Стаття 15 Заключні положення

1. Держави-члени вводять у дію, до 1 липня 1994 року, адміністративні, нор­ мативні і законодавчі положення, необхідні для виконання цієї Директиви. Во­ ни про це невідкладно інформують Комісію.

2. Якщо держави-члени затверджують ці положення, то в них повинно бути посилання на цю Директиву або вони повинні супроводжуватися таким поси­ ланням при офіційній публікації. Правила стосовно такого посилання визнача­ ються цією Директивою.

Стаття 16

Держави-члени є одержувачами (адресатами) цієї Директиви.

89

КНИГА 1. Нормативні акти і документи. Європейська інтеграція України

ДИРЕКТИВА 93/83 ЄЕС РАДИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СПІВТОВАРИСТВА

від 27 вересня 1993 року

про координацію деяких положень авторського права

і суміжних прав, застосовних до радіомовлення

через супутники і до ретрансляції по кабелю

(«Ефірне мовлення через супутник

і кабельна ретрансляція»)

Рада Європейського Співтовариства,

Відповідно до Договору про створення Європейського Економічного Співто­вариства, зокрема статей 57 (2) і 66, Враховуючи пропозицію Комісії, У співробітництві з Європейським Парламентом, Зважаючи на думку Комітету з економічних і соціальних питань,

1. Оскільки серед зафіксованих в Договорі завдань Співтовариства фігурує створення все тіснішого союзу між європейськими народами, заохочення бли­ зьких відносин між державами-членами Співтовариства, і втілення в життя економічного і соціального прогресу держав-членів Співтовариства шляхом взаємодії з метою ліквідації бар'єрів, що розділяють Європу;

2. Оскільки з цією метою Договір передбачає встановлення спільного ринку і простору без внутрішніх кордонів; така операція повинна, зокрема, включати в себе усунення перешкод на шляху вільної циркуляції послуг і встановлення режиму, який би забезпечив збереження не спотвореної конкуренції в межах спільного ринку; для цього Рада може прийняти Директиви координації зако­ нодавчих, нормативних і адміністративних положень держав-членів стосовно доступу до неоплачуваної діяльності (без регулярної зарплати) і її здійснення;

3. Оскільки трансляція програм всередині Співтовариства, зокрема, через супутник і по кабелю, є одним з головних засобів здійснення цих завдань Спів­ товариства, які одночасно є завданнями політичного, економічного, соціального, культурного і правового порядку;

4. Оскільки Рада вже прийняла Директиву 89/552 ЄЕС від 3 жовтня 1989 ро­ ку, спрямовану на координацію певних законодавчих, нормативних і адмініст­ ративних положень держав-членів по здійсненню телемовної діяльності, яка передбачає заходи, що заохочують розповсюдження і виробництво телепро­ грам на європейському рівні, а також заходи щодо реклами, спонсорства, охо­ рони молоді і права на опублікування спростування.

5. Оскільки здійснення завдань стосовно прикордонної трансляції програм через супутник та їх кабельну ретрансляцію з території інших держав-членів нині все ще утруднене певними відмінностями в національних положеннях з ав­ торського права і певною правовою невизначеністю; звідси випливає, що право- володільцям загрожує ризик спостерігати використання своїх творів без вип- ₍ лати їм винагороди, або навіть блокування експлуатації творів індивідуаль-1 ними правоволодільцями виключних прав у різних державах-членах; така!

90

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ

правова невизначеність є прямою перешкодою вільній циркуляції програм все­редині Співтовариства;

6. Оскільки для трактування авторського права нині існує відмінність між сповіщенням публіці через супутник прямого мовлення і сповіщенням публіці через супутник телемовлення; з врахуванням того, що нині індивідуальний прийом можливий і доступний з цих двох типів супутників, відмінності щодо правового трактування більше не виправдані;

7. Оскільки, крім того, вільна передача програм гальмується непевністю з приводу того, чи повинні права за супутникову передачу дотримуватися тільки в країні трансляції або вони також повинні дотримуватися загальним способом у всій сукупності країн прийому; супутники телемовлення і супутники прямого радіомовлення однаково трактуються сферою авторського права; правова не­ певність стосується практично всіх супутникових програм Співтовариства;

8. Оскільки, крім того, правова безпека, що є передумовою вільної цирку­ ляції трансльованих програм всередині Співтовариства, відсутня, коли програ­ ми, вже передані в багатьох країнах, вводяться до кабельних мереж і переда­ ються ними;

9. Оскільки розвиток контрактного придбання прав на основі дозволу вже активно сприяє створенню бажаного європейського аудіовізуального простору; продовження таких контрактних угод повинно бути забезпечено і необхідно вжити всіх заходів для того, щоб їх застосування викликало якомога менше труднощів;

10. Оскільки дистриб'ютори кабельного мовлення, зокрема, не можуть бути впевненими в тому, що вони насправді набули всі необхідні права, пов'язані з програмами, що є об'єктами таких договорів;

11. Оскільки залежно від держави-члена зацікавлені сторони не завжди зобов'язані погоджуватися на переговори про придбання прав на кабельну трансляцію, а також вони можуть зривати такі переговори без поважних при­ чин;

12. Оскільки правові межі створення єдиного аудіовізуального простору, визначені Директивою 89/552 ЄЕС, повинні бути доповнені в частині стосовно авторського права;

13. Оскільки віднині необхідно покласти край відмінностям, що існують у державах-членах, відносно передачі програм через супутник зв'язку, необхід­ но звернути увагу на основний момент у державах-членах Співтовариства, яким стало питання, чи були сповіщені публіці твори або інші охороноздатні об'єкти, і тільки таким способом буде забезпечений рівноцінний підхід до постачальників програм, які передаються в прикордонних районах, незалежно від того, чи використовують вони супутник прямого радіомовлення або супут­ ник зв'язку;

(14) Оскільки правова невизначеність, яка пов'язана з придбанням прав і по­ рушує прикордонну ретрансляцію програм через супутник, буде усунута на рів­ ні Співтовариства за допомогою визначення «публічне сповіщення через супут­ ник»; таке визначення необхідне для того, щоб уникнути застосування багатьох національних законодавств до одного й того ж акту трансляції; публічне спо­ віщення через супутник має місце тільки тоді і тільки в державі-члені, куди не-

91

КНИГА 1. Нормативні акти і документи. Європейська інтеграція України

сучі сигнали були введеш під контролем і під відповідальність організації мов­лення в безперервному ланцюзі сповіщення, що здійснюється на супутник і по­вертається на землю; технічні процедури, нормально застосовні до несучих програми сигналів, не можуть розглядатися як переривання ланцюга трансляції;

15. Оскільки договірне придбання виключних прав на ефірне мовлення по­ винно відповідати законодавству з авторського права і суміжних прав, чинному в тій Державі-члені, звідти відбувається публічне сповіщення через супутник;

16. Оскільки принцип договірної свободи, на якому базується ця Директи­ ва, дозволяє продовжувати обмеження експлуатації цих прав, особливо стосов­ но деяких технічних засобів трансляції або деяких мовних версій;

17. Оскільки на момент встановлення винагороди, що відповідає придбаним правам, зацікавлені особи повинні враховувати всі параметри передачі, включа­ ючи поняття: реальна публіка, потенційна публіка і мовна версія;

18. Оскільки застосування принципу «країни походження», що міститься в цій Директиві, могло б створити проблеми стосовно чинних договорів; ця Ди­ ректива повинна передбачити п'ятирічний період адаптації, в разі необхідності, чинних договорів у світлі цієї Директиви; зазначений принцип не буде засто­ совний до чинних договорів, строк яких закінчується до 1 січня 2000 року; якщо до цього строку сторони ще зацікавлені в договорі, то вони повинні мати мож­ ливість знову обговорити його умови;

19. Оскільки існуючі міжнародні договори з спільного виробництва повинні бути інтерпретовані з врахуванням мети і економічного значення, заплановано­ го сторонами під час його підписання; в минулому міжнародні договори із спіль­ ного виробництва не часто, спеціально специфічним способом, передбачали публічне сповіщення через супутник, як спеціальну форму експлуатації, від­ повідно до цієї Директиви; глибинна концепція основи багатьох існуючих між­ народних договорів із спільного виробництва полягає в тому, що права на спіль­ не виробництво реалізуються нарізно кожним із співпродюсерів за допомогою розподілу між ними прав експлуатації на територіальній основі; в разі, коли публічне сповіщення через супутник, дозволене одним продюсером, позначить­ ся на доході від експлуатаційних прав іншого співпродюсера, то логічно, інтер­ претація такого існуючого договору повинна відбуватися в тому напрямку, що цей останній співпродюсер повинен буде схвалити рішення першого співпродю­ сера на публічне сповіщення через супутник; мовна виключність цього остан­ нього співпродюсера буде зачеплена, якщо один або кілька мовних варіантів сповіщення публіці через супутник, включаючи дублювання або субтитри, співпадають з мовою або мовами, широко зрозумілими на території, яка за до­ говором надана цьому останньому співпродюсеру; поняття виключності повин­ но тлумачитися в більш широкому плані, коли публічне сповіщення через су­ путник стосується твору, що складається тільки з зображення без діалогів або субтитрів; необхідне чітке правило для таких випадків, коли міжнародний договір із спільного виробництва не зафіксував окремо розподіл прав у галузі публічного сповіщення через супутник, відповідно до цієї Директиви;

20. Оскільки публічне сповіщення через супутник, що походять з третіх країн, будуть, за певних умов, мати місце в державі-члені Співтовариства;

21. Оскільки необхідно слідкувати за тим, щоб охорона авторів, артистів- виконавців або виконавців, виробників (продюсерів) фонограм і організацій

92

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ

мовлення була б надана у всіх державах-членах і щоб вона не була підпорядко­вана режиму видання ліцензій, передбаченому законом; це єдиний засіб для уникнення того, щоб можливі диспропорції щодо рівня охорони всередині спільного ринку не призводили б до порушення конкуренції;

22. Оскільки наступ нових технологій здатний призвести як до кількісних, так і якісних наслідків щодо експлуатації творів і надання інших послуг;

23. Оскільки в світлі такого розвитку рівень охорони, що надається цією Директивою всім правоволодільцям у сферах, охоплених цією Директивою, по­ винен стати предметом постійного вивчення;

24. Оскільки передбачена цією Директивою уніфікація законодавств вклю­ чає в себе уніфікацію положень, які гарантують високий рівень охорони авто­ рам, артистам-виконавцям або виконавцям, виробникам (продюсерам) фоно­ грам і організаціям мовлення; така уніфікація не повинна сприяти тому, щоб організації мовлення, змінюючи місце розташування своєї діяльності, одержу­ вали б прибуток від відмінностей, існуючих на рівні охорони, завдаючи тим са­ мим шкоди аудіовізуальній продукції;

25. Оскільки охорона, що надається суміжним правам, повинна враховува­ ти охорону, передбачену Директивою Ради 92/100 ЄЕС про право прокату і де­ які суміжні права у сфері інтелектуальної власності від 19 листопада 1992 року, з метою публічного сповіщення; таке рішення дозволить, зокрема, гарантувати, щоб артисти-виконавці чи виконавці і виробники (продюсери) фонограм одер­ жували відповідну винагороду за публічне сповіщення через супутник своїх виступів або фонограм;

26. Оскільки положення статті 4 не заважають державам-членам поширю­ вати презумпцію, сформульовану в статті 2 (5) Директиви 92/100 ЄЕС, на ви­ ключні права, згадані в статті 4; крім того, ці положення ніяк не заважають Державам-членам передбачити просту презумпцію дозволу на експлуатацію як зазначених у цій статті виключних прав артистів-виконавців або виконав­ ців, у разі, якщо ця презумпція буде сумісною з міжнародними конвенціями з охорони артистів-виконавців або виконавців, виробників (продюсерів) фоно­ грам і організацій мовлення;

27. Оскільки кабельна ретрансляція програм, що походять з інших дер- жав-членів, становить собою акт сфери авторського права або суміжних прав; отже, дистриб'ютор передач по кабелю повинен одержати дозвіл усіх правово- лодільців для кожної частини ретрансльованої програми; в принципі, в рамках цієї Директиви, такі дозволи повинні надаватися за договором, за винятком тих випадків, коли тимчасовий виняток був передбачений для режиму законних ліцензій, що вже були чинними;

