Скачиваний:
17
Добавлен:
09.02.2016
Размер:
4.61 Mб
Скачать

Експертно-криміналістичний центр мвс Росії Російська антипіратська організація захисту прав на аудіовізуальні твори

Авторський колектив:

Соколов С. В., Медведев А. С., Варкентгн В. І.,

Чулков С. В., Захаров А. Г., Поставній В. І.

Видано в Москві 1999 року

Дослідження зображень на елементах поліграфічного оформлення аудіовізуальних творів

При порівняльному дослідженні поліграфічного оформлення контрафактної та легітимне виготовленої продукції між ними можуть бути виявлені відміннос­ті з ряду ознак.

  1. При легітимному випуску фірма-виробник використовує чітко визначений дизайн. Іноді для контрафактної продукції створюється цілком нове оформлен­ ня з використанням інших або трохи змінених фрагментів твору. При невідпо­ відності оформлення досліджуваного і поданого як зразок аудіовізуального тво­ ру наявне порушення авторського права на поліграфічне оформлення.

  2. Упаковка повинна містити наступну інформацію:

  • про авторів аудіовізуального твору;

  • про фірму виробника;

  • знак охорони авторського права (обов'язково повинен складатися з трьох елементів — самого знака охорони «©», імені володільця авторських прав і дати першого опублікування твору); наявність знака охорони виключних суміжних прав «©», який аналогічно складається з вищеперелічених трьох елементів;

  • про передачу авторського і суміжних прав третім особам;

  • про правоволодільців на території Росії;

  • назва і характер аудіовізуального твору;

  • інформація про вікові обмеження;

  • для еротичних творів про проходження спеціальної експертизи;

  • коротка анотація твору, координати виробника (або продавця) для мож­ ливості подання претензії.

271

ПРОГРАМА ТАСІС «ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ»

Наклейки і етикетки на відеокасетах

На корпусах контрафактних відеокасет може не бути жодних наклейок або використовуються ті, які додаються до чистих відеокасет, з текстами, викона­ними на друкарській машинці або друкарському пристрої. В деяких випадках використовуються взагалі наклейки, що не мають відношення ні до виробника аудіовізуальної продукції, ні до виробника відеокасет.

На легітимних відеокасетах є етикетка із зазначенням виробника (після най­менування фірми-виробника можлива наявність знака зареєстрованої торгової марки ®, найменування аудіовізуального твору, зазначення тривалості відтво­рення, літерне і літерно-цифрове позначення, знаки охорони авторського права і виключних суміжних прав, а також інші тексти.

Голографічні зображення

Виробники випускають голографічні зображення у вигляді наклейок і фоль­ги для гарячого тиснення. Фольга за зовнішнім виглядом і структурою практич­но не відрізняється від поліграфічної фольги, яка використовується в палітур­но-брошурувальному виробництві. В основному використовується для нанесен­ня на картонний футляр відеокасети.

Як елемент захисту аудіовізуальної продукції виробники широко використо­вують голографічні зображення на корпусах відеокасет і футлярах до них. Цін­ність цього елемента полягає в досить високій складності виготовлення, а також ефективності і простоті розрізнення споживачем. Голографічні зображення за способом виготовлення можна розподілити на три типи:

1. Оптичний спосіб. Голографічні зображення, одержані цим способом, за візуального огляду або вивчення при невеликому збільшенні створюють вра­ ження недостатньої чіткості. Межі зображень трохи розмиті. Існуючі технології запису зображень дозволяють одержати досить складні оптичні ефекти, недо­ ступні для інших технологій, наприклад, об'ємні зображення.

  1. Технологія ДОТ МАТРІКС. Вже при візуальному огляді можна розрізнити в зображеннях окремі зерна у вигляді еліпсів розміром приблизно 100 мкм, які мають чіткі межі. При повороті об'єкта помітна різниця в «офарбленні» цент­ ральної частини і параметру. На оригінальних зображеннях еліпси рідко доти­ каються до розташованих поряд, на контрафактних голограмах еліпси розта­ шовані групами і мають трохи з'їдені краї.

