Тема 8 Латиноамериканська система міжнародних відносин

була організована воєнна інтервенція в Домініканську Республіку (1965).

Таке своєрідне трактування Вашингтоном принципів невтручання і самовизначення, закріплених у Статуті ОАД, провал міжамериканських економічних конферен­цій у 50-ті роки та загострення проблем, що постали при врегулюванні питань торговельно-економічних відносин СІЛА з країнами Латинської Америки, спричинили в се­редині 60-х років гостру кризу ОАД. Ця криза викликала до життя рух за реорганізацію міжамериканської системи, який ініціювали латиноамериканські країни.

Другий етап розвитку ОАД (1964—1972) пов'язаний з проведенням першої реформи цієї організації. Як відомо, спершу принципи діяльності й структура ОАД визна­чалися Статутом 1948 р. (набрав чинності з грудня 1951 р.), в основу якого було покладено Міжамерикан­ський договір про взаємодопомогу 1947 р. Однак згодом невдоволення латиноамериканських країн надмірною активізацією військово-політичної сторони діяльності ОАД привело до перегляду цього Статуту.

На III Надзвичайній міжамериканській конференції (Буенос-Айрес, 1967) був підписаний «Протокол Буенос-Айреса» (набрав сили в лютому 1970 p.), який доповнив стару редакцію Статуту положеннями про посилення соціально-економічної діяльності організації, рівно­правне співробітництво, інтеграцію тощо, вніс зміни в структуру ОАД. Реформа Статуту ОАД, проведена в ці роки, відобразила якісно новий стан міжамериканської системи, зафіксувала приблизну рівновагу сил США і більшості латиноамериканських держав усередині органі­зації. Сполучені Штати не змогли добитися створення в ОАД так званих міжамериканських збройних сил на пос­тійній юридично оформленій основі, але й латиноамери­канцям не вдалося забезпечити будь-яких гарантій поло­жень щодо рівноправного економічного співробітництва, які були формально закріплені в Статуті. Коригування економічних і соціальних статей Статуту звелося лише до незначного розширення норм, зафіксованих раніше.

Під впливом політики розрядки міжнародної напру­женості більшість латиноамериканських країн дедалі рі­шучіше наполягала на перегляді традиційної основи між­американської системи — концепції воєнної безпеки та її заміні системою колективної економічної безпеки.

495

РОЗДІЛ III ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ РЕГІОНАЛЬНИХ СИСТЕМ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН

Початок третьому етапові розвитку міжамерикан>§ ської системи, що проходив під знаком активізації латиноамериканських країн, поклала III сесія Генеральні ної асамблеї ОАД (квітень 1973 р.). На сесії буд прийнята резолюція, яка висловлювала «загальне неї волення результатами діяльності міжамериканської сис-1 теми» і закликала до перегляду не тільки структури, а доктрин міжамериканської системи з наголосом на необ^ хідності посилення соціально-економічної активне ОАД. США пішли на нову реформу значною мірою впливом спільної позиції латиноамериканських країн, але| ставлення Вашингтона до самої реформи важко назват конструктивним. Тому юридична сторона реформи була! обмежена лише прийняттям поправок до Міжамерикан-;< ського договору про взаємодопомогу («Протокол Оз Хосе», 1975). Однак у практичній площині період 1973-1979 pp. став періодом суттєвої демократизації ОАД. У| цей період організація відмовилася від доктрин «несуміс- > ності» і «першочерговості» і з новою силою підтвердила І принципи невтручання і самовизначення в міжамерикан- ■ ських відносинах. У липні 1975 р. ОАД визнала необо-ї в'язковим виконання її членами санкцій проти Куби, а в'І грудні того ж року була розпущена Спеціальна консуль-;. тативна комісія з питань безпеки при ОАД, яка протягом \ ряду років займалась виявленням так званих підступів] міжнародного комунізму в Західній півкулі. Після VI сесії') Генеральної Асамблеї ООН (червень 1976 р.) вдалося за-4 кріпити в Статуті організації право кожної держави без! втручання ззовні визначати свій державний і політичний Г устрій, суверенні права держав на свої природні ресурси, | принципи справедливого економічного співробітництва. В червні 1979 р. на XVIII Консультативній нараді мі­ністрів закордонних справ країн—членів ОАД не була| підтримана ініціатива СІЛА щодо організації під прагни ром ОАД інтервенції в Нікарагуа, що об'єктивно сприяло! зміцненню зовнішньополітичних позицій цієї країни.

496