинах заступило різке похолодання у зв'язку зі

386