4. Питання

1. Яка форма повинна бути встановлена для централізованих схем володільця­ ми прав та тими, хто ними управляє? Чи була б система «one-stop-shop» бажаною або ж ефективною в умовах інформаційного суспільства?

2. Чи повинні такі централізовані схеми обмежуватися виданням ліцензій для створення творів мультимедіа або ж стати загальним механізмом?

3. Чи вважаєте ви, що конкуруючі схеми (схеми, які включають ті ж самі права) можуть співіснувати в тій же самій державі-члені, у Співтоваристві або ж на міжнародному рівні (можуть включати окремий зміст або, можливо, і од­ наковий зміст)? Як виглядає така конкуруюча схема на практиці?

4. Припускаючи, що інформаційне суспільство базуватиметься на міжна­ родній основі, чи вважаєте ви, що ліцензії, які надаються за подібною схемою або схемами, повинні бути чинними у всьому світі?

5. Чи вважаєте ви, що ліцензії на більш обмежену територію продовжувати­ муть діяти?

6. Чи вважаєте ви, що, незважаючи на існуючі норми конкуренції, в законо­ давстві Співтовариства повинні бути закріплені певні норми для колективних організацій або централізованих схем управління? Якщо так, то який вид норм необхідний: певний кодекс, який регулював би конкуренцію між організаціями та схемами; норми, які регулювали б відносини між організаціями і схемами та їхніми членами, або ж обидва види норм?

Підрозділ IX Технічні системи охорони та ідентифікації Основні положення

Цифрова форма дозволяє ідентифікувати, маркувати, охороняти і автома­тично управляти творами та іншими об'єктами, що охороняються, з метою за­провадження належних систем. Необхідне запровадження та прийняття таких систем на міжнародному рівні, бо інформаційне суспільство не повинно управ­ляти зі шкодою для правоволодільців.

1. Вступ

Цифрова форма творів та інших об'єктів, що охороняються, з одного боку, є перевагою, а з іншого — серйозною небезпекою. Вона дозволяє збирати, допо­внювати та використовувати матеріали набагато легше, ніж це було раніше; це відкриває нові ринки, але й створює нові можливості для піратства та усклад­нює боротьбу з ним. Та цифрова технологія і нові можливості баз даних дозво­ляють краще захищати твори та інші об'єкти, що охороняються, сприяють ста-

197

КНИГА 1. Нормативні акти І документи. Європейська інтеграція України

новленню систем, прийнятних для правовелодільців, виробників обладнання, розповсюджувачів творів та інших суб'єктів, що охороняються. Постають дві проблеми. Перша — систематична ідентифікація творів та інших об'єктів, що охороняються. Всі публікації літературні містять знак ISBN, який дозволяє їх ідентифікувати. Подібна система ідентифікації могла б включати всі твори та інші об'єкти, що охороняються; в самій ідентифікаційній позначці могла б міс­титися інформація про твір або повніша інформація про правоволодільців, на­віть про зміст ліцензії. Подібний кодекс, відомий як Записувальний кодекс між­народного стандарту або ЗКМС, був розроблений для звукових записів. Робота в інших сферах триває.

Використовуючи систему технічної ідентифікації, можна було б полегшити збір та розподіл винагороди правоволодільцям. Було б бажаним, якби системи ідентифікації творів та інших об'єктів, що охороняються, так само, як і бази да­них щодо права на володіння, були об'єднані в систему, яка використовувалася б для виплати через мережу або для надання послуг на відстані, а також для регулювання та розподілу доходів з дотриманням норм особистої таємниці ко­ристувачів. До такого доходу включались би гонорари, які б розподілялися во­лодільцям авторського права. Такі системи вже існують для окремих цілей, але необхідні для загальних систем.

В Європі, де значна кількість операторів працює для міжнародних послуг, можливо, що такі системи вимагатимуть прийняття регулятивних рішень та технічних стандартів. Отже, необхідно детально вивчити питання охорони осо­бистої таємниці користувачів з урахуванням того, що оператори мереж збира­ють та зберігають певні деталі користування інформацією та культурними по­слугами кожним індивідуальним споживачем.

Система обміну цифрових творів та інших об'єктів, що охороняються, також вивчається. Деякі цифрові облікові системи, як Cyphertech, вже існують. Кож­ний компонент цієї програми містить цифровий встановлений знак, який кори­стувачі можуть отримати та розшифрувати за певний час.

Це дозволяє встановлювати системи автоматизованого управління щодо ко­ристування, такого як передача в ефір, де можна було б визначити твір або ін­ший об'єкт, що охороняється, протягом кількох секунд.

Іншим центральним питанням є встановлення зазначених систем охорони та інших систем обладнання, щоб мати всі переваги від системи кодування. В цьо­му документі не ставиться питання ні щодо систем, які дозволяють операторам забороняти прийняття послуг, ні щодо потреби правової охорони належного прийняття, тому що такі питання розглядаються в окремій «Зеленій книзі». З іншого боку, такі системи, як Серійна система управління авторським правом (ССУАП), що запобігають подвійному копіюванню, необхідні. Якщо системи, які продаються споживачам, не будуть розшифровувати коди, то тоді неможливо встановити схеми індивідуального керування.

Іншим аспектом, який прямо не стосується авторського права і суміжних прав, є питання безпеки передачі через мережу. Дані та інші предмети, які пе­редаються через мережу, не можуть охоронятися надалі так, як телефонні дзвінки. Для більшості випадків це є достатнім. Однак ця система не може на­далі ефективно функціонувати стосовно творів та інших об'єктів, що охороня- , ються. Стає дуже складно контролювати, як дотримуються авторське право і ]

4

198 і

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ

суміжні права, якщо мережі не зможуть забезпечити надійну систему безпеки передач.

Незважаючи на те, що питання безпеки передачі через мережу дещо відрізня­ється від питань ідентифікації та охорони, важливо підкреслити, що обговорення цього питання є необхідним для охорони авторського права і суміжних прав.