28. Оскільки для того, щоб зовнішні особи, які володіють правами на певні елементи програм, не змогли б поставити під загрозу належне застосування до­ говірних угод, варто передбачити виключно колективне управління правами на дозвіл, з врахуванням того, що характеристики кабельної ретрансляції цього вимагають і з зобов'язанням звернення до організації колективного управління; Право на дозвіл як таке не зачіпається і регламентується до певної міри лише його виконання, це означає, що реалізація права на дозвіл кабельної ретранс­ ляції залишається можливою; ця Директива не порушує особистого немайново- го права автора (морального права);

93

КНИГА 1. Нормативні акти і документи. Європейська інтеграція України

29. Оскільки пільга, передбачена статтею 10, не обмежує можливість пра- воволодільців відступити свої права організації колективного управління і, та­ ким чином, одержати прямий доступ до винагороди, яку перераховує кабель­ ний дистриб'ютор за кабельну ретрансляцію;

30. Оскільки договірні правила, стосовно дозволів на кабельну ретрансля­ цію, повинні бути підтримані додатковими заходами; особа, що бажає укласти спільний договір, повинна, зі свого боку, бути зобов'язаною зробити колективну пропозицію за таким договором; крім того, всі зацікавлені особи повинні були б у будь-який момент мати можливість звернутися до неупередженого посеред­ ницького органу, до функцій якого входить сприяння переговорам і надання пропозицій на розгляд; відповідно до правил, застосовних у галузі нотифікації юридичних актів, а саме правил, зазначених у чинних міжнародних конвен­ ціях, зацікавлені сторони повинні бути повідомлені про будь-яку надіслану пропозицію або заперечення; нарешті, необхідно слідкувати за тим, щоб пере­ говори не зволікалися і участь деяких правоволодільців не була б обмежена без достатніх підстав; і щоб жоден з цих заходів, спрямованих на сприятливе прид­ бання прав, не поставив під сумнів договірний характер придбання прав кабе­ льної ретрансляції;

31. Оскільки під час перехідного періоду держави-члени повинні мати мо­ жливість підтримувати компетентні на своїй території існуючі організації для того, щоб бути в курсі випадків незаконних відмов щодо права публічної кабе­ льної ретрансляції мовлення, на кабальних умовах; мається на увазі, що право зацікавлених сторін, до якого повинна прислухатися така організація, повинно бути гарантовано і існування такої організації не повинно позбавляти зацікав­ лені сторони нормального доступу до юрисдикційних органів;

32. Оскільки все ж таки нема необхідності встановлювати загальну регламен­ тацію Співтовариства для всіх тих випадків, коли наслідки, за винятком комерцій- но незначних, відчуваються лише всередині кордонів самої держави-члена;

33. Оскільки слід встановити і, в основному, на договірній основі, мінімаль­ но необхідні правила для впровадження і гарантування, як вільного і непоруш­ ного міжнародного розповсюдження програм через супутник, так і одночасної та незмінної кабельної ретрансляції мовлення програм, що походять з інших держав-членів;

34. Оскільки ця Директива не повинна заважати наступній уніфікації в га­ лузі авторського права і суміжних галузях, а також у галузі колективного управління таким правом; можливості, які мають держави-члени для регла­ ментування діяльності організації колективного управління, не посягають на свободу укладення договорів, передбачену цією Директивою, якщо, звичайно, такі переговори ведуться з дотриманням загальних або специфічних держав­ них норм, що стосуються як правової регламентації конкуренції, так і запо­ бігання зловживанню монопольними позиціями;

35. Оскільки на держави-члени покладається обов'язок доповнити регла­ ментуючими і адміністративними законодавчими правилами свого внутрішнього права загальні положення, необхідні для здійснення цілей Директиви, за умови, що вони не будуть їм суперечити і будуть сумісні з правом Співтовариства;

36. Оскільки ця Директива не є перешкодою для застосування норм конку- j ренції, відповідно до статей 85 і 86 Договору,

с д в

У

л;

а?

Ж

ка

ле

ня

ЯКІ

нш

94

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ

цією Директивою постановила: