А. Правила внутрішнього ринку за Договором

74. Перед тим, як визначити, що потрібно для регулювання діяльності, важ­ ливо усвідомлювати, що повне і ефективне здійснення правил внутрішнього ринку, визначених Договором, і побічного законодавства піде шляхом забезпе­ чення таких умов, щоб інформаційне суспільство могло успішно розвиватися в Співтоваристві. Стаття 7 Договору визначає внутрішній ринок як «зону без внутрішніх кордонів, в якій забезпечено вільне пересування товарів, осіб, по­ слуг та капіталу».

75. Право заснування гарантовано статтею 52 Договору, а вільне пересуван­ ня послуг — статтею 59. Якщо ці принципи є ефективними, діяльність, що ха­ рактеризує інформаційне суспільство, може проводитися в правових рамках товарів, пристосованих до розвитку конкурентноспроможної європейської ін­ дустрії.

76. Не зважаючи ні на що, інформаційне суспільство в Європейському Спів­ товаристві буде створено, якщо нова діяльність, зумовлена інформаційним сус­ пільством, відбуватиметься в зоні без кордонів. Ті, хто шукає шляхів, щоб діяти в новому середовищі, не повинні вважати себе обмеженими правовим тиском, який випливає з фрагментально розділеного ринку.

Принцип взаємного визнання тут дуже важливий. Це дозволяє постачальни­ку послуги поширювати надання цієї послуги і на іншу державу-учасницю, в той час коли вона, ця послуга, є законною лише у власній країні. Застосування цього принципу дозволить уникати зайвих правил та регуляції.

77. Правила про вільний рух товарів статей ЗО—36 Договору ЄС застосову­ ватимуться там, де має місце переміщення товарів, але в інформаційному сус­ пільстві можна очікувати, що обіг товарів та інформації все частіше здійснюва-

і тиметься в нематеріальній формі, і правила про вільний рух товарів не мати-\ муть вирішальної ролі.

і В. Директиви та проекти директив

Р

І 78. Директив у галузі авторського права і суміжних прав було прийнято

І стільки, скільки було необхідно. Нині інститутами Співтовариства розгляда-§ ються важливі нові пропозиції проектів Директив.

1П-319

163

КНИГА 1. Нормативні акти І документи. Європейська Інтеграція України

a) Директива Ради 91/250/ЄЕС про охорону комп'ютерних програм («Дирек­ тива з комп'ютерних програм»)⁹.

79. Комп'ютерні програми є важливим компонентом інформаційної суперме- режі: вони наявні у всіх ланках інформаційного ланцюга. Вони гарантують ком­ п'ютерне забезпечення, яке дозволяє інформації бути перетвореною в цифрову форму та зберігатися в ній. Комп'ютерне забезпечення є життєво важливим для розвитку індустрії нових програм. Воно існує в мережах, терміналах тощо. Директива з комп'ютерних програм дуже швидко заповнила вакуум у законо­ давстві Співтовариства. Комп'ютерні програми нині захищені авторським пра­ вом як літературні твори. Директива несе в собі далекосяжне узгодження кіль­ кості виключних прав, що надаються правоволодільцям. Вона визначає також дії, за яких використання програм можливе без дозволу їх правоволодільців.

b) Директива Ради 92/100/ЄЕС про право прокату і деякі суміжні права («Директива про право прокату»)¹⁰.

80. Це міжкордонний спосіб, який регулює основні права, що стосуються всіх категорій творів та інших об'єктів, захищених авторським правом і суміжними правами. Він також узгоджує суміжні права на високому рівні.

Директива:

• стверджує виключні права прокату та позичання для всіх творів та інших об'єктів, захищених авторським правом;

• узгоджує суміжні права на універсальній основі, яка в дечому сягає далі, ніж Римська конвенція.

Ця Директива може бути широко застосовна, оскільки стосується нових по­слуг, таких як відео за замовленням та його варіанти. Відео за замовленням та подібні форми використання нагадують надання в прокат на обмежений від­різок часу кінематографічних або аудіовізуальних творів і може розглядатися як форма дистанційного відеопрокату.

c) Директива Ради 93/83/ЄЕС про координацію деяких положень авторсько­ го права і суміжних прав, застосовних до радіомовлення через супутник і до ретрансляції по кабелю («Ефірне мовлення через супутники і кабельна ре­ трансляція»)¹¹.

81. Ця Директива забезпечує сталі правові рамки роботи в галузі авторського права і суміжних прав для розвитку супутникового мовлення і кабельної ре­ трансляції в Європі. Таким чином, це завершує правові рамки роботи зі створен­ ня єдиної аудіовізуальної зони мовлення, визначеної в Директиві 92/552/ЄЕС.

Одним з основних питань є визначення «сповіщення для загального відома за допомогою супутника». Згідно з цим положенням один акт мовлення підлягає законам однієї тільки країни, тобто країни, де сигнали вводяться до ланцюга сповіщення. Директива засновує принцип, за яким права супутникового мов­лення мають бути передані за угодою. Кабельна ретрансляція також може здійснюватися тільки за угодою.

ю

Директива Ради від 14 травня 1991 p., OjL 122/42. Директива Ради від 19 листопада 1992 p., OjL 346/61. ¹¹ Директива Ради від 27 вересня 1993, OjL 248/15.

164

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ

d) Директива Ради 93/98/ЄЕС про уніфікацію строку дії охорони авторського права і деяких суміжних прав («Строк охорони»)¹².

82. Ця Директива визначає узгодження строків охорони творів та інших об'єктів, що захищаються авторським правом і суміжними правами в межах Співтовариства. Це наріжний камінь системи, потрібної для правового захисту товарів та послуг, розповсюджуваних у супермережі. Узгоджений строк захис­ ту становить 70 років після смерті автора для авторського права та 50 років піс­ ля обнародування або запису для об'єктів суміжних прав. Цей рівень захисту особливо ефективний.

e) Пропозиція Директиви про охорону баз даних («Директива про бази да­ них»)¹³.

83. Запропонована Директива, коли вона буде прийнята, матиме особливу вагу в інформаційному суспільстві, тому що більшість нових товарів та послуг будуть пов'язані з базами даних.

84. 10 липня 1995 року Рада міністрів ЄС досягла згоди: зміст цього положен­ ня спрямований на пошук шляхів узгодження положень про авторське право зі структурами баз даних у будь-якій формі, поточній (ASCII) та матеріальній (CO-ROM, CD-J). Вона розглянула питання введення нового економічного права sui generis, яке б захистило великі інвестування в ринок баз даних. Функція цього положення в тому, щоб гарантувати захист інвестицій, вкладених у прид­ бання, перевірку та презентацію змісту баз даних.

85. Секція, яка займається питаннями авторського права щодо запланованої Директиви, узгоджує критерії визначення правомірності для захисту. Вона та­ кож визначає категорію заборонених дій та винятки з них.

86. Основою ознакою запланованої Директиви є створення нового економіч­ ного права для захисту значного інвестування виробника баз даних. Зважаючи на те, що значний внесок людських, технічних та фінансових джерел необхід­ ний для створення бази даних і що ці бази даних можуть бути скопійовані за менших затрат, ніж для їх створення, такі юридичні зміни необхідні. Недозво- лений доступ до баз даних та оволодіння їх змістом таким чином є діями, які можуть мати серйозні технічні та економічні наслідки.

Секція, що займається правом sui generis, визначає дві категорії забороне­них дій: володіння та реалізація. Це право застосовується до всієї або значної частини бази даних за умови, що незначна частина не захищена цим правом. Захист триватиме протягом 15 років, і цей період може бути поновлений, якщо матиме місце значне інвестування.

Директива визначає винятки з правила, які є тотожними з тими, що наводя­ться в розділі про авторське право, але беручи до уваги потенціал інформації в таких базах даних, винятки в основному обмежені щодо права володіння. Право Sui generis поки що не охоплюється існуючими багатосторонніми конвенціями, отже, воно не підлягає національним правилам контролю.

¹²Директива Ради від 29 жовтня 1993 p., OjL 290/9.

"Основна пропозиція: СОМ (92) 24 final, 13 травня 1992 року, OjC 156/4. Визначена пропозиція: СОМ (93) 464 final, 4 жовтня 1993 року, OjC 308/1.

165

КНИГА 1. Нормативні акти І документи. Європейська Інтеграція України

87. Майбутня Директива розглядає також інші положення, спрямовані на підтримку балансу між інтересами творців баз даних, користувачів, володіль­ ців авторських та інших прав.

Текст проекту Директиви має велике значення, тому що він є основою для всіх майбутніх ініціатив стосовно функціонування авторського права та суміж­них прав в інформаційному суспільстві.

С. Небезпека розколу внутрішнього ринку

88. Потреба щодо регулювання, яка виникає в новому правовому полі, може бути на національному рівні, на рівні Співтовариства або на міжнародному рів­ ні. Комісія має неухильно стежити за природою та наслідками будь-якого вве­ деного регулювання задля забезпечення того, щоб таке регулювання товарів було послідовним у майбутньому. Шляхи, визначені на національному рівні, не повинні керуватися такими ж потребами, як і на рівні Співтовариства, інакше вони можуть піти в різних напрямках.

Комісія повинна гарантувати, що введення регулювання є доцільним, що во­но не просто відповідає окремим потребам односторонніх дій. Виконання пра­вил має підлягати точній оцінці мети внутрішнього ринку та принципу пропор­ційності. Одному слід запобігти — будь-якому новому розмежуванню внутріш­нього ринку, яке могло б статися, якби національні регулювання відхилялися від регулювань інших держав-членів або ж були несумісними з вимогами внут­рішнього ринку та гальмували б вільний рух послуг в Європейському Союзі. Це було б дуже корисним з точки зору прозорості, якщо б регулювання послуг, які пропонуються в інформаційному суспільстві, привернули увагу інших держав-членів та Комісії задля забезпечення узгодження з принципами внутрішнього ринку, а також задля визначення будь-якої потреби, яка може з'явитися сто­совно регулювання в межах Співтовариства. Тому Комісія має намір запрова­дити механізм для забезпечення прозорості щодо регулювання внутрішнього ринку в інформаційному просторі.

Питання

1. Велика кількість невирішених питань міститься в підрозділі II А. Чи мо­ жете ви щось підказати, щоб допомогти з'ясувати питання, порушені в ньому щодо розвитку ринку та нових послуг?

2. Які фактори, що впливають на авторське право і суміжні права, ви змогли j б виділити? j

3. Чи має ваша країна якісь доповіді, дослідження або навіть конкретні пла- і ни стосовно національного законодавства, які могли б стати в пригоді сфері ав^ І торського права і суміжних прав в інформаційному суспільстві? Якщо так, то J що зроблено? І

4. Який, на вашу думку, рівень вирішення питань сфери інтелектуальної І власності є доцільним в інформаційному суспільстві: національний, на рівні \ Співтовариства або міжнародний? \

5. Чи означає поява мультимедійних творів, які базуються на елемента^ і культурної спадщини, що потрібні нові специфічні законодавчі положення, беу| ручи до уваги необхідність охорони культурної спадщини? Якщо так, то які шні ложення? '•

6. Більшість товарів та послуг, які постачаються через інформаційну супер-1 мережу, охороняються правами власності. Як ви вважаєте, за яким критеріями»

166 1

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ

можна визначити загальну економічну вартість авторського права і суміжних прав?

7 (а) Чи маєте ви статистичні або економічні дані щодо пропорційного спів­відношення між різними економічними секторами (видавнича справа, аудіо­візуальна продукція, музика тощо) в інформаційному суспільстві? Який відсо­ток від загального обігу в таких секторах підпадає під охорону авторського пра­ва і суміжних прав?

7 (Ь) Чи маєте ви спеціальні економічні дані або прогнози, які б дозволили визначити внесок авторського права і суміжних прав до економічного процесу становлення нових послуг, які розповсюджуватимуться в інформаційній супер-мережі?

7 (с) Чи маєте статистичні дані або аналіз аспектів (кількісний, якісний) зайнятості в сфері, яка охороняється авторським правом і суміжними правами, в рамках інформаційної супермережі?

8. Чи могли б ви погодитись з тим, що посилення законодавства у сфері ав­ торського і суміжних прав відіграло б позитивну роль для мультимедіа? Якщо так, то в якому секторі?

9. Який би ви могли передбачити рівень впливу на розвиток діяльності, охоп­ леної правами інтелектуальної власності, в рамках нових послуг, які б розпо­ всюджувалися в інформаційній супермережі?

10. Чи маєте ви якісь інші коментарі з питань, які не розглянуті в цьому роз­ ділі?