Розділ перший Частина перша Основні положення

1. В інформаційному суспільстві нові послуги і товари, які надаються, повин­ні належно використовуватися. Інформаційна система повинна діяти на націо­нальному і міжнародному рівнях. Немає сумніву в тому, що закони мають бути адаптованими до нових вимог, які можуть з'явитися, породжуючи безпреце­дентні питання. Одне з них є адаптація правового середовища інтелектуальної власності. Підхід, запропонований законодавством внутрішнього ринку, пока­зує шлях формування політики інформаційного суспільства.

101-319

145

КНИГА 1. Нормативні акти і документи. Європейська інтеграція України

2. Нові товари та послуги, які надаються через інформаційну супермережу, використовують як існуючі твори, так і призводять до створення нових. Існу­ ючий захищений матеріал часто має бути втіленим у цифрову форму перед тим, як його передадуть; створення нових творів та послуг потребує значного інвесту­ вання, без якого сфера нових запропонованих послуг буде дуже обмеженою. Цей діапазон та різноманітність послуг сприятиме розвитку інфраструктур. Без цьо­ го розвитку доцільність інвестування в інфраструктури була б незначною сто­ совно мережі запропонованих послуг окремим споживачам, зорієнтованим в ос­ новному на дозвілля та навчання. Творча діяльність, яка забезпечує основу для інвестування в нові послуги, заслуговує на увагу і буде реалізована, якщо твори та інші об'єкти будуть захищені авторським правом і суміжними правами в циф­ ровому середовищі.

Як тільки послуга введена до мережі, стає дуже важко, без відповідного за­хисту, гарантувати, що твір або будь-який інший захищений об'єкт не буде скопійований, переданий або використаний без дозволу правоволодільця та всупереч його інтересам. Все це можливе завдяки особливій природі цифрової технології, яка дозволяє передавати великий обсяг даних або скопіювати їх значно легше, ніж це можна було зробити в традиційному аналоговому середо­вищі.

3. Завдяки такій природі мереж, що функціонують в інформаційному сус­ пільстві, великі зміни на рівні захисту творів та інших об'єктів породжують між державами-членами певні труднощі на шляху створення інформаційного суспільства. Із зазначених труднощів щодо використання творів, а також їх розповсюдження випливає посилення їх захисту за допомогою авторського права і суміжних прав.

На рівні Співтовариства вже прийняті чотири Директиви про авторське пра­во і суміжні права. Існує пропозиція Директиви про правовий захист баз даних, яка, можливо, скоро буде прийнята. Це надасть можливість Співтовариству ви­передити своїх торгових партнерів, забезпечити належні юридичні рамки робо­ти стосовно розвитку послуг в інформаційному суспільстві.

Постає питання, чи достатній існуючий захист, та в яких зонах його необхід­но посилити, принаймні тих, на які впливає інформаційне суспільство.

Авторське право і суміжні права надають їх володільцю виняткове право до­зволяти або забороняти використання, розповсюдження творів або інших об'єк­тів, що є під захистом; поки правила, які використовуються, не будуть врегульо­вані на шляху вільного руху від однієї країни до іншої залучених товарів та по­слуг, існуватимуть неминучі перешкоди. Права, надані внутрішніми законами, обмежені їх територіальними межами, і це обмеження може бути подолане за умови, якщо закони держав-членів будуть узгоджені. Крім того, поки не існува­тимуть достатньо налагоджені в межах Співтовариства ринки, які відкривають­ся нині новим послугам, до тих пір вони залишатимуться розмежованими між собою. Це призводить до стримування розвитку послуг, які є прибутковими за умови, якщо вони надаються на ринку значно ширшому, ніж внутрішній ринок.

4. До основних належать питання, які охоплюють застосування та вичерпан­ ня певних прав. До спеціальних належать права на репродукування, сповіщен­ ня для загального відома та певні права для здійснення різних типів цифрової передачі. В цьому відношенні запропоновано розрізняти право цифрового спо-

146

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ

віщення та право цифрового мовлення. Питання моральних прав також розгля­нуто детально. Зрештою, підрозділи щодо використання прав охоплюють пи­тання управління правами і технічні системи охорони та ідентифікації.

Відповідно потрібні широкомасштабні консультації для того, щоб надати мо­жливість Комісії виробити програму дій з авторського права і суміжних прав. Зацікавлені сторони запрошуються взяти участь у цьому процесі. Це допоможе розширенню гласності в роботі Комісії, яка керуватиметься принципами до­цільності, і заходи будуть запропоновані лише в тому разі, якщо вони абсолют­но необхідні.

Вступ

1. Цей «Зелений документ» (Green Paper) включає багато питань про ав­ торське право і суміжні права, які потребують розгляду у світлі розвитку ін­ формаційного суспільства.

2. Термін «Інформаційне суспільство» був використаний в документі (W.P.)¹ Комісії «Розвиток. Конкурентоздатність. Найм. — Виклики та шляхи в двад­ цять перше століття». Комісія зазначила, що «ми повинні об'єднати наші зусил­ ля в Європі, щоб досягти якомога швидше мети, націленої на формування євро­ пейської інфраструктури»².

3. Виходячи з необхідності створення документа «Зелена книга», робоча гру­ па підготувала доповідь з цього питання для засідання Ради ЄС у травні 1994 ро­ ку. У доповіді відзначалося, що «технологічний прогрес дає нам зараз можли­ вість обробляти, відновлювати та передавати інформацію незалежно від того, в якій формі вона втілена: усній, письмовій або візуальній, незалежно від від­ стані, часу та її обсягу». Це відіграє особливу роль для прав на інтелектуальну власність як фундаментальну частину регулювальної системи, необхідної для розвитку інформаційного суспільства: «Група вважає, що захист інтелектуаль­ ної власності повинен піднятися до нових висот глобалізації та мультимедій, мати пріоритет на європейському та міжнародних рівнях... Європа має закон­ ний інтерес до існування гарантії, що правам захисту інтелектуальної власнос­ ті надається належна увага, а високий рівень захисту всіляко підтримується»³.

4. Комісія згодом прийняла комюніке під заголовком «Шлях Європи до ін­ формаційного суспільства: план дій». Цей документ встановив рамки роботи Комісії, відкриваючи шлях до більш спеціалізованих документів з особливих питань, таких як права на захист інтелектуальної власності. В ньому йшла мо­ ва про те, що крім заходів щодо авторських і суміжних прав, які були прийняті або розглядаються, є потреба в додаткових заходах. Рада міністрів у вересні 1994 року схвалила такий підхід.

5. Інформаційне суспільство є реальність, існуючі в ньому мережі вже вико­ ристовуються для комерційних, навчальних і дослідницьких потреб завдяки ци­ фровим комунікаційним технологіям. Важливо також відзначити, що ці мережі значно розширені щодо комунікаційних стандартів і що дані, які містяться в ме­ режах, нині тільки частково захищені правами на інтелектуальну власність.

¹ White Paper (Білий документ).

² ISDN 92-826-74 24-Х-1994, стор. 115.

Європейське та світове інформаційне суспільство. Рекомендації робочої групи з пи­тань інформаційного суспільства до засідання Ради ЄС, Брюссель, 26 травня 1994 р.

Ю'1-319

147

КНИГА 1. Нормативні акти І документи. Європейська Інтеграція України

6. Надалі, коли інформаційна супермережа матиме в собі більше творів та ін­ ших охороноздатних об'єктів, технічний та правовий аспект ставатиме все важ­ ливішим. Це не повинно створювати перешкод використанню інформаційних мереж. Можливо, що цифрова комунікаційна технологія тільки створить один із засобів комунікації. Інші існуючі засоби масової інформації, такі як книги, збережуть практичні форми розповсюдження інформації, які безумовно є де­ шевшими. Щоб потенціал інформаційного суспільства зміг реалізуватися пов­ ністю, необхідно підтримувати баланс між інтересами зацікавлених сторін (правоволодільців, виробників, дистриб'юторів та клієнтів послуг, а також опе­ раторів мереж).

7. Цей документ в основному стосується питань застосування авторського права і суміжних прав щодо охорони нових творів та послуг в інформаційному суспільстві, включаючи певні правові та технічні аспекти, які нерозривно по­ в'язані з ефективним дотриманням цих прав. У різних дослідженнях стосовно інформаційного суспільства Комісія широко висвітлила свої міркування щодо питань, які впливають на індустрію, включаючи роль користувачів.

Було вирішено присвятити це дослідження більшою мірою проблемам воло­дільців авторського права і суміжних прав.

З іншого боку, «Зелений документ» не розглядає питання стосовно авторсь­ких прав щодо функціонування мереж та послуг, включаючи комунікаційні стандарти та комплектуючі. Комісія усвідомлює важливість цих аспектів, які вже розглянуті в регулятивних положеннях, що набули чинності в рамках Співтовариства (такі, як Директива Ради 91/250/ЕЕС про правовий захист комп'ютерних програм).

Цей документ не охоплює всіх питань інтелектуальної власності в широкому значенні, які виникають в інформаційному суспільстві.

Комісія розпочала досліджувати інші аспекти регулювальних рамок надан­ня послуг в інформаційному суспільстві, планує підготувати «Зелену книгу» про правовий захист шифрованих сигналів, «Зелену книгу» про комерційні ко­мунікації на внутрішньому ринку, а також документ про механізми забезпе­чення узгодження національного законодавства з принципами зовнішнього ринку. Нарешті, розпочато новий консультативний процес з приводу змісту можливої ініціативи Співтовариства стосовно правового регулювання мульти-медіа.

Додаткового заохочення потребує розвиток нових аудіо- і відеопослуг, по­в'язаних із збереженням культурної неповторності та лінгвістичної відмінності. Зазначені питання будуть розглянуті в окремій «Зеленій книзі».

8. Цей документ складається з двох розділів. Розділ перший досліджує пи­ тання функціонування інформаційного суспільства, важливість його розвитку для Європейського Співтовариства, правові рамки функціонування зовнішньо­ го ринку, визначає проблеми, які виникають в інформаційному суспільстві.

Розділ другий охоплює дев'ять актуальних питань розвитку авторського права і суміжних прав, порушених зацікавленими сторонами, яким, на думку Комісії, повинен бути наданий пріоритет на шляху забезпечення нормального функціонування інформаційного суспільства. Вони розглянуті в трьох части­нах. Комісія звертається з проханням до зацікавлених сторін поділитися своїми

148

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ

думками з приводу різних технічних та законодавчих питань, викладених у цьому розділі.

9. Підходи, які Комісія окреслює в дев'яти підрозділах, базуються на ниніш­ ній обізнаності Комісії з проблемами інформаційного суспільства. Питання, які потребують відповіді, розміщені в кінці кожного підрозділу, а також перерахо­ вані в кінці документа.

«Зелений документ» є частиною процесу консультацій. Зацікавлені сторони, включаючи організації і уряди, запрошуються висловити свої погляди щодо питань, порушених у цьому документі.

Підрозділ І А. Роль авторського права і суміжних прав у Співтоваристві

10. Захист авторського права і суміжних прав є життєво важливим для внут­ рішнього ринку, а також має культурні, економічні та соціальні аспекти для Співтовариства.

a) Внутрішній ринок

11. Питання захисту інтелектуальної власності в інформаційному суспільст­ ві цікавить Співтовариство головним чином через потребу в гарантії того, що товари і послуги будуть вільно пересуватися. Виробники та постачальники то­ варів і послуг, захищені авторським правом і суміжними правами, повинні і на­ далі розглядати Співтовариство як єдиний ринок.

Авторське право і суміжні права надають їх володільцям виключне право дозволяти або забороняти виконання, копіювання і тому подібне використання творів та інших захищених об'єктів; правила, які функціонують, доти не врегу­люють вільний рух товарів та послуг від однієї країни до іншої, доки існувати­муть перешкоди. Права, надані внутрішніми законами країн, обмежені їх кор­донами. Цього можна уникнути, якщо закони держав-членів будуть узгоджені.

12. Інформаційне суспільство сприятиме створенню, доступу, розповсю­ дженню, використанню творів, створенню середовища, в якому відмінності між законами держав-членів не перешкоджатимуть торгівлі товарами і наданню послуг. Становище ускладнюється тим, що в інформаційному суспільстві твори все більше поширюватимуться не в матеріальній формі. Це значить, що прави­ ла, які застосовуватимуться, будуть часто діяти за принципом свободи надання послуг.

Співтовариство зобов'язане вжити заходів щодо гармонізації авторського права і суміжних прав з тим, щоб гарантувати вільне пересування товарів та свободу надання послуг. Це потребуватиме узгодження законодавств та взаєм­ного визнання певних положень задля запобігання спотворенню конкуренції, що в інтересах фірм, розташованих в тій або іншій державі-учасниці.

b) Культурна сфера

13. Авторське право і суміжні права є складовою частиною культурної полі­ тики Європейського Співтовариства. Інформаційне суспільство, особливо муль­ тимедійні засоби, мають відношення до культурної сфери, яка спрямована (Стаття 128 (4) Договору про Європейський Союз) передусім на здобуття знань, поширення культур та історії європейських народів, сприяння культурним об­ мінам, художній творчості, визнання цінності спільної культурної спадщини.

149

КНИГА 1. Нормативні акти І документи. Європейська Інтеграція України

Одночасно культурні аспекти можуть бути основними щодо змісту послуг, які надаватимуться в інформаційному суспільстві.

14. Європейська культурна спадщина інтенсивно використовується для ство­ рення творів та надання послуг в інформаційній супермережі. На додаток до її самодостатньої цінності, культура має економічну цінність, що робить її пред­ метом ринкових відносин. Тому необхідно задля економічного зростання допо­ магати розвиватися культурній сфері Співтовариства.

15. Ефективний захист цієї спадщини, а також її складових частин, в основ­ ному забезпечується авторським правом і суміжними правами. Тому вони є фундаментальними для розвитку культурної сфери Європейського Союзу. На кожній ланці ланцюга між автором та громадськістю вони забезпечують вико­ навцям та іншим правоволодільцям винагороду за використання результатів їх інтелектуальної діяльності. Прибуток, який правоволодільці одержують від використання творів, сприяє розвитку інтелектуальної та творчої діяльності в Співтоваристві. Якщо необхідно змінити закон, щоб задовольнити потреби ін­ формаційного суспільства, автори, виконавці та інші правоволодільці повинні бути ефективно захищеними. Необхідно знайти правильний баланс між захис­ том європейської культурної спадщини та законодавством про інтелектуальну власність, а також її використання в економічно придатних для творчості умо­ вах задля гарантії того, що інформаційне суспільство та європейська культура розвиваються гармонійно.

с) Економічна сфера

16. Захист авторського права і суміжних прав став одним з важливих компо­ нентів у законотворчій роботі, який підтримує конкурентноздатність культур­ них індустрій. Тільки якщо твори надійно захищені, існуватиме стимул для ін­ вестування розвитку творчої та новаторської діяльності, яка є одним з джерел додаткової цінності та конкурентноздатності європейської індустрії. Зрозуміло, що індустрія інвестуватиме творчу діяльність тільки тоді, коли вона певна, що результати творчої діяльності не будуть незаконно привласнені і вона зможе користуватися плодами своїх капіталовкладень протягом періоду захисту, який надається авторським правом.

Різноманітні дослідження економічної важливості авторського права і су­міжних прав, що були проведені в державах-учасницях за останні роки, при­звели до однакових висновків. Продуктивність та додана вартість в зонах, які захищені цими правами, зросли інтенсивно, дуже часто на рівні значно вищо­му, ніж їх економічний рівень в цілому. Ринок аудіовізуальної продукції, на­приклад, зростає на 6 відсотків за рік. І цей рівень стабільний. Взагалі діяль­ність, охоплена авторським правом і суміжними правами, становить, за оцінка­ми спеціалістів, від 3 до 5 відсотків щорічного зростання внутрішнього валового продукту Співтовариства.

17. Захист, який забезпечують зазначені права, охоплює велику кількість виробників, з яких на першому місці виробники індустрії інформації та розваг. Не може бути сумніву в тому, що творчість та конкурентноздатність в таких сферах, як видавнича діяльність, індустрія запису та кіноіндустрія в основному залежать від ефективності застосування авторського права і суміжних прав. Поява нових технологій та інформаційних мереж відкриває перспективу роз­ ширеної експансії в цих сферах, зокрема телебаченні, видавничій справі, музи-

150

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ

ці, комп'ютерній галузі. У зв'язку з розвитком нових форм розповсюдження і ко­піювання Співтовариству необхідно розглядати питання авторського права і су­міжних прав у новому контексті.

d) Соціальна сфера

18. «Білий документ», підготовлений Комісією, привернув увагу до зроста­ ючої тенденції в західній економіці щодо послуг з високою доданою вартістю, які базуються на використанні технологій, «ноу-хау» та результатів творчості. Європейська конкурентноздатність залежить все більшою мірою від новаторсь­ ких ідей, здатних призвести до появи нових продуктів та виробників, які, в свою чергу, створять нові робочі місця. Авторське право і суміжні права є жит­ тєво важливими. В ситуаціях, коли обсяг нових послуг розвивається, можливо­ сті для створення робочих місць, особливо тих, в яких є потреба, мають викори­ стовуватися повністю. Цей документ підкреслює деякі аспекти роботи в со­ ціальній сфері, необхідні для сприяння розвитку діяльності, пов'язаної з інформаційним суспільством.

В. Міжнародний аспект

19. Поява та впровадження нової інформаційної інфраструктури — «ін­ формаційної супермережі» — та нових товарів і послуг спонукало більшість ос­ новних торгових партнерів Європейського Співтовариства висловити свою дум­ ку щодо економічних, правових та соціальних питань, які породжує інформа­ ційне суспільство.

20. Такі питання мають глобальний вплив на кожну сферу, викликають широке міжнародне обговорення всередині та за межами Європейського Со­ юзу, в державах-учасницях Союзу та в спеціальних міжнародних організа­ ціях. Цей феномен на світовому рівні є викликом, принаймні, в певних галу­ зях, щодо пошуку відповідей та прийняття рішень на світовому рівні.

21. Конференція Великої Сімки в Брюсселі 25 — 26 лютого 1995 року підтвер­ дила потребу у високих стандартах правового та технічного захисту результа­ тів творчої діяльності, роль яких невпинно зростає. Міністри погодились, що заходи будуть здійснюватися шляхом національних, двосторонніх, регіональ­ них та міжнародних спроб, включаючи Всесвітню організацію інтелектуальної власності (ВОІВ), які забезпечать, щоб діяльність у сфері інтелектуальної влас­ ності та технічного захисту гарантувала, що правоволодільці зможуть користу­ ватися технічними та юридичними засобами контролю за використанням їх вла­ сності у глобальній інформаційній інфраструктурі.

22. Цей процес формування інформаційного суспільства, особливо законо­ давчих потреб, які цей процес могли б стимулювати, пройшов довгий шлях в кількох державах-членах, а також в країнах третього світу; їх законодавча си- стема з авторського права і суміжних прав базується на різних юридичних тра- диціях, але вони реагують подібними діями на питання, які цей розвиток пору-

Що стосується держав-членів, то яскравим прикладом є робота комісії Сірі-неллі, яка була заснована Французьким міністерством з культурних справ для вивчення проблеми включення нових технологій до правових концепцій сфери інтелектуальної власності. Такі ж кроки були зроблені в Швеції та Фінляндії.

151

КНИГА 1. Нормативні акти І документи. Європейська Інтеграція України

23. За межами Співтовариства Японське міністерство торгівлі та індустрії (ЯМГІ) і Культурне Агентство надали дві доповіді Уряду Європейського Спів­ товариства про включення мультимедіа до систем інтелектуальної власності. У Сполучених Штатах Америки Президент призначив групу для розробки та здійснення адміністративної політики в національній інформаційній інфраст­ руктурі. Робоча група, відповідальна за аспекти інтелектуальної власності, по­ дала «Зелений документ» у липні 1994 року. «Білий документ» незабаром буде поданий також. Різні документи розроблені в Канаді та Австралії, в яких ви­ словлені певні думки з приводу цього питання. Проведені також консультації з приватними зацікавленими особами.

24. Питання інформаційного суспільства розглядалися міжнародними орга­ нізаціями. Всесвітня організація інтелектуальної власності вивчала вплив нових технологій на авторське право і суміжні права. Кілька конференцій та до­ сліджень було організовано для окреслення моделі закону про авторське право, яка охоплювала б нові технології. В жовтні 1989 року структури управління ВОІВ прийняли рішення почати роботу над протоколом до Бернської конвенції, що спрямований на адаптацію її до технічного розвитку, після прийняття Пари­ зького акта Конвенції. Новий документ готується і щодо охорони прав виконавців та виробників фонограм. Ці два інструменти повинні запровадити сучасне між­ народне регулювання авторських і суміжних прав, сприяти посиленню їх впли­ ву. Більше того, дебати, що відбуваються, охоплюють розгляд впливу цифрової технології в цих галузях.

25. Організація Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕС­ КО) і Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) також роз­ глядають технологічні та правові проблеми, що виникли у зв'язку з розвитком інформаційного суспільства.

26. Ці положення є предметом Угоди про торгові аспекти прав інтелекту­ альної власності (Угода ТРІПС) Світової організації торгівлі, яку уклали в ре­ зультаті кількох раундів переговорів за круглим столом в Уругваї. Ця Угода визначила основні правила захисту інтелектуальної власності. Можна зазна­ чити також, що стаття 9 Угоди ТРІПС визнає положення Бернської конвенції. Члени ГАТТ/СОТ зобов'язані дотримуватися статей з 1 по 21 Бернської кон­ венції, за винятком статті 6^bls, яка стосується моральних прав.

Стаття 14 Угоди ТРІПС передбачає захист прав виконавців, виробників фо­нограм та організацій мовлення. Визнано, що комп'ютерні програми повинні за­хищатися як літературні твори. Бази даних або інші матеріали в друкованій чи іншій формі, які за відбором та впорядкуванням є інтелектуальним творінням, також повинні бути захищені. Угода ТРІПС включає і положення про право прокату.

С. Діяльність Європейського Союзу

27. Консультативний процес, започаткований цим «Зеленим документом», випливає з роботи, яка вже розпочалася в різних регіонах.

28. Це не вперше Співтовариство розпочало правовий та економічний аналіз проблем, викликаних розвитком нових технологій. За останні десятиліття тех­ нологічні зміни, які відбуваються в усьому світі, означали, що різні системи за­ конодавства були неодноразово переглянуті з метою вироблення структурної

152

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ

адаптації, щоб підтримувати баланс між імперативами захисту авторів та роз­повсюдженням їх творів.

29. У 1982 році Комісія, визнаючи важливість цього предмета, видала «Зеле­ний документ» про авторське право і виклик технологій. У цьому документі зроблено правовий та економічний аналіз невідкладних проблем, викликаних розвитком нових технологій, що розглядалися з точки зору власних інтересів Співтовариства. На той час Співтовариство працювало над формуванням внут­рішнього ринку і потребувало гарантій того, що ринок захищених товарів і по­слуг функціонує правильно і водночас забезпечується високий рівень захисту правоволодільців. Комісія зазначила, що ці нові технології часто не визнають національних кордонів і все більше ускладнюють застосування законів про ав­торське право.

Комісія наголосила на важливості втілення кількох запропонованих ініціа­тив для врегулювання цих питань. Так, законодавство з баз даних було розгля­нуто Комісією в «Зеленому документі» 1988 року⁴. В цьому Комісія випередила всіх своїх партнерів. «Зелений документ» був основою для проведення консуль­тації та слухань зацікавлених сторін. Так виник «Додаток до «Зеленого доку­мента». Робоча програма Комісії в галузі авторського права і суміжних прав», який був схвалений у лютому 1991 року⁵; в цьому документі, з урахуванням відгуків на «Зелений документ», було визначено програму пріоритетних дій на рівні Співтовариства.

Комісія визнала, що вона керуватиметься двома принципами: «по-перше, захист авторського права і суміжних прав повинен бути посилений, по-друге, захист має бути всебічним, наскільки це можливо». Комісія визнала, що про­грама має охопити всі основні аспекти, пов'язані зі створенням внутрішнього ринку, що «відповідь на виклики нової технології відносно держав-членів Спів­товариства становить тільки частину проблеми».

30. Відповідно до цих настанов було прийнято чотири директиви з авторсь­ кого права і суміжних прав. Всі вони тісно пов'язані з теперішньою дискусією, бо їх правила створюють нове правове середовище.

31. «Зелений документ» 1994 року, який надає захист європейській аудіо­ візуальній індустрії, також окреслив проблеми, викликані новими технологія­ ми, законодавчими рамками роботи, а також наголосив на необхідності форму­ вання середовища, яке б сприяло розвитку послуг⁶.

32. 7—8 липня 1994 року Комісія провела слухання зацікавлених сторін на основі відповідей, поданих в анкеті про захист інтелектуальної власності в ін­ формаційному суспільстві⁷.

