2.2. Існування підпільного ринку

14. Поряд з технічними можливостями в Європі існує також підпільний ри­ нок для продажу піратських записів. На ньому відзначається зростання попиту на звукові та аудіовізуальні твори/записи, включаючи як нові записи, так і «хіти» минулих років (компіляція «хітів» різних виконавців, відомих фільмів видатних режисерів тощо), Європейська публіка бажає доступу до більш широ­ кого сервісу вітчизняних і зарубіжних програм, включаючи й ті, якими можна користуватися за передплатою.

15. Великі політичні, економічні та соціальні зміни, які відбулися в Цент­ ральній та Східній Європі, поряд із складною економічною обстановкою, яка склалася в багатьох європейських країнах, демонструють тенденції зростання різних форм піратства. В цьому новому контексті багато європейських спожи­ вачів стоять перед дилемою: вони хотіли б користуватися високоякісними зву­ ка- і аудіовізуальними записами, які пропонуються, але не мають можливості сплатити вартість покупки, оренди або передплати на ці твори. Великий попит на звуко- і аудіовізуальні записи часто поєднується з низькою купівельною здатністю і небажанням купувати за ціною, пропонованою в роздрібній торгівлі.

Всі ці фактори викликають виникнення піратства, результат якого — поява КОПІЙ ЦИХ творів, що продаються за більш низькою ціною (піратські касети).

Ці фактори також породжують тенденцію незаконного використання звуко-і аудіовізуальних записів (встановлення звукової апаратури на дискотеках, по­каз фільмів у квартирах тощо).

3. Шкода, завдана піратством

16. Знаючи природу піратства, неможливо розрахувати і прослідкувати, якого рівня і обсягу воно досягло в різних секторах економіки. Проте, за наяв­ ними у нас даними, економічні втрати від звукового та аудіовізуального пірат-

а Сіропі дорівнюють мільйонам доларів США¹.

' Наприклад, зростаюче у всьому світі піратство компакт-дисків становило' 20 млн. компакт-дисків було продано в 1991 p., 35 млн. — в 1992 p., 70млн. — в

1993 р, (інформація подана за матеріалами «Незаконні звукозаписи», травень 1994 p., за даними Міжнародної федерації виробників фонограм (ІФШ). У Європі в 1993 р. бу­ло продано понад 19 млн. піратських компакт-дисків, що становило близько 4 відсот­ків всього обсягу продажу.

174-319

259

КНИГА 1. Нормативні акти І документи. Європейська Інтеграція України

3.1. Яких збитків зазнають творці творів, аудіовізуальна індустрія та держава

17. Піратство руйнує джерело заробітків індивідуальних осіб і професійного сектору: авторів; композиторів; продюсерів фільмів; продюсерів звукозапису; транслювальних компаній; продюсерів, виробників програмного продукту, по­ в'язаних з виробництвом аудіовізуального продукту, особливо відеоігр і муль- типлікату; дистриб'юторів, різних торгівців, власників кінотеатрів тощо.

В 1994 р. аудіовізуальне піратство (відеопіратство, незаконна трансляція фільмів, недозволені ретрансляції, піратство дешифрувального обладнання) становило понад 10 мільйонів доларів США в таких країнах як Австрія, Болга­рія, Португалія, Швейцарія; 20 мільйонів доларів — у Румунії; 50 мільйонів до­ларів — у Франції, Німеччині, Греції та Іспанії; за грубими підрахунками — 100 мільйонів доларів у Великобританії; понад 200 мільйонів доларів в Італії, яка в 1993 р. зареєструвала рекордний обсяг піратства, що становив приблизно 350 мільйонів доларів (за матеріалами Щорічника 1994—1995 pp. Європейської аудіовізуальної обсерваторії, стор. 117; Американська асоціація експорту кіно­фільмів (МПЕАА).

18. Пірати, які копіюють і продають твори, що користуються успіхом, одержу­ ють чистий прибуток, оскільки нічого не платять авторам і композиторам, чию музику і слова вкрали. Вони також нічого не платять виконавцям і музикантам, що надають оригінальні твори. Проте в дійсності більш за все зазнає збитків про­ дюсер законного твору, оскільки він або вона ризикують, вкладаючи у нову спра­ ву гроші, включаючи витрати на пошук талановитих виконавців, на роботу в студіях звукозапису, на маркетинг твору, на підтримку виконавця і автора тво­ ру. Пірати зникають, забираючи із собою всі плоди цих зусиль і трудів.

18. Оскільки вище ми згадали і транслювальні компанії, варто нагади, що ро­ бота транслювальної організації полягає у витратах на організаційне і технічне забезпечення. Відповідальність стосовно публічного обслуговування/сервісу того, хто транслює (транслятори), зокрема, полягає в тому, щоб забезпечити творчий внесок до національної культури шляхом створення більшої різнома­ нітності оригінальних творів (програм), поряд із прямими трансляціями певних подій, а також — наданні публіці більш широких можливостей для ознайом­ лення та оцінки вітчизняної і зарубіжної культури.

18. Пірати також загрожують роботі, не кажучи про виживання, певних плат­ них телестанцій, більша частина бюджету яких залежить від регулярних пла­ тежів передплатників цих станцій. На додаток до цього правоволодільці, приче­ тні до обслуговування населення подібними програмами для трансляції, на пев­ ному етапі припиняють продаж своїх прав каналам, робота з якими загрожує їх власному економічному стану і виживанню².

" Якщо права на фільм були продані каналу, що працює за передплатою на певну кіль­кість трансляцій/показів, і в разі, якщо цей канал фактично є доступним для всієї решти публіки/населення, то дистриб'ютори виявляються в ситуації, за якої вони втрачають здатність продавати свої фільми громадянам або комерційним нешифро-ваним телевізійним каналам для трансляції протягом строку від 18 місяців до 2 років після попереднього показу вищезазначеними станціями, як засвідчує практика. Для продюсера або дистриб'ютора ситуація, подібна до вищезазначеної, становить велику втрату можливостей.

260

РАДА ЄВРОПИ

21. І, нарешті, від піратства страждає держава. Компанії, що займаються піратством, звичайно не платять зборів, податків, взагалі не платять ніяких ін­ ших грошових податків. Аудіовізуальна індустрія та індустрія розваг особливо ослаблені піратством. Ці види індустрії, що є індустріями першочергової важ­ ливості, забезпечують значною мірою зайнятість і роблять істотний вклад до державної скарбниці (податки, сплачувані авторами/створювачами і службов­ цями; податки, які сплачують компанії, залучені до сфери розваг та аудіовізу­ альної індустрії).

Отже, детальний аналіз цього явища свідчить, що піратство завдає значної шкоди промисловій та комерційній конкуренції в країнах, що стали жертвами піратської діяльності.