Підрозділ II Питання першочергового значення а. Новий виклик, нові завдання

40. Питання, що випливають з розвитку інформаційного суспільства та його впливу на систему авторського права і суміжних прав, ще й досі не з'ясовані. Більшість цих невизначеностей зумовлена динамічним характером процесу, який відбувається. Поки технічний розвиток триває, не зовсім зрозуміло, який практичний вигляд матиме цей розвиток.

41. Проте нові послуги дійсно з'являються. Хоча їх кінцева форма ще не з'я­ сована, однак основні риси можуть бути окреслені разом з чорновим планом економічних та правових процесів, які вони започатковують. Треба пам'ятати, що споживачі повинні зважати на зазначені технології, а це є неоднозначним на даний момент питанням.

а) Природа нових послуг

42. Нові послуги в спільному інформаційному просторі зосереджені на пере­ тині між інформаційною технологією, телекомунікаціями та телебаченням. Все зводиться до спільного знаменника: цифрові технології.

43. Ці послуги охоплюють широкий обсяг робіт та інформації, доступ до них дуже легкий, їх сфера складається з кількох наступних компонентів:

» захищені твори;

• твори, які стали суспільним надбанням;

• продукти мультимедіа, тобто комбінації з баз даних і робіт різних видів, таких як картини (художні або анімаційні), тексти, музика та комп'ютерні програми.

Ці послуги пов'язані одним фактором: концепцією взаємодії, яка дозволяє змінювати зміст. Ступінь взаємодії необхідно визначити. Більшість з цих по­слуг створені за допомогою баз даних. Іншою особливістю нових послуг є те, що не окреслені межі їх використання.

44. Слід відзначити, що нові послуги (від місця до місця) відрізняються від традиційних телевізійних програм (від однієї точки до кількох); споживачеві в цьому випадку відведена пасивна роль, в той час як нові послуги стануть до­ ступними, як тільки в них виникає потреба, і користувач буде безпосередньо контролювати програму.

45. Пропонується великий діапазон послуг на великі відстані: » телеворкінг;

» телебанкінг;

* телешопінг;

155

КНИГА 1. Нормативні акти і документи. Європейська інтеграція України

• медіа (електронні газети);

• розваги (такі, як програмні бібліотеки (відео за запитом));

» послуги дозвілля (такі, як взаємопов'язані ігри, в яких глядач бере участь, і сюжет змінюється, коли дійство триває, віртуальні музеї);

» послуги зі спортивних передач, коли глядач може вирішувати, який йому обрати кут камери, чи практичні послуги, такі як прогноз погоди;

» навчальні програми (теленавчання);

• туризм на відстані (коли глядач може відвідати археологічні пам'ятки);

• канали, на яких можна встановлювати парі тощо.

46. З нинішнього стану ринку та тенденцій його розвитку можна зробити висно­вок, що нові послуги використовуватимуться в п'ятьох основних сферах:

• діяльність в обох (приватному та громадському) секторах з відповідним за­ стосуванням (автоматизація офісів, фінансова інформація тощо);

• інформація та навчання, включаючи практичне застосування (викладан­ ня);

• шопінг на відстані;

• нагляд за здоров'ям (лікування на відстані, домашній догляд);

» розваги та дозвілля, в яких ігри та телевізійні програми відіграватимуть основну роль.

Не з'ясовано, як ці галузі розвиватимуться в майбутньому, але, здається, що практика застосування прогресуватиме швидше, ніж ринок масового дозвілля.

Ринок мультимедійної продукції (CD-ROM, CD-I, CD-TV тощо), за оцінками спеціалістів, становить сьогодні один мільярд екю на рік. Очікується, що він зростатиме на 16 відсотків щороку в наступні п'ять-шість років⁸.

Аналіз продукції CD-ROM, випущеної в Європі, є ознакою того, що цьому продукту поки що надана перевага (див. таблицю нижче).

Десять основних галузей, які використовували CD-ROM у 1994 році

Види діяльності	% всього	% зросту за 93 — 94 pp.
Культура, розваги	19,0	73,8
Мистецтво, гуманітарні науки	13,2	61,9
Навчання, викладання, кар'єра	11,5	48,8
Інформаційна технологія, комп'ютерні програми	9,5	47,8
Реклама, дизайн, маркетинг	7,8	53,2
Бізнес, компанії	7,7	60,7
Мови, лінгвістика	7,6	61,6
Злочин, закон, законодавство	7,3	34,3
Наука, технології	7,0	37,8
Карти, географія	6,0	26,7

Джерело: Обсерваторія інформаційного ринку, 1988—1994 pp.

Див. 1 15 BN 92-826-74, 24-Х-1994, стор. 107.

156

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ

b) Міжрегіональні послуги

47. Економічний аналіз показує, що інформаційний простір та послуги, що надаються у ньому, залежатимуть від їх життєздатності щодо існуючих регу­ лювальних рамок роботи, які полегшують створення ряду послуг, спрямованих на окремі ринки. Послуги, які надаються, повинні бути націлені на ринок значно ширший, ніж будь-який внутрішній, інакше вони не будуть прибутковими. Значною мірою їх успіх залежатиме від доступності кількості різних послуг, запропонованих за помірними цінами. Ряд послуг потребують стимулювання потреби, яка забезпечить оптимальне використання мережі.

48. Пакет послуг буде прибутковим тільки тоді, якщо постачальник зможе розповсюджувати їх у глобальному розмірі з метою зменшення витрат.

Послуги повинні мати спроможність поширюватися на всій території Спів­товариства, щоб вони змогли досягти меж ринків держав-членів, ринків, які разом дозволять досягти масштабної економії. Тільки перспектива розповсю­дження та використання всіх потенційних ринків держав-членів зможе забез­печити впевненість у прибутковості, а також сприятиме значним капіталовкла­денням, у яких є потреба.

49. Постачальники послуг не схочуть інвестувати нові послуги доти, поки за­ кони, які регулюють їх, не стануть простими та надійними. Слідуючи цій стра­ тегії, інвестор, який забезпечує пакет послуг, повинен бути певним, що він ке­ руватиметься тільки одним набором правил, які легко визначити.

Було б обтяжливе зобов'язати постачальника послуг вивчати різні режими 15 держав-членів стосовно надання послуг. Це стало б також перешкодою на шляху інвестицій в індустрію.

c) Структури нового ринку

50. Структури нового ринку перебувають у гіпотетичному стані: інформацій­ на спільність тільки зароджується, їх поступове зростання має помітний вплив на структуру та композицію постачання і попиту. Попередньо можемо визначи­ ти кілька тенденцій.

Не зважаючи ні на що, певна впевненість стосується і поведінки споживачів, сприйняття ними цього технологічного процесу, і нових послуг. Ми повернемося до цього аспекту.

51. Щодо пропозицій, то основною ознакою розвиненої індустрії є різнома­ нітність доступних товарів та послуг на ринку. Це породило зростаючу кіль­ кість спеціалізованих постачальників послуг, які націлені на особливі ринки.

Це призвело до того, що виробництво товарів і послуг перейшло від тради-: ційних маленьких фірм до великих компаній, що існують в галузях виробницт-| ва, телекомунікацій або інформаційних технологій, які спроможні брати на себе | великі витрати на дизайн та ризик операцій. Зазначена тенденція дозволяє ін-1 дустрії створювати послуги і розповсюджувати їх якнайширше. В результаті і виникла потреба об'єднань між компаніями, що виробляють програми, та опе-I раторами мереж (кабельних, телефонних тощо). Створення світової економіки І вимагає постійно від цих компаній підвищення їх конкурентноздатності. І 52. Щодо попиту, то основною ознакою є зростання кількості користувачів. І Розвиток нових типів послуг призвів до особливого споживання: споживач має І значно ширші можливості вибору і користування змістом послуг. Відео на за-

I 157

КНИГА 1. Нормативні акти і документи. Європейська Інтеграція України

мовлення та інші нові послуги потребують активного та особливого рішення з боку споживача. Споживач зможе довідуватися про товари, які наявні в прода­жу, змінювати існуючі дані і товари та придбати їх для власного користування.

53. Інформаційний суспільний простір повинен мати підтримку споживачів, якщо він хоче існувати. Ще й досі існують питання, які мають бути з'ясовани­ ми, незважаючи на успіх ідеї інформаційного суспільства.

54. Новаторства та маркетингу недостатньо для забезпечення того, що спо­ живачі сприймуть цю продукцію і змінять свої усталені звички щодо спожи­ вання. Від споживача чекають, щоб він купував обладнання для прийняття теле-, радіосигналів, придбання якого для багатьох людей є обтяжливим. Ін­ дустрія має мобілізуватися, щоб запропонувати послуги основній частині гро­ мадськості за помірними цінами. Існуючі дослідження дають відносно невиразні відповіді на питання щодо коштів споживачів, які вони готові витратити на нові послуги.

55. Той факт, що домашнє використання послуг зростатиме повільніше че­ рез витрати, які виникають, вплине на природу і потреби послуг, які пропону­ ються: це може бути застосування «бізнес до бізнесу», яке пропонує перспекти­ ви більш швидкої прибутковості, тому що бізнес вже має деяке з необхідного обладнання; перевага буде надана перш за все тим застосуванням, що спрямо­ вані на основну частину громадськості, яка має нахил до освіти або індустрії розваг.

Європейський ринок надає менше значення особливим новим технологіям, ніж інші існуючі ринки. Таблиця, що подана нижче, стосується тільки певних технологій, але з неї можна побачити, що в 1992 році їх рівень розповсюдження в побутовій сфері Європи був значно нижчим, ніж у СІЛА.

Розповсюдження нових технологій в побутовій сфері країн Європи і США в 1992 році

	Процентне відношення	обладнаних господарств
Вид обладнання	Європа	США
Обладнання CD-ROM	0,5	зд
Відеомагнітофони	54	68,3
Мобільні телефони	3,2	10,7

Джерело: Обсерваторія інформаційного ринку, звіт 1993—1994 pp.

Цілком зрозуміло, технологічний прогрес не зупиниться, а інтенсивно розви­ватиметься, особливо коли зростання поточного доходу буде прогнозованим. Нижченаведена таблиця підтверджує цю тенденцію:

Світовий поточний індустріальний доход у 1988—1993 pp.

	1988 млн. екю	1989 млн екю	1990 млн. екю	1991 млн. екю	1992 млн екю	% всього в 1992
Брокерська справа	2698,2	3055,8	3385,3	3580,9	3847,7	44
Кредити	1405,2	1468,9	1493,8	1521,8	1633,6	19 '

158

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ

	1988 млн. екю	1989 млн екю	1990 млн. екю	1991 млн. екю	1992 млн. екю	% всього в 1992
Фінансова інформація та дослідження	1051,8	1160,1	1301,2	1426,7	1591,0	18
Законодавство	399,0	509,7	577,5	611,5	649,7	7
Професійна діяльність	354,5	446,4	499,9	529,0	588,6	7
Кінцеве споживання	90,3	123,8	205,3	295,5	398,5	4
Маркетинг	8,2	12,9	19,3	26,7	34,4	< 1

Джерело: Обсерваторія інформаційного ринку, звіт 1993 р.

56. Не бажаючи передбачити, що випливає з ситуації, яку ми тільки що опи­ сали, Співтовариство має чітко визначити будь-які аргументи, які допомогли б окреслити його початкову політику щодо інформаційного суспільства. Успіш­ ність роботи інформаційного суспільного простору позначиться на спроможності Співтовариства забезпечувати подібні інфраструктури, а також розвивати стра­ тегію стосовно того, що несуть в собі ті інфраструктури, які, в свою чергу, полег­ шують створення і використання нової продукції і послуг, що стають доступни­ ми. Цей «Зелений документ» присвячений в основному захисту товарів і послуг авторським правом і суміжними правами.

В. Нинішня позиція стосовно авторського права і суміжних прав

57. Розвиток нових інформаційних інфраструктур і послуг, а також продукції, яка буде створена і реалізована, є наступним кроком в еволюційному процесі.

58. Історія авторського права і суміжних прав складається з послідовності взаємодій, в результаті яких законодавство було пристосовано до технологічно­ го розвитку, іноді у великих розмірах. Нинішня система є результатом до­ сліджень та досвіду, накопичених протягом багатьох років. Вона бере свій поча­ ток з часу, коли національні ринки були відмежовані один від одного, і певні ти­ пи робіт на міжрегіональному рівні були відносно мало розповсюджені. Це стало необхідним підґрунтям для ідеї, що захист авторського права і суміжних прав міг би бути територіальним у межах існуючих правил та механізмів, які керують використанням.

59. Існує велика кількість ключових понять та принципів, які є спільними , для більшості систем законодавства з авторського права і суміжних прав, хоча • підхід до їх застосування різний. Поява нових технологій не впливає на приро- I ду цих понять та принципів, але вони мають причетність до сфер, які розгляда- I ються.

і Можна сподіватися, що в нинішніх умовах деякі з основних принципів набу-| дуть іншої форми без будь-яких радикальних змін відносно їх природи. Наве-I дені нижче приклади подаються тільки як ілюстрації:

І 1) Концепція автора є центральною в обох системах: континентальній та в «copyright», хоча система «copyright» не дотримується традиції, що автор, як І правило, має природне право.

159

КНИГА 1. Нормативні акти і документи. Європейська Інтеграція України

Спосіб створення творів нині змінюється до певної міри з появою нових това­рів і послуг. Традиційна уява про автора як майстра, який працює в ізоляції і використовує цілком оригінальний матеріал, спростовується новими формами творення. Нова продукція та послуги є результатом процесу, в якому беруть участь багато людей (їх особистий внесок часто досить важко визначити) і не­рідко використовується кілька технік. Створення мультимедійних творів є тільки одним прикладом в цьому контексті.

Все частіше ініціатива походить від юридичної особи у формі замовлення до юридичної особи, яка несе художню та фінансову відповідальність.

2) «Оригінальність» завжди є умовою права на захист; охорона оригінально­ сті до цього часу була справою національного законодавства, крім кількох сфер, де досягнуто погодження на рівні Співтовариства, такі як фотографування (зйомка) та комп'ютерна галузь.

Нові товари та послуги здебільшого є результатом адаптації або тлумачень існуючих творів. Виникає питання, якою мірою ці результати задовольняють традиційні критерії спроможності захисту, якою мірою ці нові вироби та послу­ги є правомірними відносно захисту взагалі і які наслідки будуть для систем авторського права і суміжних прав.

3. Концепція «першого видання» твору використана в кількох міжнародних конвенціях як з'єднуючий фактор, що поєднує твір з особливістю захисту (при­ кладом є стаття 3 Бернської конвенції). Той факт, що створення та розповсю­ дження мають місце в мережі, ставить твір на якесь особливе місце.

4. Принципи стосовно того, що автори та інші правоволодільці користуються виключними правами, надають право дозволяти або забороняти використання їх твору і розглядаються як основні для прерогатив, що надаються автору та іншим правоволодільцям у контексті нових режимів передачі і використання творів.

Чи означає великий обсяг використання творів, що ці права можуть бути за­ниженими щодо права на винагороду або їх необхідно посилити, беручи до ува­ги небезпеку, яка випливає з того факту, що ці твори легко можуть бути ско­пійовані?

5) Концепція «чесного використання» або «приватного використання» існує в більшості законодавчих систем, дозволяючи тим самим певній кількості копій, зроблених у приватному секторі для приватного використання, бути відмежо­ ваній від авторського права. Зацікавлені сторони часто відчувають потребу в чіткому розмежуванні між громадськими та приватними комунікаціями.

60. Нинішній чинний закон залежить від відносно суворого розмежування між різними категоріями творів — музичні твори, літературні твори, візуальні , твори тощо — та принципами, якими регулюється їх використання. Форми ви- І користання, розглянуті в чинному законі, базуються на рівні розповсюдження І творів. і

Оплата в основному часто доходить до різних правоволодільців через схему, І за допомогою якої їх права контролюються суспільством і яка базується на і концепції матеріальної форми, як це можна побачити у випадку приватного ко- і піювання. Відмінність між правами виконання і правами копіювання до цих пір я була досить важливою. Як має розглядатися вид програми на комп'ютерному 1

160 1

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ

екрані? Це передача громадськості або копіювання шляхом матеріалізованого процесу?

С. Можливі наслідки а) Виконавці в інформаційному суспільстві

61. З точки зору інтелектуальної власності перша категорія виконавців в ін­ формаційному суспільстві, яка одразу ж спадає на думку, це автори та індуст­ рії, що пов'язані з творчістю. Це автори літературних та художніх творів усіх видів, як визначено в статті 2 (1) Бернської конвенції, включаючи авторів баз даних та комп'ютерних програм.

62. Володільці суміжних прав формують другу категорію: це виконавці, ви­ робники фонограм та кінематографічних творів, а також організації мовлення. До цих категорій можна віднести й інші традиційно прийнятні групи, такі, як видавці, продюсери живих виконань, дистриб'ютори кінематографічних творів тощо.

63. Та інформаційне суспільство надає вирішальну роль іншим категоріям людей, які до цих пір не були опосередковано або прямо зацікавлені авторсь­ ким правом або суміжними правами, зокрема виробникам об'єктів, пов'язаних з мережею, і, звісно ж, операторам мережі; вони несуть великий обсяг відпо­ відальності за передачу.

Більше того, громадські структури в цілому: приватні користувачі, профе­сійні користувачі, користувачі з навчальною метою відіграють важливу роль в інформаційному суспільстві.

Нарешті, формування інформаційного суспільства неодмінно викличе ви­знання місця товариств, чия роль, організація та діяльність можуть потребува­ти адаптації. Роль і функції цих товариств, мабуть, будуть змінюватися з ме­тою кращого функціонування за нових можливостей та шляхів, за дотримання умов, запропонованих інформаційним суспільством. Структури цін та ступінь даного дозволу можуть бути видозміненими, тому що звуковий, аудіовізуаль­ний та текстовий сектори, не кажучи про комп'ютерні програми і бази даних, будуть все тісніше взаємопов'язані.

64. Важливо встановити, чи поява інформаційного суспільства вплине на ці групи? Відповідь на це питання великою мірою визначить зміни, яких потребує існуючий правовий простір.

Ь) Регулювальне середовище

65. Можливості, запропоновані аналоговими технологіями, є предметом бага­ тьох обмежень. Цифрові ж технології дозволяють неймовірно великому обсягу даних та інформації бути втіленим в одній матеріальній формі («цифрове стис­ нення»), а також дуже легко переданим. Це означає, що стало набагато легше придбати дійсно ідентичні копії, розповсюдити їх в нематеріальній формі і ско- ригувати твори шляхом порівняння або, наприклад, колоризації.

66. Розвиток нових послуг, що складаються з робіт та даних, охоплених різ­ ними правовими положеннями, породжує потребу в окремому правовому ста­ тусі для цих нових робіт.

67. Що стосується концепції «твір — критерій цілісності», то вона застосову­ ється в цьому випадку. Твори, що використовуються, будуть різними, але твори мультимедіа є розширенням того, що було раніше: це суміш, запозичена з вже

П И19

161

КНИГА 1. Нормативні акти І документи. Європейська Інтеграція України

існуючих творів, які часто є традиційними творами, такі, як книги. Але може бу­ти й таке, що концепція «оригінальності» розвиватиметься в менш безпосеред­ньому, а більш відносному напрямку, завдяки особливим факторам, що подані нижче. Той факт, що твір змінює свою зовнішню форму, зовсім не означає, що він містить в собі будь-яку зміну змісту. Закон, як правило, буде байдужим до використання певного виду технології.

68. Можливість використання різних технік у процесі створення не поро­ джує сумніву щодо концепції «автор» і «твір»: обидва компоненти потребують від нас визначення особи, що зробила вибір, який спрямував процес створення і яка таким чином втілила свою особистість. Та існують випадки, коли важко ви­ значити автора, наприклад, коли твір є спільним продуктом великої кількості осіб, які працювали разом над його створенням. Тут кількість правоволодільців зростає, хоча й не виникає нова категорія правоволодільців.

69. Доречно зазначити, що основні наслідки залежатимуть від форми, в якій ці твори втілюються, розвитку нових шляхів запису та передачі, а також від механізму управління правами.

Розповсюдження творів у нематеріальній формі ставатиме доступнішим за­лежно від того, як цифрові технології дозволятимуть знаходити ринок збуту такому розповсюдженню. Це спричинить те, що кордони між різними катего­ріями творів стануть менш виразними: твори мультимедіа у більшості створені із запозичень раніше існуючих творів. Проблеми і небезпека полягають у труд­нощах розпізнавання запозичень. Це стосується управління правами, тому що більшість збирачів винагороди спеціалізуються на певній категорії творів або правоволодільців.

Щоб бути спроможним управляти правами правоволодільців і контролювати копіювання, товариству потрібно запровадити ефективний нагляд за викорис­танням їх творів; складність цього є нерозв'язною проблемою. Це зумовлено особливо великою кількістю використаних творів, видавців, авторів, операцій та окремих випадків використання кожного твору.

70. Критерій суто приватного використання стає більш рухливим, змінним та важким для застосування. Цифрова технологія може перетворити копіюван­ ня в домашніх умовах на цілком доступну форму використання. Твір може ко­ піюватися систематично і необмежену кількість разів без втрати якості. Небез­ пека піратства та неправомірного використання (без сплати правоволодільцям винагороди) таким чином підвищується. Виникає велика потреба в заходах на рівні Співтовариства щодо забезпечення сплати належної правоволодільцям винагороди, а також стосовно впровадження прогресивної технології, яка б об­ межила можливість подібного копіювання.

71. Водночас цифрові технології мають також виробити нові механізми, які полегшували б нагляд за використанням захищених творів, а також їх розпіз­ навання, що повинно суттєво покращити захист правоволодільців. Управління) правами має бути доступним, дозволяючи індивідуальні переговори на базі ви­ ключних прав. Розміри авторської винагороди та даного дозволу мають бути] переглянуті, оскільки все частіше матиме місце використання музичних та} візуальних творів.

162

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ

72. Учасники слухання, яке відбулося в липні 1994 року, дали кваліфіковані відповіді на питання про рівень технологічного розвитку і можливий його вплив на нинішню систему правового захисту авторського права і суміжних прав.

Не потрібні радикальні зміни; замість цього ми повинні адекватно і послідов­но реагувати на нову ситуацію та пристосовувати правові рамки твору до по­треб нового оточення.

Підрозділ III Правові рамки роботи в інформаційному суспільстві

73. Основні правові рамки роботи вже існують на рівні Співтовариства. Ко­ місія відзначає, що фундаментальні свободи внутрішнього ринку, особливо право заснування у статті 52 Договору ЄС, а також свобода щодо забезпечення послугами у статті 59 разом з Директивами, які вже прийняті, дають відповіді на питання, що виникають та визначають шляхи майбутньої політики стосовно інформаційного суспільства.