  2. Голограми, одержані за допомогою електронно-променевого генератора. Звичайна голограма одержується при реєстрації інтерференційної картини, що виникає при накладенні предметного і опорного променів світла. Використову­ ючи електронно-променевий генератор (ЕПГ), можна виготовити зображення, що складаються з багатьох голографічних зображень крапкових предметів. Ці прості голограми можна розглядати як «будівельні цеглини» голограми довіль­ ного предмета, який можна звести до кінцевої кількості елементів розрізення, і таким чином виготовити будь-яку голограму, що складається з кінцевої кілько­ сті елементарних голограм. В одній голограмі можна записати кілька зобра­ жень таким чином, що кожне з них буде помітне при «своєму» куті освітлення.

Сучасні ЕПГ дозволяють записувати зображення розміром окремого еле­мента до 0,2 мкм. Таким способом можна одержати зображення мікротексту, який можна буде розрізняти тільки за допомогою електронного мікроскопу.

181-319

273

КНИГА 1. Нормативні акти і документи. Європейська інтеграція України

Цю технологію можна розглядати як розвиток технології ДОТ МАТРІКС. Тиражування голографічних зображень

Матриці для тиражування голографічних зображень, які нині широко вико­ристовуються як елемент захисту грошових білетів і документів, одержують на скляній пластинці, покритій безсрібленим світлочутливим копіювальним ша­ром. Після експонування і проявлення в копіювальному шару формується мік­рорельєф, який власне і є записаним зображенням. У гальванічній ванній по­слідовно осідає кілька шарів металу. В результаті одержується металічна мат­риця, з якої шляхом копіювання виготовляються тиражні матриці.

В простому випадку голографічна наклейка або фольга для гарячого тиснен­ня складається з п'яти шарів. Як несучий шар використовуються полімерні плівки. За ним — лаковий шар, на якому здійснюється тиснення мікрорельєфу, який власне і є голографічним зображенням. Для збільшення дифракційної ефективності у вакуумі напилюється шар металу (алюмінію або міді) і покрива­ється іншим захисним шаром лаку. Останнім наноситься шар клею.

Реальна голографічна наклейка може складатися з 24 шарів, в тому числі прошарків клею різних типів. Основна мета, яка переслідується при створенні цього «листкового пирога», зробити неможливим повторне використання або перенесення на іншу підоснову.

Враховуючи принцип створення голографічних зображень на ЕПГ і те, що всі тиражні «відтиски» з мінімальними помилками відтворюють оригінал, як метод визначення їх оригінальності можна використати порівняльне дослід­ження. Співставивши взаємне розташування крапкових голограм на досліджу­ваному об'єкті і зразку, можна однозначно встановити, чи з однієї матриці вони виготовлені. Однак слід завжди пам'ятати, що такий підхід придатний тільки для голографічних зображень, виготовлених за допомогою ЕПГ.

Кількісні параметри, використовувані для оцінки голографічних зображень

При проведенні порівняльного дослідження голографічних зображень мож­на рекомендувати використати наведені далі параметри.

  1. Всю голографічну продукцію можна розподілити на дві основні групи за типом несучого матеріалу — самоклейні етикетки і фольга для гарячого тис­ нення.

  1. Голографічні зображення бувають кількох типів — дво-, тримірні та до­ сить часто використовуються комбіновані.

  1. За технологією виготовлення голографічні зображення, які використову­ ються нині як елементи захисту, можна розподілити на три групи:

  • одержані класичним оптичним способом;

  • виготовлені за технологією ДОТ МАТРІКС;

  • виготовлені на електронно-променевому генераторі зображень.