«Зелений документ» про авторське право і виклик технологій. Проблеми авторського права потребують термінової дії. — СОМ (88) 72 final, 17 червня 1988 року. Додаток до «Зеленого документа». Робоча програма Комісії в галузі авторського права і суміжних прав. СОМ (90), 584 final, 17 лютого 1991 року.

«Зелений документ» про стратегічні дії для посилення Європейської програмної інду­стрії в контексті аудіовізуальної політики Європейського Союзу. — СОМ (94) 96 final, б квітня 1994 року.

Відповіді зацікавлених сторін стосовно авторського права та суміжних прав в інфор­маційному суспільстві. — ISBN 92-827-0204-9.

153

КНИГА 1. Нормативні акти і документи. Європейська Інтеграція України

33. Слухання 7—8 липня виявило нез'ясованість багатьох питань щодо захи­ сту авторського права і суміжних прав в інформаційному суспільстві. Більшість учасників погодилася, що спільність інформаційного простору змінить кількіс­ но і якісно товари та послуги на ринку. Одночасно вони відзначили вплив цих змін на системи захисту інтелектуальної власності, схиляючись більше до по­ слідовних змін, ніж «революційних» (раптових). Більшість наголосила на потен­ ціалі авторського права і суміжних прав, який має бути пристосований до тех­ нічних змін, наслідків технологічного прогресу (поява фотографування, телеба­ чення, супутникового мовлення, компакт-дисків тощо).

34. Учасники виявили зацікавленість щодо ефективного захисту інтересів правоволодільців. Було визнано, що має бути збережений баланс між правами, які надані володільцям, з яких певна категорія могла б володіти більшими пра­ вами, а також між інтересами користувачів, таких як громадські бібліотеки, чиї функції не повинні бути обмежені. Зацікавлені сторони особливо наголошували на важливості визначення та управління правами, а також аналізу існуючого правового стану.

Ідея встановлення системи визначення творів, що охороняються авторським правом, зустріла широке схвалення. Зацікавленим колам, досі нерішучим щодо можливого індивідуального управління правами, стало зрозуміло, що нові роз­пізнавальні пристрої дозволять здійснювати більш ефективний контроль, але водночас перспектива широкого розповсюдження шляхом копіювання та спо­віщення викликала занепокоєння правоволодільців.

Існуючий рівень захисту прав вважався б адекватним, якби дозволяв як но­ве використання, так і підтримував належний захист правоволодільців. Було підкреслено, що певні концепції могли б перейти до іншої сфери, і їх необхідно «відрегулювати». Щодо прав копіювання, сповіщення та прокату було запропо­новано прийняти концепцію, за якою вони б набули нових характеристик.

Учасники також зацікавились питанням вичерпання прав, відзначивши, що цей принцип не підходить до послуг, які будуть розповсюджені в інформацій­ному суспільстві.

Нарешті, деякі учасники наголосили на потребі оновлення законодавства, вироблення положень для цього виду використання творів. Точки зору розділи­лися щодо питання моральних прав. Правоволодільці хотіли, щоб вони були значно посилені, тоді як потенційні постачальники послуг в спільному інформа­ційному просторі вбачали в них перешкоду.

35. Погляди, висловлені під час слухання, знайшли відображення у цьому «Зеленому документі», спрямованому на розширення і поглиблення консульта­ тивного процесу. і

36. На думку Комісії, необхідно визначити масштаби розвитку послуг в ін- j формаційній суперінфраструктурі, а також наслідків включення до системи і захисту прав на рівні Співтовариства. І

37. Визнано, якщо відмінності, наявні в системі чинного законодавства, мо- І жуть перешкоджати вільному руху товарів та послуг на внутрішньому ринку, 1 то вони мають бути усунені, щоб полегшити розвиток інформаційного суспіль- і ства в Європейському Союзі. 1

154 І

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ

38. Даний документ спрямований на забезпечення Комісії рекомендаціями щодо проведення дискусій з цих питань на різних технічних та правових фору­ мах в інтересах інформаційного суспільства.

Це дозволить також віднайти ефективний напрям дослідницьких проектів, започаткованих під егідою Четвертої дослідницької програми.

39. Зрозуміло, що цей документ не пропонує конкретні рішення проблем, які ще й досі не з'ясовані в багатьох відношеннях, а швидше ставить лише питання можливого підходу до вирішення цих проблем або в деяких випадках пропонує можливі шляхи їх вирішення.