2. Сучасний правовий аспект

2.1. Бернська та Римська конвенції не охоплюють питання вичерпання прав. Вичерпання є аспектом, на який не було звернено увагу, коли ці угоди уклада­лися або переглядалися.

Угода ТРІПС має посилання на це. Стаття 6 визначає: «З метою врегулюван­ня суперечок за цією Угодою, згідно з положеннями статей 3 та 4, в цій Угоді не використовується вичерпання прав інтелектуальної власності» (стаття 3 при­свячена питанню національного режиму, а стаття 4 визначає режим нації, який користується найбільшими перевагами). Держави самостійно вирішують пи­тання регулювання вичерпання.

Іншими словами, якщо питання вичерпання не що інше, як вичерпання на рівні Співтовариства, воно могло б регулюватися майбутньою конвенцією. Тоді процедура, передбачена конвенцією, мала б застосовуватися до громадян кра­їн, які є учасниками Угоди ТРІПС.

2.2 Вже зазначалося, що вичерпання є важливою концепцією в основному До­говорі Співтовариства. Вона є інтегральною частиною Договору, яка міститься в статтях ЗО — 36 Договору ЄС, в яких йдеться про вільне переміщення товарів. Але той факт, що правоволоділець дозволяє одну трансляцію фільму в одній частині Співтовариства, не вичерпує решти трансляцій та трансляцій в інших частинах Співтовариства¹⁶. Суд правосуддя постановив, що продаж копій віде­окасет не вичерпує права дозволяти або забороняти прокат .

Питання вичерпання порушувалося також і в інших документах. Директива з охорони комп'ютерних програм визначає: «Перший продаж однієї копії або будь-якої комп'ютерної програми у Співтоваристві володільцем авторського права або з його згоди вичерпує право розповсюдження цієї копії у Співтовари­стві, за винятком права подальшого контролю, прокату цієї комп'ютерної про­грами або її копії» (друге речення статті 4 (Ь)).

Директива про право прокату і деякі суміжні права також розглядає це пи­тання з різних аспектів. Стаття 1 (4) встановлює, що право дозволу або заборо-ни прокату чи надання оригіналів і копій творів, захищених авторським правом, та інших творів, що перебувають під захистом, «не буде вичерпаним продажем або будь-яким іншим актом реалізації оригіналів і копій творів, за-хищених авторським правом, та інших об'єктів». Стаття 3 визначає, що ця Ди-ректива не зачіпає положень про прокат комп'ютерних програм Директиви про охорону комп'ютерних програм.

* Стаття 9 (2) Директиви про право прокату і деякі суміжні права, що стосу-еться права розповсюдження, визначає, що «право розповсюдження вичерпу-

ва вироки Кодітела: справа 62/79 Coditel v Cine' — Vog Films /1930/ ЕСЙ 881 та справа 262/81 Coditel v Cine¹ — Vog Films /1982/ ECR 3381. Справа 156/86 Warner Bros. & Metronome Video v Christansen /1988/ ECR 2605.

175

КНИГА 1. Нормативні акти і документи. Європейська Інтеграція України

ється в Співтоваристві стосовно творів, фонограм, фільмів, записаних передач лише в разі першого продажу в Співтоваристві цього об'єкта володільцем права або з його дозволу».

Отже, це положення перш за все стосується справи Суду правосуддя віднос­но статті ЗО et seu., яка була згадана вище. Але воно йде глибше в тому розумін­ні, що звертається також до питання так званого «міжнародного вичерпання» прав: воно застерігає держави-члени від подібного вичерпання. Тому держави-члени не можуть вважати, що право розповсюдження у Співтоваристві вичер­пане, коли товари, які охороняються правом інтелектуальної власності, роз­міщені на ринку країни, що не є членом Співтовариства. Правоволоділець може забороняти паралельний імпорт товарів на території Співтовариства, навіть якщо він сам продав товари в країні, що не є членом Співтовариства.

Зазначене положення, яке зафіксоване в названих вище директивах, було вве­дено тому, що держави-члени можуть вільно забезпечувати це, тому що міжнаро­дне вичерпання могло б негативно вплинути на операції внутрішнього ринку. 3. Обговорення проблем з точки зору Співтовариства

Чи право розповсюдження може бути вичерпане актом використання правово-лодільцем або третьою стороною з його дозволу, залежить від форми, в якій вико­ристовується твір або інший об'єкт, що перебувають під захистом.

Якщо це втілено у формі матеріальній, то воно підлягає правилам вільного переміщення товарів і, отже, принципу вичерпання на рівні Співтовариства. Ін­ше питання, чи є вичерпання на рівні Співтовариства виключним. В такому разі можна сказати, чи держави-члени вільні розглядати, що продаж твору або по­дібного об'єкта в матеріальній формі в третій країні вичерпує право розповсю­дження у всьому світі, або воно вичерпується, якщо товари реалізовані у Спів­товаристві, як і питання статті 9 (2) Директиви про право прокату відносно во­лодільців суміжних прав. Стаття 4 (Ь) Директиви про охорону комп'ютерних програм та відповідні статті проекту Директиви про охорону баз даних ведуть до таких же висновків і, отже, також виключають вичерпання на міжнародно­му рівні у відповідних галузях, але все ж таки зміст цих статей різний. Оскіль-ки різні погляди на це питання в різних державах-членах можуть впливати на внутрішній ринок, необхідно розглянути, чи принципи вичерпання на міжна­родному рівні також повинні спиратися на право розповсюдження всіх інших товарів.

З іншого боку, якщо твір або об'єкт суміжних прав не втілені в матеріальній формі, але використовуються як послуга, то виникає ситуація зовсім інша.

Слухання в липні 1994 року прояснили цю ситуацію, і зацікавлені сторони усвідомили, що необхідна гарантія того, що права не вичерпуються інформа­ційною супермережею. Дійсно, статус послуг може в принципі бути повторений необмежену кількість разів, а тому принцип вичерпання в цьому разі не може застосовуватися. Це було визнано Судом правосуддя у двох рішеннях стосовно права на показ фільму та права на виконання музичного твору.

Комісія схвалила такий підхід щодо послуг, які характеризують інформа­ційне суспільство. На відміну від права розповсюдження матеріальних товарів різні права, що надаються послугами, які передаються електронними засобами, : не можуть підлягати вичерпанню. Насправді кожна послуга (мовлення, прокат і

176

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ

або позичання) є актом, на який має бути отриманий окремий дозвіл без за­вдання шкоди іншими формам використання.