  1. Кут зору. Під цим розуміється кут між перепендикуляром до поверхні го­ лограми і оком спостерігача. При відхиленні від вертикалі видно, як по зобра­ женню пробігає «хвиля» кольору. Слід оцінити величину кута, при якому в будь- якому елементі відбудеться зміна кольору, наприклад від зеленого до зеленого.

  1. Модуль дифракційної сітки. Голографічне зображення складається з на­ бору відзеркальних дифракційних сіток. Від модуля сітки залежить, наскільки

274

ПРОГРАМА ТАСІС «ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ»

ефективно відбувається розклад віддзеркаленого світла на спектр. Вивчаючи в мікроскопи із збільшенням 300х, голографічне зображення матиме вигляд тем­них і світлих смуг, які чергуються. За наявності відповідного обладнання можна виміряти сумарну ширину світлої і темної смуг, що й буде модулем сітки.

  1. Кількість площин зображення. Переважно їх дві-три, більша їх кількість не використовується через обмеження за глибиною і різкістю.

  1. Кількість ракурсів стереограми. В типовій стереограмі, добре захищеній від підробки, використовуються від 20 до 200 ракурсів. Кількість ракурсів ши­ роко варіюється залежно від об'єкта, розміру зображення, кольороподілу, сту­ пеня анімації та вихідних матеріалів для запису. Кількість кутів і ракурсів зав­ жди є елементом компромісу між рухом і розмитістю.

  1. Якість відтворення дрібних деталей. Грубі голографічні зображення, вико­ нані за технологією ДОТ МАТРІКС, мають розділення 100—300 dpi. Якісна, до­ бре захищена голограма може мати розділення понад 2000 dpi. При мікроско­ пічному дослідженні слід уважно, поступово нарощуючи збільшення, вивчити всю площину голографічного зображення. Виявивши найдрібніші деталі зобра­ ження, переходити до порівняння зразка і досліджуваного зображення.

  2. Наявність або відсутність візуальних елементів захисту.

а) Двоканальне зображення. Два зображення записуються одне зверху ін­ шого. Повертаючи голограму, видно основне або додаткове зображення.

б) Мультиплексне зображення. Як приклад можна навести стереограму, в якій зображення за горизонталлю розподілено на кілька каналів, кожний зі своїм зображенням. Повертаючи голограму відносно вертикальної вісі, можна побачити або один предмет, знятий з різних точок, або кілька різних зображень почергово.

в) Стрічковий ефект використовується в голографічних наклейках «Союз Відео». Становить собою ряд маленьких зображень логотипу студії, при пово­ роті голограми створюється ефект руху.

г) Муар. Патентована технологія запису в голограму зовнішньо простих і легко розпізнаваних рухомих світлих і темних смуг (муара). Це є ефективним засобом захисту від матричного копіювання у зв'язку з особливою складністю запису муарового візерунку за всієї його ймовірної візуальної простоти.

д) Мікротекст. Застосування його в голограмі утруднює матричне копіюван­ ня, оскільки для його відтворення вимагається складне оптичне обладнання.

е) Люмінесцентні зображення. Здійснюється деметалізація невеликих діля­ нок голограми, під які потім вміщується матеріал або барвник люмінесціюваний вУФ.

де) Часткова деметалізація іноді використовується як самостійний елемент захисту. В цьому разі слід звертати увагу на відмінності щодо розміру елемен­тів і зовнішнього вигляду меж деметалізованих ділянок.

а) Лазерні позначки. В добре захищених голограмах застосовуються додат­кові захисні елементи у вигляді схованих позаплощинних зображень із специ­фічними і нестандартними геометричними характеристиками. Розпізнавання здійснюється за допомогою портативних або стаціонарних лазерних пристроїв.

і) Магнітні елементи. Як альтернатива (або доповнення) можливе викорис­тання магнітних позначок всередині матеріалу, зчитуваних за допомогою пор­тативного датчика.

184 319

275

КНИГА 1. Нормативні акти і документи. Європейська інтеграція України

к) Захист від вторинного використання. Для такого виду продукції як само-клейні етикетки необхідно звернути увагу на запобігання вторинному викорис­танню етикетки. Правильний вибір зв'язувального веде до саморуйнування (деметалізації) етикетки при спробі її відділення від поверхні носія. Найпрос­тіше це реалізується при використанні як основи еластичної полімерної плівки. При спробі відклеїти відбувається деформація підкладки і як наслідок руйну­вання лакових шарів з мікрорельєфом. Для захисту від розкриття упаковки за­стосовуються голографічні наклейки з частковим руйнуванням. У цьому разі знищенню підлягають невеликі ділянки голографічного зображення, які біль­шою або меншою мірою змінюють зовнішній вигляд наклейки.

Виготовлення копій голографічних зображень

Під «копією» в даному разі мається на увазі виготовлення дублікатів захисної голограми для наступного використання на контрафактній продукції.

Неминуче відбувається втрата якості зображення. Якщо на оригіналі були дрібні тексти і мікротексти, то відтворені будуть більш крупні. При візуально­му порівнянні оригіналу і копій буде помітна різниця щодо насиченості й кіль­кості відтворюваних кольорів сонячного спектру. Це пов'язано з тим, що фізич­но неможливо точно відтворити інтерференційну картину (мікрорельєф) ори­гіналу.

Навіть на самому підприємстві-виробнику два голографічних зображення, «сфотографовані» з одного оригіналу, будуть обов'язково відрізнятися забарв­ленням фрагментів за однакових кутів освітлення.

Дослідження матеріалів контрафактних товарів

Об'єктами цього виду досліджень є всі матеріали, використані при виготов­ ленні як самої контрафактної продукції, так і її упаковки. Стосовно аудіо- і відео- продукції, такими об'єктами перш за все є матеріали упаковки, бо самі носії (аудіо- і відеокасети, компакт-диски та їх футляри) виготовляються із стандарт­ них матеріалів і при їх порівнянні виникає досить велика кількість подібних ознак. Аналіз практичної діяльності свідчить, що найкращі результати, стосовно І вияву доказової бази, дає проведення таких досліджень, як: і

  • папір, використовуваний для виготовлення вкладних буклетів для ау- ] діокасет і компакт-дисків; І

  • папір (картон) і клей, використовувані для виготовлення упаковки відео-1 касет; і

  • матеріали-фарбники, використовувані для оформлення носіїв і для друку І буклетів. І

Дослідження матеріалів контрафактної продукції передбачає використання! комплексу фізичних, хімічних і фізико-хімічних методів. Існує стадія попе-1 реднього дослідження, на якій можлива диференціація матеріалів за кольором, 1 морфологічними, люмінесцентними та іншими властивостями. Більш глибокий вивчення матеріалів пов'язане з визначенням їх складу за допомогою таких ме-Ш тодів, як тонкошарова хроматографія, молекулярний аналіз за спектрами відо-Я браження і поглинення, емісійний спектральний аналіз, рентгенівський фазо-Я вий і рентгенофлуорисцентний аналіз, а щодо показу — мікроскопічне до« слідження його волоконного складу. •

~276 Я

206

ПРОГРАМА ТАСІС «ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ»

Завдання, що виникають при здійсненні експертизи матеріалів контрафакт-ної продукції, можна розподілити на діагностичні та ідентифікаційні. Діагнос­тичні дослідження здійснюються з метою встановлення видової належності матеріалів, їх призначення, а також джерела походження. При проведенні ідентифікаційних досліджень здійснюється визначення загальної родової (гру­пової) належності кількох об'єктів.

Необхідність дослідження відеозапису, відеосигналів і носія, на якому записано аудіовізуальний твір

Нині, як свідчить практика проведення експертиз аудіовізуальних творів на предмет контрафактності, на російському ринку відзначені випадки появи кон-трафактних аудіовізуальних творів у справжній поліграфічній упаковці. Це зу­мовлено порівняльною доступністю придбання як пакувального обладнання, так і поліграфічної продукції, голографічних захисних наклейок, пакувальної плівки та інших компонентів, що становлять упаковку ліцензійної відеокасети. При проведенні експертизи в зазначеному випадку дослідження тільки упа­ковки, способу її виготовлення тощо і поширення результатів дослідження упа­ковки на носій аудіовізуального твору (відеокасету) безперечно призведе до по­милкового висновку.

