3. Обговорення проблеми з точки зору Співтовариства

Очевидно, що законодавство з інтелектуальної власності, яке застосовується до цифрового розповсюдження або передачі, повинно бути узгодженим.

Без далекоглядної гармонізації свобода послуг у цій сфері не зможе стати реальністю, тому що відмінності режиму створюватимуть перешкоди на шляху торгівлі між державами-членами.

Як зазначалося, права на прокат і позичання можна поширити і на цифрову передачу. Та для правової чіткості це важко закріпити в законодавстві, ретель­но деталізувати там, де це необхідно.

Звичайно, культурні та освітні функції таких установ, як публічні бібліотеки та університети, які покликані забезпечувати якнайширше розповсюдження творів, повинні дотримуватися прав правоволодільців. Такі установи відіграють важливу роль у суспільстві. Вони є своєрідним містком між автором і публікою, сприяють поширенню знань та найширшому доступу до культури та інформа­ції. Вони також повинні бути спроможними виконувати свої обов'язки і в ново­му цифровому середовищі з якомога меншими обмеженнями. Та цифрова тех­нологія призвела до появи великої кількості таких нових технологій, як елект­ронне зберігання інформації та передача документів, що мають важливе значення, особливо для бібліотечної справи. Такі форми використання та нові можливості можуть завдавати шкоди правоволодільцям, якщо вони не стануть

184

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ

суб'єктами відповідного правового режиму. Особливо важливо надати правово-лодільцям відповідні права стосовно публічного використання. Слід визнавати інтереси різних зацікавлених сторін: автори повинні мати можливість контро­лювати використання своїх творів, бібліотеки повинні забезпечувати видання відповідних творів, користувачі повинні мати широкий доступ до таких творів з дотриманням відповідних та законних інтересів. Ця проблема буде розглянута в доповіді Комісії згідно зі статтею 5 (4) Директиви про право прокату і деякі суміжні права (92/100/ЄЕС).

Ще одне питання, пов'язане з тим, що інформаційні супершляхи передава­тимуть з однієї точки до іншої всі види творів та інших об'єктів, які охороня­ються правом інтелектуальної власності. Який би не був твір — фільм, музика, п'єса тощо — він може передаватися інформаційними супершляхами тільки через використання комп'ютерних програм, а певна частина таких програм завжди передаватиметься разом із твором, що передається, та зберігатиметься в пам'яті разом з ним по закінченні передачі; правові заходи, які регулюють та­кі різні твори, не будуть ефективними.

Різниця між законодавством стосовно комп'ютерних програм та авторським правом є значною щодо права на відтворення. Комісія дотримується думки, що право на прокат могло б поширюватися на цифрові передачі, пов'язані з комер­ційною діяльністю. Потрібно вивчити, як могли б бути пов'язані дані про окремі комерційні операції з застосуванням такого права. Застосування права пози­чання щодо електронної передачі повинно бути переглянуто з метою збережен­ня балансу між інтересами публічних бібліотек та правоволодільцями, яких це стосується.