Стаття 8 Строк охорони

1. Охорона повинна забезпечуватися протягом життя автора і п'ятдесяти ро­ ків після його смерті або після смерті останнього автора, що залишився живим. Якщо комп'ютерна програма є анонімним або псевдонімним твором або якщо юридична особа визначена автором відповідно до статті 2 (1), строк охорони по­ винен становити п'ятдесят років від дати, коли комп'ютерна програма вперше стала доступною громадськості. Строк охорони повинен обчислюватися з І січня року, наступного за роком зазначених вище подій.

2. Державам-членам Співтовариства, в яких строк охорони довший від за­ значеного в пункті 1, дозволяється встановлювати чинний нині строк до тих пір, поки строк охорони авторських прав не буде гармонізований загальним правом Співтовариства у більщ загальному вигляді. і

Стаття 9 і

Продовження застосування інших правових норм |

1, Положення цієї Директиви не повинні завдавати шкоди будь-яким іншим і правовим нормам, таким, що стосуються патентних прав, товарних знаків, не-1 добросовісної конкуренції, ділових секретів, охорони напівпровідникових виро-1 бів або договірного права. І

Будь-які положення договорів, що суперечать статті 6 або виняткам, передні баченим статтею 5 (2) і (3), визнаються недійсними, І

2. Положення цієї Директиви також застосовні до програм, створених до 1 січе ня 1993 року, без шкоди будь-яким діям, здійсненим, і правам, реалізованим дія цієї дати. Ш

80 1

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ

Стаття 10 Заключні положення

1. Держави-члени Співтовариства повинні ввести в дію закони, правила і адміністративні акти, необхідні для відповідності цій Директиві, до 1 січня 1993 року.

Коли держави-члени Співтовариства приймуть ці акти, останні повинні ма­ти посилання на цю Директиву або супроводжуватися таким посиланням при їх офіційній публікації. Способи здійснення такого посилання встановлюються державою-членом Співтовариства.

2. Держави-члени Співтовариства повинні повідомити Комісії норми націо­ нальних законів, прийняті ними в галузі, охопленій цією Директивою.

Стаття 11

Держави-члени є одержувачами (адресатами) цієї Директиви.

61-319

81

КНИГА 1. Нормативні акти І документи. Європейська Інтеграція України

ДИРЕКТИВА 92/100 ЄЕС РАДИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СПІВТОВАРИСТВА

Від 19 листопада 1992 року

стосовно прав прокату, позичання і деяких положень авторського права і суміжних прав у сфері інтелектуальної власності

Рада Європейського Співтовариства,

Відповідно до Договору про створення Європейського Економічного Співто­вариства, зокрема, його статей 57 (2), 66 і 100 (а), Враховуючи пропозицію Комісії, У співробітництві з Європейським Парламентом, Зважаючи на думку Комітету з економічних і соціальних питань,

1. Оскільки правова охорона, забезпечувана законодавством і звичаями держав-членів творам, що охороняються авторським правом, і об'єктам, що охороняються суміжними правами, відрізняються у сфері прокату і позичання, і ці відмінності створюють перешкоди для взаємних обмінів, викликають пере­ коси в конкуренції і завдають шкоди нормальній роботі спільного ринку;

2. Оскільки ці відмінності у сфері правової охорони можуть збільшуватися в разі прийняття державами-членами нових і різних законодавчих положень або з тієї причини, що судова практика держав-членів, яка інтерпретує ці по­ ложення, розвиватиметься по-різному;

3. Оскільки необхідно усунути ці відмінності відповідно до мети, сформульо­ ваної в статті 8 (а) Договору, яка полягає в тому, щоб створити простір без внут­ рішніх кордонів для встановлення, відповідно до статті 3 (f) Договору, режиму, який запобігав би можливості фальшивої конкуренції на спільному ринку;

4. Оскільки прокат і позичання творів, що охороняються авторським пра­ вом, і об'єктів, що охороняються суміжними правами, набувають важливого значення, зокрема для авторів, артистів і продюсерів фонограм і фільмів, що піратство в цій галузі становить все більшу загрозу;

5. Оскільки відповідна охорона прав на прокат і на позичання творів, що охо­ роняються авторським правом, і об'єктів, що охороняються суміжними правами, а також охорона об'єктів правом на запис, правом на відтворення, правом на трансляцію і правом на сповіщення твору невизначеному колу осіб можуть роз­ глядатися від цього моменту як такі, що мають фундаментальне значення для культурного і економічного розвитку Співтовариства;

6. Оскільки авторське право і суміжні права повинні враховувати такі нові економічні реалії, як нові форми експлуатації;

7. Оскільки безперервність художньої і творчої діяльності авторів, артис- тів-виконавців або виконавців вимагає одержання ними відповідного доходу, а , капіталовкладення, зокрема, необхідні для виробництва фонограм і фільмів, 1 дуже високі і принагідні; оскільки тільки відповідна правова охорона володіль- 1 ців прав може ефективно гарантувати можливість одержання цього доходу і 1 амортизації цих капіталовкладень; j

82 І

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ

8. Оскільки ці види творчої, художньої і підприємницької діяльності здійс­ нюються в основному незалежними особами; здійснення цих видів діяльності повинно бути полегшене введенням уніфікованої правової охорони у Співтова­ ристві;

9. Оскільки відтоді, як ці види діяльності становлять собою в основному по­ слуги, то надання таких також повинно бути полегшене введенням уніфікова­ них правових рамок у Співтоваристві;

10. Оскільки необхідно зблизити законодавства держав-членів стосовно дотримання міжнародних конвенцій, на яких базуються авторське право і су­ міжні права в багатьох державах-членах;

11. Оскільки правові рамки Співтовариства стосовно прав на прокат і на позичання, а також деяких інших суміжних прав можуть зазнавати обмеження в постановах, які уточнюють, що держави-члени передбачають право на про­ кат і позичання деяким групам правоволодільців, і передбачають також право на запис, відтворення, розповсюдження, мовлення і сповіщення твору невизна- ченому колу осіб деяким групам правоволодільців у галузі суміжних прав;

12. Оскільки необхідно визначити поняття «прокат і надання в позичання» в цій Директиві;

13. Оскільки для чіткості було б своєчасним виключити з поняття прокат і позичання, відповідно до цієї Директиви, деякі види надання в розпорядження, наприклад, надання в розпорядження фонограм або фільмів (кінематографіч­ них або аудіовізуальних творів, кінозображень із звуковим або без звукового супроводу) для публічного показу або для трансляції, надання в розпоряджен­ ня для консультації на місці або для виставки; прокат за цією Директивою не передбачає надання в розпорядження між установами, доступними невизначе- ному колу осіб;

14. Оскільки коли передача в користування, здійснена установою, доступ­ ною невизначеному колу осіб, дає привід для оплати, сума якої не перевищує тієї, що необхідна для покриття робочих затрат установи, і при цьому відсутня безпосередня або опосередкована економічна або комерційна вигода за цією Директивою;

15. Оскільки необхідно ввести режим, який забезпечує справедливу вина­ городу авторам і артистам-виконавцям або виконавцям, які повинні мати мож­ ливість доручати управління цим правом організації колективного управління, яка їх представляє;

16. Оскільки ця справедлива винагорода може бути виплачена в будь-який момент: на базі однієї або кількох виплат, при укладенні контракту або в по­ дальшому;

17. Оскільки ця справедлива винагорода повинна враховувати важливість внеску, зробленого у фільм або фонограму відповідними авторами і артиста- ми-виконавцями або виконавцями;

18. Оскільки необхідно також захистити принаймні авторський гонорар відносно надання в публічне користування, передбачивши спеціальний поря­ док; будь-який захід, вжитий на підставі статті 5 цієї Директиви, повинен бути разом з тим сумісним з європейським правом (правом Співтовариства), а саме з

| статтею 7 Договору;

«•1-319

83

КНИГА 1. Нормативні акти і документи. Європейська інтеграція України

19. Оскільки положення розділу II цієї Директиви не перешкоджають дер­ жавам-членам розповсюджувати презумпцію статті 2 (5) на виключні права, включені до цього розділу; крім того, вони не перешкоджають державам-чле­ нам передбачити спростовну презумпцію дозволу на експлуатацію артистів- виконавців або виконавців відповідно до виключних прав, передбачених зазна­ ченими положеннями, якщо тільки ця презумпція сумісна з Міжнародною кон­ венцією про охорону інтересів виконавців, виробників фонограм і організацій мовлення, яка в подальшому називатиметься «Римською конвенцією»;

20. Оскільки держави-члени можуть для володільців суміжних прав пе­ редбачити положення, що забезпечують більшу охорону, від зафіксованої в статті 8 цієї Директиви;

21. Оскільки уніфіковані таким чином права на прокат і позичання, і охоро­ на в галузі суміжних прав не можуть в жодному разі використовуватися таким чином, щоб вони містили приховані обмеження в торгівлі між державами-чле­ нами або таким чином, щоб суперечити хронологічному принципу ЗМІ (засобів масової інформації), як це було визнано в постанові суду «Компанія Сінетек проти FNCF»¹,

приймає цю Директиву: