Співпраця між громадськими організаціями і володільцями прав (пункти 7 і 8)

Пункт 7 Рекомендації підкреслює важливість співпраці на національному рівні між правоохоронними органами і організаціями споживачів, з одного боку, і зазначеними органами, організаціями та правоволодільцями, з іншого. Засну­вання відповідних організаційних структур з цією метою не є необхідним, хоча чіткі і ефективні ланки зв'язку мають існувати. Важливо — створення атмосфери співдружності між різними сторонами, залученими до спільного процесу.

Вирішальна роль у налагодженні співпраці з громадськими організаціями належить правоволодільцям. Як уже зазначалося, організації споживачів пере­важно неспроможні перешкодити рухові піратської продукції без одержання попередньої інформації від володільців прав. Подібно правоохоронні органи не розпочнуть розслідування, доки не матимуть мінімуму доказів про наявність піратської діяльності. Можливість надавати такі докази є у правоволодільців. Зіткнувшись з подібною ситуацією, правоволодільці деяких країн засновують власні слідчі органи. Країни, в яких нема зазначених органів, повинні підтри­мувати подібні наміри правоволодільців.

Рекомендація підтримує також співпрацю на міжнародному рівні правоохо­ронних органів і організацій споживачів відносно боротьби з піратством. Такі організації, як Інтерпол і Рада співпраці споживачів уже становлять необхідну структуру для співпраці між цими організаціями, але зазначені організації ще не беруть активної участі в боротьбі з піратством. Держави-члени за необхідно­сті створюють нові міжнародні структури для боротьби з піратством.

У деяких Державах-членах діяльність громадських організацій проти пірат­ства є умовою подання позову правоволодільцем.

Співпраця між Державами-членами (пункти 9 і 10)

Піратство у сфері авторського права і суміжних прав є міжнародним фено­меном і значною мірою зосереджено в країнах за межами Європи. Діяльність на європейському рівні потребує координації зусиль щодо боротьби з піратством в інших регіонах. Це передбачає співпрацю Держав-членів стосовно поліпшення

242

РАДА ЄВРОПИ

правового захисту проти піратства, застосування активних дій проти правопо­рушників. Рекомендація гарантує, що Держави-члени інформують одна одну щодо вжитих заходів стосовно боротьби з піратством і надають взаємну допо­могу. Кроки однієї Держави мають більше шансів на успіх, якщо підтримані ін­шими Державами. Спільна діяльність Держав-членів, зокрема в рамках компе­тентних регіональних об'єднань, вкрай необхідна.

Інформація про антипіратські заходи передається до Ради Європи та до ін­ших відповідних міжнародних організацій, таких, як Всесвітня організація ін­телектуальної власності.

Ратифікація угод (пункти 11 і 12)

Державам-членам рекомендується стати членами останньої редакції Берн-ської конвенції про охорону літературних і художніх творів, як і інших трьох угод, які необхідні для боротьби з піратством, а саме: Міжнародної конвенції про охорону інтересів виконавців, виробників фонограм і організацій мовлення (Рим, 1961), Конвенції про охорону інтересів виробників фонограм від незакон­ного відтворення їх фонограм (Женева, 1971), Європейської угоди про захист телерадіомовлення (I960) разом з Протоколами до неї. Донині зазначені угоди були ратифіковані лише половиною Держав-членів Ради Європи.

Державам-членам рекомендовано враховувати нові технологічні розробки, ухвалюючи на національному рівні заходи щодо виконання положень зазначе­них угод. Так, надаючи захист продюсерам фонограм, Держави-члени поши­рюють такий захист і на продюсерів відеограм.

Іб'1319

243

КНИГА 1. Нормативні акти І документи. Європейська Інтеграція України