Розділ VI Заключні положення Стаття 9

1. Прийняття заяви, зробленої відповідно до Статті 3 (1), дає правоволоділь- цю право на відшкодування шкоди в тому разі, коли підробні або піратські товари були б непоміченими за митної перевірки при наданні дозволу на виве­ зення товару з митного складу або через відсутність заходів щодо тимчасового затримання відповідно до Статті 6 (1), тільки за умов, передбачених законодав­ ством Держави-члена, в якій було подано заяву.

2. Здійснення митницею або іншим повноважним органом компетенції, яка їм надана для боротьби з підробними і піратськими товарами, накладає на них зо­ бов'язання відносно осіб, про які йдеться у Статті 1 (1) (а) і в Статті 4, у разі збитків, яких зазнали ці особи внаслідок їх втручання, тільки за умов, передба­ чених законодавством держави-члена, в якій було подано заяву.

3. Можлива цивільна відповідальність правоволодільця регулюється законо­ давством Держави-члена, в якій вище згадані товари перебувають в одному з положень, передбачуваних Статтею 1 (1)(а).

Стаття 10

Не підпадають під цей Регламент товари некомерційного характеру, які зна­ходяться в особистому вантажу пасажирів у межах, установлених для безмит­ного ввезення.

Стаття 11

Кожна держава-член встановлює власні санкції до порушників положень Статті 2. Ці санкції повинні бути достатньо серйозними, щоб спонукати дотри­муватися чинного Регламенту.

Стаття 12

Положення, необхідні для застосування цього Регламенту, встановлюються на підставі процедури, визначеної Статтею 13 (3) (4).

Стаття 13

1. Комісії допомагає Комітет, заснований відповідно до Статті 247 Регламен­ ту № 2913/92.

2. Комітет розглядає всі питання, що відносяться до застосування цього Рег­ ламенту, які може порушити його Голова або за власною ініціативою, або за ви­ могою представника держави-члена.

3. Голова Комісії пропонує Комітету проект заходів, які необхідно прийняти. Комітет висловлює свою думку відносно цього проекту в ті строки, які може ви­ значити його голова залежно від терміновості обговорюваного питання. Ця дум­ ка приймається більшістю, передбаченою Статтею 148 (2) міжнародної угоди з прийняття рішень, які Рада повинна прийняти за пропозицією Комісії. При го­ лосуванні всередині Комітету голоси держав-членів враховуються відповідно до тільки-но цитованої Статті. Голова Комітету не бере участі в голосуванні.

54

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ

4. Комісія виносить своє рішення про заходи, після чого вони можуть термі­ново застосовуватися. Разом з тим, якщо вони не відповідають думці, висловле­ній Комітетом, то ці заходи негайно доводяться Комісією до відома Ради. В та­кому разі:

• Комісія відкладає застосування заходів, рішення з яких прийнято, на строк не більше трьох місяців, рахуючи від дня одержання повідомлення;

• Рада, приймаючи рішення кваліфікованою більшістю голосів, може при­ йняти інше рішення в строки, застережені попереднім абзацом.

Стаття 14

Держави-члени доводять до відома Комісії всю корисну інформацію, що від­носиться до застосування цього Регламенту.

Комісія, в свою чергу, доводить цю інформацію до відома держав-членів.

З метою кращого застосування цього Регламенту положення Регламенту № 1468/81 Ради від 19 травня 1981 року, що відносяться до взаємної допомоги між адміністративними органами держав-членів та співробітництва між ними і Комісією для забезпечення належного застосування митного або сільськогоспо­дарського Регламенту застосовуються mutatis mutandis (тобто із внесенням відповідних змін).

Різні способи, що відносяться до процедури обміну інформацією, встановлені в межах положень застосування відповідно до Статті 13 (2), (3) і (4).