Коментарі до положень Рекомендації

5. В законодавстві кожної держави існують можливості для боротьби проти неправомірного використання творів та інших об'єктів, що захищаються. Однак для того, щоб мати можливість більш ефективно боротися з піратством, необ­ хідно мати відповідні положення в міжнародних угодах. Рекомендація підкрес­ лює важливість Договорів ВОІВ, прийнятих у 1996 році. Та оскільки зазначені Договори охоплюють певні категорії правоволодільців і об'єктів права, Реко­ мендація охоплює інші категорії володільців прав, зокрема організації телера- діомовлення, продюсерів баз даних, виконавців записаних аудіовізуальних ви­ конань, що відповідає необхідності посилення захисту в умовах цифрової ре­ альності.

Засоби захисту прав та санкції

6. Успіх боротьби з піратством залежить від того, чи існують відповідні право­ ві засоби. Такі засоби включають тимчасові заходи, які дозволяють оперативно зібрати докази неправомірних дій, застерегти можливе піратство. Відповідно до вимог Статті 41 (2) Угоди ТРІПС пункт 2 Рекомендації передбачає, що процеду­ ри, які стосуються захисту прав інтелектуальної власності, повинні бути швид­ кими та ефективними. В той же час вимоги Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини мають бути виконані, зокрема ті, що містяться в Статті 6, і стосуються Суду справедливості. Рекомендація відзначає, що правові процедури повинні охоплювати всіх фізичних і юридичних осіб, залучених до піратської діяльності, в тому числі виробників неправомірних примірників, ім­ портерів, експортерів, осіб, залучених до розповсюдження таких примірників, включаючи мережу роздрібної торгівлі. Ефективні засоби боротьби проти пірат­ ства існують як у кримінальному, так і в цивільному законодавстві, проте акцент може зміщуватися з одного на інший тип процедур, варіюватися в різних держа­ вах.

6. Рекомендація не дає визначення поняття «піратство», оскільки нині не мо­ жна дати вичерпне визначення цього поняття. Типовим прикладом піратства є неправомірне тиражування захищеного правом матеріалу з комерційною ме­ тою. Дії комп'ютерних хакерів також можуть вважатися піратством, хоча вони не обов'язково пов'язані з певним комерційним об'єктом. Разом з тим не кожне порушення законодавства з авторського права і суміжних прав може вважати­ ся піратством. Переважно береться до уваги комерційний аспект і криміналь­ ний характер діяльності.

6. Рекомендація передбачає, що до випадків піратства застосовуються і кри­ мінальні, і цивільні процедури та санкції. Стосовно кримінального права Реко­ мендація підкреслює у пункті 3, що Держави гарантують застосування відпо­ відних процедур і санкцій. Чіткість їх дотримання залежить від національної правової системи. У деяких Державах кримінальні процедури не застосову­ ються до того часу, поки правоволоділець не подасть скаргу. Однак для ефек-

251

КНИГА 1. Нормативні акти І документи. Європейське інтеграція України

тивної боротьби з піратством важливо, щоб і громадські організації мали право подавати позови проти порушників прав, як це передбачено в багатьох Держа­вах. Це полегшує застосування процедур у тому разі, коли правоволоділець не­відомий або перебуває за кордоном і для повідомлення його про вчинене право­порушення необхідний певний час. Іноді правоволоділець має підстави не ініціювати позову до правопорушника (через, наприклад, юридичні розцінки), в той час як громадський інтерес вимагає розгляду справи. Рекомендація не вка­зує, в яких саме випадках громадські організації повинні діяти на свій власний розсуд, але, зрозуміло, це стосується серйозних правопорушень. Нарешті, як запобіжний засіб дії громадських організацій ефективніші, ніж ініціатива з бо­ку жертви правопорушення.

9. Пункт 4 Рекомендації надає право правоохоронним органам на обшук при­ міщень юридичних і фізичних осіб, які запідозрені в піратській діяльності, кон­ фіскацію піратських примірників, а також матеріалів і обладнання, призначе­ них для їх виготовлення і відтворення. Нині багато порушень авторського права і суміжних прав здійснюється за допомогою комп'ютерів, які є доказом непра­ вомірних дій. Саме такі предмети (пристрої), використані для скоєння злочину, є об'єктом для правоохоронних вилучень.

10. Передбачається також конфіскація фінансових коштів, отриманих від піратської діяльності, за умови, що такі кошти можуть бути чітко ідентифіко­ вані.

11. Відповідно до пункту 5 Рекомендації застосовні санкції повинні бути до­ сить ефективними і суворими. Держави-члени можуть застосовувати тради­ ційні засоби: позбавлення волі або штрафи. Такі санкції застосовуються залеж­ но від серйозності злочину. Вони не повинні бути ні більш, ні менш серйозними, ніж злочини, аналогічні до них. Хоча до зазначеного питання існують різні на­ ціональні підходи, все ж до піратства у сфері інтелектуальної власності не слід відноситися менш суворо, ніж до інших порушень прав власності. Необхідно, щоб особи, схильні навіть до незначного вчинку піратства, розуміли, яка сувора міра відповідальності може бути застосована до них.

12. Щодо цивільних процедур необхідно розглядати засоби досудового роз­ гляду (пункти 6—7) і засоби судового розгляду (пункти 8—10). Ситуація часто складається таким чином, що правоволоділець зацікавлений у прийнятті тим­ часових попередніх заходів досудового розгляду. Такі заходи можуть склада­ тися з вимоги припинити порушення закону, заборони імпорту піратських то­ варів. Необхідно зазначити, що більшість Держав-членів передбачають такі можливості у своєму законодавстві. Однак існує певний інтерес до заходів inaudita altera parte, як зазначено у статті 50 Угоди ТРІПС. Можливість таких заходів є конче необхідною для застереження втрати доказів або доведення розслідування до кінця. Хоча даний вид процедури ущемлює право звинуваче­ ного бути заслуханим до прийняття рішення, важливо те, що відповідні гаран­ тії будуть надані. Це вимагає від позивача надання достатньої гарантії для за­ хисту прав відповідача. Відповідачеві повинна бути надана така гарантія яко­ мога швидше.

13. Труднощі в боротьбі з піратством полягають у тому, що часто важко мати докази, оскільки подібна заборонена діяльність часто не залишає слідів. Ділове врегулювання суперечок шляхом компромісу сторін у цій сфері не відповідає

252

РАДА ЄВРОПИ

інтересам структур, які є частиною економіки чорного ринку. Тому доказами часто володіє сторона, яка порушує закон. Відповідні засоби подолання цих труднощів передбачені національним кримінальним правом, що не можна ска­зати про цивільне право. Тому пункт 8 Рекомендації надає можливість для су­дів вимагати надання доказів, які були відомі раніше, вини звинуваченого. Як­що відповідач відмовляється надавати певну інформацію, відповідні висновки можуть бути зроблені на користь позивача (стаття 43 Угоди ТРІПС).

14. Можливе застосування й інших засобів на захист правоволодільців. Бага­ то Держав-членів, відповідно до статті 15 Бернської конвенції, визнають пре­ зумпцію авторства в національних законах, якщо ім'я автора позначено на тво­ рі звичайним способом, за відсутності доказів протилежного. Організаціям ко­ лективного управління майновими правами бажано надати право захищати інтереси правоволодільців, які передали їм свої права. Такі організації часто відіграють вирішальну роль у боротьбі з піратством. Вони більше обізнані в за­ значеній сфері, у них більші фінансові можливості боротьби з піратством аж до подання позову до суду, ніж в індивідуальних правоволодільців. У деяких краї­ нах такі організації мають труднощі щодо застосування національних законів до внесення до них відповідних змін.

14. У разі, коли відомо, що відповідач завдав збитків інтересам позивача, встановлюється, в яких випадках перший зобов'язаний відшкодувати збитки останньому. Вирішальну роль може відігравати при цьому доказаний позива­ чем факт, що відповідач діяв усвідомлено. За законодавством деяких країн, як­ що правопорушення здійснено неусвідомлено (добросовісне порушення), пра- воволоділець одержує компенсацію від порушника закону в визнаних доціль­ ними розмірах.

14. Існують два способи підрахування завданої шкоди. Перший полягає у ви­ значені втрат, зазнаних позивачем. Інший бере за основу доходи сторони, яка порушила закон. Існує і третій спосіб — це так звані каральні збитки, які стягу­ ються з метою покарати відповідача. При підрахуванні шкоди, завданої пірат­ ством, часто беруться до уваги не лише майнові збитки, а й моральна шкода, завдана порушником правоволодільцеві.

15. Іноді правоволодільцеві відома лише одна особа з групи осіб, залучених до піратської діяльності. Тому в пункті 10 Рекомендації наголошується, відпо­ відно до статті 47 Угоди ТРІПС, що органи судової влади повинні мати право, якщо це відповідатиме серйозності порушення, вимагати від порушника інфор­ мувати володільця прав про третіх осіб, задіяних у виробництві та розповсю­ дженні товарів та послуг, що порушують його права, а також про їхні канали розповсюдження. Штрафи є ефективним засобом, які надають сили таким ви­ могам.

16. Організації споживачів можуть також зробити вагомий внесок у бороть­ бу з піратством. Однак нині такі організації в багатьох Державах-членах не ма­ ють відповідних повноважень стосовно боротьби з піратством. У пункті 11 Ре­ комендації говориться про необхідність залучення організацій споживачів до боротьби з піратством. Особлива увага звернена на необхідність надання їм по­ вноважень запобігати випуску в обіг підозрюваної продукції. Практично ефек­ тивність діяльності організацій споживачів у цій сфері залежить від можливос­ ті правоволодільців заздалегідь інформувати їх про появу піратської продукції.

253

КНИГА 1. Нормативні акти І документи Європейська Інтеграція України

У разі, де це можливо, організації споживачів повинні діяти згідно з інформа­цією про відправлення піратської продукції з інших країн. Правоохоронні орга­ни, мета яких боротьба з кримінальною злочинністю в режимі on-line, роблять значний внесок у боротьбу з піратством.