5. Передача матеріалів про адміністративне правопорушення до суду:

• рішення про направлення матеріалів про адміністративне правопорушен­ ня приймається керівником органу внутрішніх справ за місцем вчинення пра­ вопорушення;

• передачі до суду підлягають закуплені й вилучені речові докази — конт- рафактні примірники творів;

• вживають заходи по забезпеченню явки правопорушника і повідомлення експерта про місце і час розгляду матеріалів справи.

При підготовці і передачі матеріалів про адміністративне правопорушення | до суду слід пам'ятати, що відповідно до ст. 38 КпАП РРФСР адміністративне І стягнення може бути накладено не пізніше двох місяців від дня вчинення пра- і вопорушення, або не пізніше місяця після прийняття рішення про відмову щодо | порушення кримінальної справи за наявності в діях порушника ознак адмініст- І ративного правопорушення. І

Суддя, керуючись нормами КпАП РРФСР, виносить рішення про притяг-1 нення до адміністративної відповідальності порушника, а також конфіскацію 1 вилучених примірників контрафактної аудіовізуальної продукції з метою їхі подальшого знищення або передачі правоволодільцю. ,1

При відмові від притягнення до адміністративної відповідальності суддя, • відповідно до п. 4 ст. 49 Закону про авторські і суміжні права, виносить рішенюш про конфіскацію контрафактних примірників творів і фонограм, їх знищенвдЯ або передачу володільцям авторських і суміжних прав. *Л

5. Проведення досліджень примірників контрафактної >*Ш

аудіовізуальної продукції Ш

Однією з проблем, що викликає певні труднощі при проведенні перевірив і припиненні порушень авторських і суміжних прав, є рішення питання ntfH проведення досліджень контрафактної аудіовізуальної продукції. V

Основні труднощі щодо питання організації проведення досліджень, як пр$|Н вило, становлять: ^1

• пошук кваліфікованих спеціалістів (експертів) для проведення дослшН жень; JH

• надання необхідних для проведення порівняльних досліджень тиз) оригінальних зразків аудіовізуальних творів;

306

ПРОГРАМА ТАСІС «ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ»

— коректність постановки перед спеціалістом питань, що необхідно ви­ рішити.

Практичному вирішенню цих проблем був присвячений семінар співробітни­ків експертно-криміналістичних підрозділів, що відбувся в м. Москві у грудні 1999 р. за Програмою ТАСІС. За участю ЕКЦ МВС Росії і РАПО підготовлено збірник матеріалів «Методологія проведення досліджень і експертиз аудіовізу­альних творів», інформація якого дозволить уникнути можливих помилок при призначенні і проведенні досліджень контрафактної аудіовізуальної продукції.

Відповідно до угоди між ЕКЦ МВС Росії і РАПО визначені 24 базові міжре­гіональні відділи експертно-криміналістичних підрозділів органів внутрішніх справ. Базовим ЕКЦ передані бібліотеки оригінальних поліграфічних упаковок найбільш популярних відеофільмів, що переважно стають об'єктом «пірат­ського» тиражування, і списки аудіовізуальних творів із зазначенням правово-лодільців — членів РАПО. Зазначені бібліотеки РАПО регулярно поповнює зразками оригінальної упаковки відеофільмів, що надходять у торговельну ме­режу.

При направленні до ЕКП об'єктів для проведення досліджень необхідно вра­ховувати, що:

• експерт не має права давати правову оцінку досліджуваного об'єкта;

• основні параметри і вимоги до ліцензійного відеозапису аудіовізуального твору не стандартизовані, тому експерт не зможе відповісти на питання про відповідність поданого примірника вимогам ГОСТу.

Вилучена продукція направляється на дослідження спеціалістам, які воло­діють знаннями щодо визначення відмінних ознак контрафактних примірників аудіовізуальних творів¹. Здійснюється дослідження кожного примірника вилу­ченої продукції. Експертною організацією складається висновок про результа­ти проведеного дослідження, який подається разом з продукцією ініціатору.

Слід відзначити, що вирішення питання про контрафактність тих або інших примірників аудіовізуальних творів, одержаних в результаті проведення конт­рольної закупки, є правовою оцінкою всієї сукупності наявних у розпорядженні органу дізнання матеріалів.

З врахуванням викладеного, при призначенні органом дізнання або поперед­нього розслідування досліджень або експертиз на вирішення спеціаліста (екс­перта) ставляться питання про відповідність наданих для дослідження відеока­сет примірникам оригінальної відеопродукції, а якщо ні, то які є ознаки відмін­ності?

Переліки можливих питань, які можуть бути поставлені на вирішення екс­пертів ЕКП при проведенні досліджень і експертиз поліграфічної упаковки відеокасет, магнітних і цифрових носіїв аудіовізуальної інформації наведені в посібнику.

¹ Спеціалісти РАПО, володіючи відповідною кваліфікацією, безплатно здійснюють за письмовими запитами органів дізнання і постановами слідчих органів дослідження і експертизи вилученої контрафактної продукції. В межах підписаної РАПО з ЕКЦ МВС Росії угоди з січня—лютого 2000 р. проведення зазначених досліджень і експер­тиз здійснюється спеціалістами базових міжрегіональних відділів експертно-криміна­лістичних підрозділів МВС.

