4.1. Права повинні бути визнані

27. Більшість Держав-учасниць уже вжили заходів для забезпечення своїх законодавств цивільними і кримінальними санкціями, що дають можливість вільно і ефективно діяти проти осіб, які займаються піратством, включаючи ім­ порт і розповсюдження піратських продуктів.

28. Індустрія культури тепер набула здатності розвиватися, тому що право- володільцям у більшості країн було надано мінімальний рівень юридичного за­ хисту: національне законодавство забезпечує певну кількість прав у галузі ін­ телектуальної власності, що надають правоволодільцям можливість і право до­ зволяти або припиняти використання їхніх творів, одержувати відповідну винагороду тощо.

28. Національні законодавства відображають зобов'язання, взяті на себе країнами в рамках міжнародних договорів і угод. Найбільш важливими інструментами є:

• Бернська конвенція про охорону літературних і художніх творів (1886 p., останній раз переглянута в Паризькому акті 1971 p.);

• Міжнародна конвенція про охорону прав виконавців, виробників фоно­ грам і організацій мовлення (Рим, 1961 p.);

• Конвенція про охорону інтересів виробників фонограм від незаконного відтворення її фонограм (Женева, 1971 p.);

• Конвенція про розповсюдження несучих програми сигналів, переданих через супутники (Брюссель, 1974 p.);

• Європейська угода про захист телерадіомовлення (Страсбург, 1960 p.), ра­ зом з їх Протоколами, а також

• Договір про міжнародну реєстрацію аудіовізуальних творів (Женева, 1989 p.).

Ще одним важливим документом є так звана Угода ТРІПС — Угода про торго­вельні аспекти прав інтелектуальної власності, укладена в рамках роботи Уруг­вайського раунду Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ). Ця Угода введена в дію з 1 січня 1996 р. і містить особливі зобов'язання як щодо реальних прав авто­рів, виконавців і виробників фонограм, так і щодо застосування цих прав.

ЗО. Закріпивши ці заходи в національному законодавстві з подальшою рати­фікацією цих договорів, країни гарантують, що правоволодільці мають відпо-

262

РАДА ЄВРОПИ

відні права і на національному рівні, надаючи їм можливість охорони своїх еко­номічних і моральних інтересів від різних форм піратства, що є наслідком технологічного розвитку. Країни можуть також взяти на себе зобов'язання, на­приклад, шляхом двосторонніх угод, про надання взаємних гарантій про охоро­ну своїх громадян, права яких були порушені завдяки піратській діяльності.

4.2. Введення юридичних засобів і санкцій

31. Успіх боротьби проти піратства передбачає наявність юридичних засобів захисту. Ці засоби повинні включати в себе необхідні процедури, що дозволя­ ють застосовувати швидкі дії для збору необхідних доказів, а також для своєчасного застосування санкцій, здатних застерегти людей, які займаються піратською діяльністю, від подібних занять у майбутньому.

31. Засоби юридичного судового захисту повинні розповсюджуватися на всіх осіб, залучених до піратської діяльності, а саме — виробників «піратських» примірників, імпортерів і осіб, що займаються розповсюдженням подібних при­ мірників, — аж до роздрібного продажу, включаючи сюди і розповсюджувачів незаконних кабельних трансляцій і «піратських» транслювальних організа­ цій/окремих осіб.

31. Ефективні засоби, спрямовані проти піратства, повинні бути як у кри­ мінальному, так і в цивільному законодавстві, хоча, звичайно, акцент, зробле­ ний на ту або іншу процедуру, може значно відрізнятися в різних країнах. До­ даткові санкції проти осіб, що займаються трансляцією без ліцензій, повинні завершувати подібні заходи.

Кримінальне законодавство

34. В контексті кримінального права наявність адекватних прав і повнова­ жень для пошуку і затримання злочинців є важливою зброєю в боротьбі проти піратства; не маючи таких прав, надто важко, і взагалі неможливо стати воло­ дільцями доказів, необхідних для звинувачення. Отже, поліція повинна мати повноваження/ордери для обшуку житла осіб, які підозрюються в зайнятті піратством, і для вилучення всіх необхідних матеріалів, виявлених нею, що ма­ ють відношення до розслідування, включаючи незаконні примірники і засоби їх виготовлення. Введення повноважень для забезпечення безпеки прибутків від піратства передбачає, що вони повинні бути точно ідентифіковані, а також про них повинна бути заява.

34. Повинні бути вжиті заходи щодо знищення або конфіскації «піратських» примірників і вилучення засобів їх виробництва для винесення вироків/ви­ знання вини. Подібним же чином прибутки, одержані від піратської діяльності, повинні також стати предметом конфіскації: повинна існувати можливість пе­ редачі повністю або частково конфіскованих прибутків потерпілій стороні як компенсація за завдані збитки. В багатьох країнах жертва кримінального зви­ нувачення може подати позов про відшкодування збитків у контексті кри­ мінального розгляду. Ще один підхід полягає в тому, щоб уповноважувати кри­ мінальні суди залишати компенсаційний ордер на користь потерпілої сторони слідом за винесенням обвинувачення засудженому.

34. Санкції повинні бути суворими. Мінімальні штрафи будуть розглядатися піратами як податковий платіж, який може лише очистити їх совість перед тим, як перейти до більш прибуткової діяльності. Суворі покарання стримують

263

КНИГА 1. Нормативні акти І документи. Європейська Інтеграція України

людей від залучення до піратської діяльності і в той же час спонукають відпо­відних офіційних осіб виділяти певні ресурси для боротьби з піратством. Досвід останнього часу в деяких Державах-членах свідчить, що значне збільшення рівня санкцій і ефективне застосування судом політики санкцій мали позитив­ний ефект на діяльність піратів. Ці методи переконання стають ще більш ефек­тивними в разі, коли піратство набуває міжнародного масштабу. Зазначений досвід може виявитися в двосторонньому і багатосторонньому співробітництві між згаданими країнами. Угода ТРІПС також містить ряд зобов'язань стосовно процедурних та інших аспектів щодо кримінальних санкцій проти піратства.

Цивільне законодавство

37. Що стосується цивільного законодавства, повинні існувати ефективні ме­ тоди для збору доказів у разі піратства. Ці методи будуть неминуче варіювати­ ся в різних країнах — в світлі існуючих законодавчих традицій. Кожна Держа­ ва-член повинна дослідити, чи достатні засоби, нині наявні, для позивача, маю­ чи на увазі певні труднощі, що супроводжують процес забезпечення доказів піратства.

37. В деяких країнах позивач у цивільному процесі може одержати ex parte судовий ордер з вимогою, щоб відповідач/звинувачений дозволив позивачеві зайти до його житла для обшуку і вилучення доказів/свідчень піратської діяль­ ності. Не варто говорити, що подібні ордери обов'язково супроводжуються, з боку позивача, гарантіями про захист законних інтересів звинуваченого. Подібні про­ цедури зарекомендували себе як ефективний засіб боротьби з піратством.

37. В інших країнах в разі, коли позивач здатний продемонструвати, що певна діяльність сприяє тому, що завдається непоправної шкоди, — може бути видана судова заборона з розпорядженням про припинення цієї діяльності ще до вине­ сення юридичного рішення по суті справи, що розглядається.

38. Загалом кінцевою судовою мірою, що забезпечується цивільним правом, є дія, що припиняє завдання шкоди, від якої страждає позивач. Для визначення шкоди, завданої піратством, беруться до уваги ряд юрисдикцій, таких як «втрата репутації», зазнана виконавцем, якому наслідували або чиє виконання було змінене. «Втрата ринкової частки прибутку», зазнана звуко- або відеопро- дюсером в результаті розчарування, якого зазнали споживачі, купивши запи­ си, не знаючи, що ці копії невисокої якості і продаються під іменами дійсних виконавців, не є справжніми. Отже, береться до уваги також шкода, якої може завдати піратство маркетинговим структурам, наприклад, завдання шкоди конкуренції. Пірати можуть продавати свої записи за досить дешевою ціною, оскільки вони не платять винагороди правоволодільцям, а державі податку.

39. Дуже корисно надати позивачеві дозвіл, щоб він мав можливість вибору між компенсацією завданої шкоди і порушенням позову про відшкодування до­ ходів, одержаних від піратської діяльності, коли вони можуть бути визначені. Така можливість буде особливо корисною в разі, коли позивач не може визна­ чити точних розмірів зазнаних збитків.

40. Особливо важливим є те, що будь-які зазнані збитки не є просто симво­ лічними, але становлять собою частку зазнаних збитків і втрат потерпілою сто­ роною. Це положення має підтвердження і в тексті Угоди ТРІПС.

41. Що стосується незаконних примірників і засобів, обладнання, що викори­ стовувалося для їх виробництва, конфіскованих у процесі цивільного розгля-

264

РАДА ЄВРОПИ

ду, — вони повинні бути, з дотриманням конституційних гарантій, знищені або передані позивачеві. Особливої уваги заслуговує те, щоб переконатися і забез­печити той факт, що піратську діяльність припинено, а не просто «лока­лізована» чи переміщена з одного місця на інше.

44. Судові затрати в різних країнах неоднакові. Однак рахунок, що сплачу­ ється відповідачем, повинен відповідати затратам, що включають у себе затра­ ти на технічну експертизу, яка мала місце в процесі судового розгляду, особли­ во у випадках, пов'язаних з незаконним виробництвом звукозаписів з комер­ ційною метою.

44. Винесені судом вироки повинні широко публікуватися, зокрема, винесені судом санкції. Це може бути ефективним способом застереження потенційного піратства. Це може також бути корисним для громадськості як засіб для вияв­ лення піратських копій на ринку.