Співпраця між Державами-членами

9. Держави-члени інформують одна одну стосовно ініціатив щодо боротьби з піратством у сфері авторського права і суміжних прав на міжнародному рівні.

10. Держави-члени надають взаємну підтримку реалізації таких ініціатив і за необхідності проводять спільну діяльність у цьому напрямку.

Ратифікація угод

11. Держави-члени стануть учасниками, якщо вони цього не зробили, наступ­ них міжнародних угод:

238

РАДА ЄВРОПИ

Паризького акта (1971) Бернської конвенції про охорону літературних і ху­дожніх творів;

Міжнародної конвенції про охорону інтересів виконавців, виробників фоно­грам і організацій мовлення (Рим, 1961);

Конвенції про охорону інтересів виробників фонограм від незаконного від­творення їх фонограм (Женева, 1971);

Європейської угоди про захист телерадіомовлення (Страсбург, 1960) та її Протоколів.

12. Держави-члени гарантують, що національні засоби, спрямовані на вико­нання положень вищезгаданих угод, враховуватимуть новітні технологічні роз­робки.

Пояснювальний меморандум Вступ

Недозволен! відтворення, розповсюдження або сповіщення для загального відома з комерційною метою творів, фонограм і виконань, захищених авторсь­ким правом і суміжними правами, що в цілому розглядаються як «піратство», є незаконною діяльністю. Нині вона досягла великих розмірів — частково як ре­зультат нових технологій тиражування і відтворення — і завдає значної шкоди широкому колу інтересів. Сектори, вражені піратством, включають виробницт­во і маркетинг книг, звукові записи (записи і стрічки), фільми, передачі телера­діомовлення, а також відеограми і комп'ютерні програми. Враховуючи природу діяльності, неможливо визначити точні розміри піратства у цих різних секто­рах. Однак, за загальними оцінками, міжнародні збитки від піратства у сфері авторського права і суміжних прав становлять мільярди доларів США, значна частина зазначених збитків припадає на західноєвропейські країни.

Піратські товари часто витісняють з ринку правомірно виготовлені товари. В результаті піратство завдає значних збитків авторам, виконавцям, продюсе­рам, а також компаніям, залученим до виробництва і розповсюдження творів. Це, в свою чергу, призводить до зниження художньої творчості, майбутнього інвестування, що в кінцевому рахунку зачепить й інтереси споживачів. Країни зазнають збитків через несплату мита, ПДВ з піратської продукції.

Протягом багатьох років піратство є предметом обговорення на міжнарод­ному рівні, в міжурядових організаціях, створених відповідно до міжнародних конвенцій з авторського права і суміжних прав. Всесвітня організація інтелек­туальної власності провела два світові форуми, присвячені проблемам пірат­ства у сфері звукових та аудіовізуальних записів (25—27 березня 1981 р.) та у сфері телерадіомовлення і друкованого слова (березень 1983 р.). У червні 1984 р. Рада Європейських Співтовариств схвалила рішення про засоби боро­тьби з аудіовізуальним піратством. 22 травня 1986 р. Комітет міністрів Ради Європи схвалив Рекомендацію № R (86) 9 про культурну політику і авторське право, в якій пропонував Державам-членам невідкладно вжити відповідні за­ходи, ефективні санкції стосовно піратства у сфері мультимедіа.

Дана рекомендація розроблена на розвиток попередніх заходів на міжнародно­му рівні з проблем піратства у сфері авторського права і суміжних прав.

239

КНИГА 1. Нормативні акти і документи. Європейська інтеграція України

Піратство повинно відрізнятися від так званого «приватного копіювання». Ко­мітет міністрів Ради Європи розробив рекомендації стосовно звукового і аудіо­візуального приватного копіювання (див. Рекомендацію № R (88) 2.).

Необхідно зазначити, що піратська продукція часто містить підробки торго­вих марок, що стосуються законодавства про недобросовісну конкуренцію.