20Ч-319

307

ПРОГРАМА ТАСІС «ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ»

За існуючою практикою наявність оригінальної поліграфічної упаковки під­тверджує законність розповсюдження відепродукції. На поліграфічній упаков­ці повинна міститися інформація про авторів відеопрограми (про фірму-вироб-ника); про передачу авторських і суміжних прав третім особам; про правоволо-дільців на території Російської Федерації; назва і характер відеопрограми, інформація про вікові обмеження, інформація про проходження спеціальної експертизи (для еротичних відеопрограм), коротка анотація відеопрограми, да­ні виробника (або продавця).

Б — наявна поліграфічна упаковка має дизайн, відмінний від оригінального дизайна поліграфічної упаковки даної відеопрограми.

При легальному випуску відеопрограм дистриб'ютор (правоволоділець) ви­користовує для оформлення поліграфічної упаковки певний дизайн. При роз­повсюдженні відеопрограм, випущених цим дистриб'ютором, відеопродукція повинна мати саме цей дизайн поліграфічної упаковки. При невідповідності на­явного дизайна поліграфічної упаковки і дизайна дистриб'ютора напрошується висновок, що зазначена відеопродукція розповсюджується не офіційним дис­триб'ютором, а іншою особою. Цей індекс також застосовується в разі, коли відеопрограма не вийшла на легальний відеоринок, і її оформлення здійснено третьою особою без відома правоволодільця, тобто з порушенням авторських прав.

В — підробка поліграфічна упаковка.

Поліграфічна упаковка має оригінальний дизайн, але одержана шляхом ска­нування, ксерокопіювання, або іншим способом копіювання, за якого викорис­товувався дизайн оригінальної поліграфічної упаковки, і потім відтворена дру­карським способом. У цьому разі крім порушення авторського права на сам твір, відбувається порушення прав на оформлення відеограми (права дизайне­рів і художників — авторів оформлення). При використанні оригінального ди­зайну поліграфічної упаковки використовуються також зареєстровані торгові знаки, знаки охорони авторського і суміжних прав, а також найменування міс­ця походження. В цьому разі подібна інформація є неправдивою.

Г — відсутня оригінальна захисна етикетка.

При ексклюзивному виробництві відеограм деякими дистриб'юторами наяв­ність оригінальної поліграфічної етикетки є одним з доказів легального похо­дження відеопродукції. Разом з тим у ряді випадків відсутність оригінальної захисної етикетки не є ознакою контрафактності, оскільки не всі примірники оригінальної відеопродукції мають захисні етикетки.

Д — наявність на поліграфічній упаковці або касеті підробної голограми (марки), або голограми (марки), що не відповідає оригінальній.

Е — зазначення на поліграфічній упаковці іншого, ніж у дійсності, правово­лодільця. Крім порушення майнових авторських прав у ряді випадків порушу­ється і право автора на ім'я, закріплене законом. Також можливе присвоєння авторства (плагіат).

Ж — відсутність на упаковці знака охорони авторських або суміжних прав і застережень, що всі права захищені.

Будь-який примірник твору, авторські або суміжні права на який захища­ються законом, повинен містити знак охорони авторського і/або суміжного права.

309

КНИГА 1. Нормативні акти і документи. Європейська інтеграція України

З — невідповідність форми і способу упаковки — упаковці оригінальної про­дукції. Наприклад, упаковка відеопродукції в пластикові бокси, а не в картонну поліграфічну упаковку, або застосування іншого, ніж за легального виробницт­ва способу целофанування. Ця ознака є опосередкованим доказом того, що при­мірник твору був виготовлений не самим правоволодільцем, що має виключне право виробництва примірників цього твору, а третьою особою.

І — невідповідність наявної відеокасети оригінальній.

При ексклюзивному виробництві відеограм ряд фірм правоволодільців вико­ристовують тільки певний тип магнітних носіїв (відеоплівок), якщо примірник твору записаний на іншому типі носія (відеострічки), то відповідно він виготов­лений третьою особою, а не самим правоволодільцем.

К — відсутність спеціального тиснення на поліграфічній упаковці.

Різні правоволодільці при оформленні поліграфічної упаковки відеограм за­стосовують при випуску ряду відеограм певні види тиснення. Відсутність тако­го тиснення на поліграфічній упаковці таких творів свідчить про виробництво їх третіми особами.

Л — наявність на касеті двох і більше фільмів.

При випуску відеограм кожний твір випускається у вигляді окремого при­мірника.

Відповідно до існуючої практики права передаються окремо на кожний твір, розміщення на відеокасеті більше одного фільму, за рідким винятком (спе­ціальні випуски відеограм, випуск ретроспектив тощо) свідчить про порушення авторських прав.

М — інші відмінні ознаки.

До інших відносяться ознаки, що рідко зустрічаються. Так, наприклад, від­сутність спеціальної наклейки безпосередньо на центральній частині відеока­сети, або невідповідність деяких параметрів відеозапису, деталей оформлення тощо.

310

ПРОГРАМА ТАСІС «ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ»