Скачиваний:
17
Добавлен:
09.02.2016
Размер:
4.61 Mб
Скачать

Розділ і Загальні положення

Стаття 1 Цілі

Ця Конвенція стосується програм телемовлення, її метою є сприяння, сто­совно її учасників, транскордонній трансляції та ретрансляції телевізійних програм.

Стаття 2 Вживання термінів

В цілях цієї Конвенції:

  1. «Трансляція» означає первинну передачу, здійснювану наземним переда­ вачем, по кабельному телебаченню, або із супутника будь-якого виду, в закодо­ ваній або незакодованій формі телевізійних програм, які приймаються населен­ ням. До неї входить зв'язок, здійснюваний в індивідуальному порядку;

  1. «Ретрансляція» означає приймання і одночасну передачу, незалежно від використовуваних технічних засобів, повних і незмінних телевізійних програм, або істотних частин таких програм, що транслюються телемовниками для при­ ймання населенням;

  1. «Телемовник» означає фізичну або юридичну особу, яка складає теле­ візійні програми для приймання населенням і транслює їх, або забезпечує їх трансляцію в повній і незмінній формі третьою особою;

  2. «Програма» означає весь зміст єдиної служби мовлення цього телемовни- ка відповідно до попереднього пункту;

  3. «Європейські аудіовізуальні твори» означають творчі роботи, виробництво або спільне виробництво яких контролюється європейськими фізичними або юридичними особами;

  4. «Реклама» означає публічні оголошення з метою сприяння продажу, ку­ півлі або оренді товарів чи послуг, розвитку громадської справи або ідеї, чи до­ сягненню іншого результату, необхідного рекламодавцю, телевізійний час для передачі якої було надано за винагороду або аналогічне зустрічне задоволення, або використовувалося для просування власних товарів чи послуг;

  5. «Спонсорство» означає участь фізичної або юридичної особи, яка не за­ ймається телемовленням або постановкою аудіовізуальних творів, у прямому або опосередкованому фінансуванні програми з метою сприяння популярності імені, торгової марки або іміджу цієї особи.

Стаття З Сфера застосування

Ця Конвенція застосовується до будь-яких програм, які транслюються чи ретранслюються по кабельному телебаченню, або наземним передавачем, або супутником безпосередньо організаціями, що знаходяться під юрисдикцією Конвенції, або з використанням технічних засобів, які перебувають під анало­гічною юрисдикцією; при цьому ці програми, крім того, повинні прийматися прямо або опосередковано в одній або більше Держав-учасниць.

220

РАДА ЄВРОПИ

Стаття 4 Свобода приймання і ретрансляції

Учасники забезпечують свободу слова та інформації відповідно до Статті 10 Конвенції про захист прав людини та основних свобод і гарантують свободу приймання, а також не обмежують ретрансляцію на своїй території програм, що відповідають положенням цієї Конвенції.

Стаття 5 Обов'язки транслювальних Учасників

  1. Кожний транслювальний Учасник гарантує, що всі програми, трансльова­ ні телемовником, який підпадає під юрисдикцію цього Учасника, відповідають положенням цієї Конвенції.

  1. Для цілей цієї Конвенції під телемовником, що підпадає під юрисдикцію Учасника, розуміється:

  • телемовник, заснований на території транслювального Учасника, відпо­ відно до частини 3 цієї статті;

  • телемовник, діяльність якого регулює частина 4 цієї статті.

1. Для цілей цієї Конвенції телемовник вважається заснованим на території транслювального Учасника (в подальшому — Учасника) в наступних випадках:

  1. головний офіс телемовника знаходиться на території цього Учасника і рішення щодо складання програм трансляції приймаються на території цього ж Учасника;

  2. якщо головний офіс телемовника знаходиться на території одного Учас­ ника, а рішення щодо складання програм трансляції приймаються на території іншого Учасника, то телемовник вважається заснованим на території того Уча­ сника, в якому діє переважна частина працівників, пов'язаних з трансляцією телепрограм цього телемовника, якщо переважна частина працівників, пов'я­ зана з трансляцією телепрограм цього телемовника, діє однаковою мірою на те­ риторії обох Учасників, то телемовник вважається заснованим у тому Учасни­ ку, на території якого знаходиться його головний офіс; якщо переважна части­ на працівників, пов'язаних з трансляцією телепрограм цього телемовника, не діє в жодному з цих Учасників, то телемовник вважається заснованим у тому Учаснику, де була раніше здійснена трансляція відповідно до нормативних ак­ тів цього Учасника, презумуючи продовження стійкого і ефективного зв'язку з економікою цього Учасника;

  3. якщо головний офіс телемовника знаходиться на території Учасника, але рішення щодо складання програм мовлення приймаються в третій країні, або навпаки, то телемовник вважається заснованим на території цього Учасника, за умови, що переважна частина працівників, пов'язаних з трансляцією теле­ програм цього мовника, діє на території цього Учасника;

  4. якщо при застосуванні критеріїв частини 3 статті 2 Директиви 97/36 ЄЕС від 19 червня 1997 р. Європейського Парламенту і Ради (що замінила Директи­ ву Ради 89/552/ЄЕС), пов'язаних з координацією певних положень, встановле­ них у законі, регулятивних або адміністративних заходів стосовно телебачення в країнах-учасницях, телемовник був визнаний основним на території країни Європейського Співтовариства, то такий телемовник визнається основним на території цього Учасника і в значенні цієї Конвенції.

221

КНИГА 1. Нормативні акти і документи. Європейська інтеграція України

4. Телемовник, до якого не можуть застосовуватися положення частини З, підпадає під юрисдикцію Учасника, так званого передавального Учасника в на­ ступних випадках:

  1. якщо він використовує частоту, надану Учасником;

  2. якщо він навіть не використовуючи частоту, надавану Учасником, вико­ ристовує супутникові засоби, належні Учаснику,

  3. якщо він навіть не використовує ні частоту, надавану Учасником, ні су­ путникові засоби, належні Учаснику, але використовує супутниковий ап-лінк, надаваний Учасником.

  1. Якщо транслювальний Учасник не може бути визначений відповідно до частини 4 цієї статті, то Постійний Комітет повинен визначити його статус від­ повідно до пункту (а) частини 1 статті 21 цієї Конвенції.

  2. Положення цієї Конвенції не поширюються на телепрограми, призначені для виключного приймання в країнах, що не є сторонами цієї Конвенції, а та­ кож на телепрограми, які не приймаються населенням в одному або кількох Учасниках.