Тема 1 Ялтинсько-потсдамська система міжнародних відносин та біполярність повоєнного світу

СРСР спромігся за образом і подобою сталінського варіанта командно-адміністративної системи створити свого роду пояс соціалістичних країн Центральної та Східної Європи, який фактично відгоредив Радянський Союз від решти континенту, що, у свою чергу, стало однією з причин створення двох протидіючих блоків — НАТО і Варшавського договору. Всі наступні спроби вир­ватися з вищезгаданого поясу, що робилися опозицій­ними силами в ряді соціалістичних країн Європи, по­слідовно придушувалися, що навіть дістало згодом своє теоретичне обгрунтування у «доктрині Брежнєва».

Зміни, що сталися після війни в центрально- та схід­ноєвропейських країнах, були привнесені ззовні, часто-густо насильницьким шляхом. Саме через це так неспо­дівано легко розпався «соціалістичний табір» та його вій­ськова організація — ОВД, коли на рубежі 80—90-х років керівництво Радянського Союзу послабило «узи бра­терської солідарності». Фактично в ці часи з більш ніж 50-річним запізненням дістали своє практичне втілення ялтинські рішення — у їхньому неупередженому тлума­ченні.

Втім, у 1945 р. в Ялті Захід навряд чи міг якось по-іншому реалізувати своє (відмінне від сталінського) ба­чення повоєнних перспектив Центральної та Східної Єв­ропи.

Практично єдино можливою санкцією могла стати відмова підписати угоду щодо Польщі або Декларацію про визволену Європу, хоча самі по собі ці документи були цілком прийнятними. Проте це, напевно, не при­несло б жодної користі Центральній та Східній Європі, звільнило б Й. Сталіна від зобов'язань за згаданими до­кументами і поставило б під загрозу співпрацю «великої трійки» в багатьох інших, дуже важливих питаннях⁴, які обговорювалися вЯлті. Адже західні союзники ще мали співпрацювати з Й. Сталіним у Німеччині, Австрії, піз­ніше — у війні проти Японії та, зрештою, в Організації Об'єднаних Націй.

Проблеми Далекого Сходу не посідали на конфе­ренції пріоритетного місця, однак результати їх обгово­рення справили свій вплив на формування світового

17

РОЗДІЛ І СТАНОВЛЕННЯ БІПОЛЯРНОЇ СТРУКТУРИ МІЖНАРОД­НИХ ВІДНОСИН. РОЗГОРТАННЯ «ХОЛОДНОЇ ВІЙНИ»

повоєнного устрою в межах «ялтинсько-потсдамськоЗ системи». Так, після низки обговорень було ухвалені Ялтинську угоду, за якою СРСР зобов'язувався вступил у війну проти Японії черед два—три місяці після порази! Німеччини. Своєрідною «компенсацією» за цей крої стала згода США і Великобританії на повернення Ра дянському Союзові Південного Сахаліну (його втратилг Росія в результаті російсько-японської війни) та пе редання йому Курильських островів (японської території яку в 1875 р. Росія обміняла на право володіння всіл Сахаліном).

Згодом протистояння у цьому регіоні визначалосі тим, що Радянському Союзові вдалося встановити стра тегічне партнерство з Китаєм, а Сполученим Штатам — повністю втягнути до західної орбіти Японію. Драма тично розвивалася боротьба між СРСР і СІЛА довколі питання про мирне врегулювання для Японії. «Архітек тор» мирного договору з Японією Д. Даллес, посилаючис: на невиконання Радянським Союзом ялтинських домов леностей, фактично заклав під радянсько-японськ відносини «міну сповільненої дії». СІЛА з його подач відмовилися зафіксувати в договорі згоду на переданш Радянському Союзові Південного Сахаліну та Куриль ських островів, що було обіцяно в Ялті Й. Сталіні Ф. Д. Рузвельтом і В. Черчиллем. У результаті цього (і також з ряду деяких інших причин) СРСР не підписав вересні 1951 р. мирний договір з Японією, що й дос ускладнює відносини між цією країною і спадкоємницеи Радянського Союзу — Росією.

Остаточне формування нової конфігурації повоєнни; міжнародних відносин довершувалося на Потсдамські] конференції лідерів великих держав, що проходила 17 липня до 2 серпня 1945 р. Головною сферою обговорен були європейські справи, насамперед те, що стосувалос всебічного вирішення «німецького питання». Від остан нього аспекту значною мірою залежали як контури, так сама сутність повоєнного європейського устрою, що власне, й підтвердив перебіг подій у наступних кілько: десятиліттях.

Оцінюючи досягнуті в Потсдамі домовленості, з одно го боку, необхідно враховувати, що вони зафіксувалз

18