3. Обговорення проблеми з точки зору Співтовариства

В рішенні щодо справи Філа Коллінза Суд правосуддя постановив, що «виключні права, які надаються щодо літературної та художньої власності, є за своєю природою такі, що впливають на торгівлю товарами та послугами, а та­кож на конкурентні взаємовідносини в рамках Співтовариства».

З цього питання Суд постановив, що такі права, хоча й регулюються націо­нальним законодавством, але є предметом Угод і підпадають під їх положення» (параграф 22).

Необхідно зазначити, що моральні права були серед питань, які входили до Робочої програми Співтовариства на 1991 рік. Слухання сторін щодо моральних прав було проведено ЗО листопада та 1 грудня 1992 року.

Слухання показало вразливий характер цього питання. Висловлені погляди дуже відрізняються між собою. Представники авторів та виконавців наполяга­ли на суворих моральних правах, в той час як представники видавців, преси, виробників тощо вороже налаштовані з приводу цих питань. Представники останніх груп говорили, що моральні права, які належать до особистих прав, є джерелом невизначеності щодо використання творів.

Автори та виконавці відкинули цей аргумент. Переважна більшість їхніх представників вимагали, щоб відмінність законодавства щодо моральних прав була узгоджена з розвитком нових технологій, які надають можливість здійс-

189

КНИГА 1. Нормативні акти І документи. Європейська Інтеграція України

нювати певні маніпуляції з творами та іншими об'єктами, що охороняються, під час передачі їх електронними засобами внутрішнього ринку, особливо засобами електронного публікування, банку бази даних та телекомунікаційних мереж.

Важливим питанням, яке з'ясувалося в ході слухання, є те, що моральні пра­ва рідко використовуються для запобігання використанню твору. Причина цього полягає в тому, що сфери, де це питання є вразливим для однієї зі сторін, потре­бують певного врегулювання. В інших сферах, таких як кінематограф, головний режисер повинен досягти згоди з виробником перед тим, як приступити до ви­робництва фільму, з тих проблем, які можуть виникнути в процесі постановки фільму. Слухання показало, що нині моральні права не можуть бути перешко­дою для розвитку внутрішнього ринку.

З появою інформаційного суспільства врегулювання моральних прав стає все більш невідкладним. Цифрова технологія дозволяє легше змінювати твори. Комісія наголошує на необхідності подальшого вивчення цього питання в рам­ках нового цифрового середовища.

4. Питання

1. Чи вважаєте ви, що відмінність між законодавством держав-членів є та­ кою, що норми моральних прав повинні бути узгодженими? Чи буде виправда­ ним узгодження в сучасній ситуації?

2. Чи достатнім є положення про регламентацію моральних прав у контрак­ ті? Коли матеріал знаходиться в мережі, наприклад, у цифровій формі, чи є по­ рушенням моральних прав певні зміни, наприклад, зміна формату?

3. Чи може факт, що автор погодився на цифрову форму, означати, що він погодився і на певні зміни?

4. Чи вважаєте ви, що реґламентація певних змін могла б визначатися ко­ лективними угодами між авторами та виконавцями, з одного боку, та виробни­ ками і видавцями, з іншого боку?

5. Чи вважаєте ви, що питання повинні обговорюватися в цілому або ж стосу­ ватися певних галузей (кінематографія, видання газет, бібліотеки, музеї тощо)?