Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
MV_TA_ZOVNIShNYa_POLITIjKA.doc
Скачиваний:
14
Добавлен:
08.05.2019
Размер:
3.09 Mб
Скачать

Тема 7 Система міжафриганських відносин

лгс^^

Розвиток політичних відносин між африканськими державами в 60—70-ті роки

Зразу ж після створення ОАЄ організації та її членам довелося докладати зусиль, аби виро­бити спільні підходи до взаємовідносин афри­канських держав. Основні принципи співробітництва про­голошувалися в Статуті ОАЄ: суверенна рівність і рівно­правне співробітництво, невтручання у внутрішні справи один одного, взаємна повага існуючих кордонів, відмова від використання сили і мирне врегулювання суперечок. Тим самим було анульовано рішення конференції в Аккрі (1958) про невизнання встановлених колонізаторами кор­донів. У 1964 р. принцип недоторканності кордонів, що існували на момент проголошення незалежності, ще раз підтвердило спеціальне рішення 2-ї сесії (Каїр) Асамблеї ОАЄ. Але, як з'ясувалося, на практиці далеко не всі афри­канські держави були готові дотримуватись існуючих кор­донів, що спричинювало конфлікти, зокрема збройні, між ними.

Ускладнював ситуацію і поділ країн Африки на дві групи: з одного боку, переважна частина країн конти­ненту, з іншого — група країн «соціалістичної орієнта­ції», що мали особливо тісні, в тому числі й військово-політичні, відносини з СРСР (Ефіопія, Ангола, Мозам­бік, Алжир).

За таких непростих обставин країнам Африки все я удалося виробити норми поведінки, які забезпечувала співробітництво та спільний пошук шляхів розв'язанш назрілих проблем. Так, стало правилом, що ОАЄ та ї члени зосереджувалися на питаннях, щодо яких можне було дійти згоди, й уникали питань, що викликали супе­речки, оскільки це блокувало роботу всіх органів ОАЄ Таких гострих проблем у 70-ті роки постало чимало 1975—1976 pp. — криза в Анголі та питання перебуванні там кубинських військ, коли одні держави це схвалювали а інші засуджували; 1977—1978 pp. — проблема май бутнього Західної Сахари, коли переважна більшість дер-

45J

РОЗДІЛ III ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ РЕГІОНАЛЬНИХ СИСТЕМ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН

жав—членів ОАЄ відмовилася брати участь у надзвичай­ній Асамблеї ОАЄ з питань Західної Сахари (проблема виникла після того, як 1975 р. Іспанія заявила, що більше не вважає її своєю колонією); 1977—1978 pp. — війна між Сомалі й Ефіопією.

У всіх означених ситуаціях ОАЄ відмовлялась обгово­рювати питання з точки зору визначення винуватця й зосереджувала свої зусилля на врегулюванні проблеми. Навіть в ООН представник ОАЄ утримується при голосу­ванні або залишає залу засідань, якщо держава—член ОАЄ не згодна з рішенням, у якому зацікавлена вся Аф­рика.

Наприкінці 60-х років перед африканськими країнами постала гостра проблема найманства й надання притулку біженцям, оскільки держава, що надає притулок, могла формувати з них військові загони найманців для вторг­нення до їхніх країн з метою створення маріонеткових режимів. В 1969 р. Асамблея ОАЄ ухвалила конвенцію з проблеми біокенців (набрала чинності наприкінці 1973 p.). Вона фіксує право надавати політичний притулок і під­креслює, що надання такого притулку не є недружнім актом відносно будь-якої африканської країни. Разом з тим держава, що надала притулок, не має права вико­ристовувати біженців з політичною метою, а самим бі­женцям забороняється вести ворожу діяльність щодо будь-якої африканської держави—члена ОАЄ. Біженці мають перебувати в глибині території держави, що їх прийняла. Завдяки цій конвенції Ангола та Заїр наприкінці 70-х років поліпшили свої відносини.

Специфічною рисою зовнішньої політики африкан­ських країн було і є те, що вона спрямовувалася насампе­ред за межі континенту, головні її об'єкти — країни Заходу, здебільшого колишні метрополії, та міжнародні організації. В 70-ті роки багато африканських країн на­віть не встановлювали між собою дипломатичних від­носин. У 1973 p., коли в Африці налічувалося вже понад 40 незалежних держав, лише 19 з них мали дипломатичні відносини на рівні послів з Ефіопією, де перебуває штаб-квартира ОАЄ; 18 — із Нігерією, 22 — із Заїром, 10 — із Танзанією. Наприкінці 70-х років розвиток двосторонніх відносин африканських держав прискорився, але вони поступалися аналогічним відносинам країн Африки з За­ходом.

456

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]