Крім того, необхідно відзначити, що в міру посилення боротьби з виготовлен­ням і розповсюдженням контрафактної відеопродукції, якість підвищуватиме­ться, наближаючись до якості ліцензійної відеопродукції. Поява контрафактної аудіовізуальної продукції високої якості безперечно викличе значне зростання кількості контрафактної відеопродукції, леґітимність якої не можна визначити існуючими методами дослідження. Ця обставина викличе зростання збитків правоволодільців. Для усунення умов виникнення зазначених вище обставин необхідний розвиток як методичної, так і технічної бази проведення комплекс­них досліджень аудіовізуальних творів, включаючи в себе найбільш повне і всебічне дослідження упаковки, захисних голографічних знаків, корпусу відео­касети, відеострічки, відеозапису, що містить аудіовізуальний твір, відеосигна­лів. Перспективним напрямком дослідження аудіовізуального твору є дослід­ження спеціальних сигналів, що наносяться електронним шляхом на відео-стрічку в процесі виготовлення лігитимної аудіовізуальної продукції, що дозво­лить оптимізувати і багато в чому спростити процес дослідження носія аудіо­візуального твору.

Необхідність дослідження безпосередньо відеозапису аудіовізуального тво­ру викликана наступними причинами:

  1. Дослідження поліграфічної упаковки відеокасети з аудіовізуальним тво­ ром, а також голографічні знаки та інші поліграфічні етикетки і наклейки, на наш погляд, не дають право експерту приймати рішення про співпадання ознак досліджуваного аудіовізуального твору з легітимним зразком. Упаковка відео­ касети, голографічні та поліграфічні етикетки і наклейки хоча і є складовою ча­ стиною готового продукту з назвою аудіовізуального твору, але порівняно з корпусом відеокасети, відеострічкою і безпосередньо відеозаписом аудіовізу­ ального твору і відеосигналами, зафіксованими на відеострічці, становлять со­ бою з точки зору криміналістики зовсім інший об'єкт дослідження.

  2. Носієм основної інформації в аудіовізуальному творі є відеозапис зобра­ ження і звукового супроводу, зафіксований на відеострічці відеокасети.

277

ПРОГРАМА ТАСІС «ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ»

Чи один і той же аудіовізуальний твір досліджується?

Перед проведенням порівняльного аналізу досліджуваного аудіовізуального твору і легітимного зразка аудіовізуального твору необхідно звернути прискіп­ливу увагу експерта на питання: «Чи один і той же аудіовізуальний твір до­сліджується?». Питання важливе, оскільки однаково оформлені і виготовлені упаковка і голографічні знаки і навіть одна й та ж назва аудіовізуального твору ще не означають, що досліджуватися і порівнюватися буде один і той же аудіо­візуальний твір. Наприклад, два відеофільми мають одну й ту ж назву, один і той же склад творців і акторів фільму, але один фільм становить собою першу частину (серію) аудіовізуального твору, а другий — другу частину (серію) од­нойменного аудіовізуального твору. Необхідно враховувати і той факт, що відео­касета із записом аудіовізуального твору може бути випадково (або не випадко­во) вміщена в упаковку (з голографічними знаками) зовсім іншого аудіовізуаль­ного твору.

В той же час трапляються випадки, коли назви відеофільмів на упаковці від­різняються, і в звуковому супроводі відеофільму озвучені дві різні назви філь­му, а при відтворенні відеофільму титри, що зображують назву, склад творців і авторів фільму, однакові.

Експерту, що здійснює дослідження, для видачі дійсно об'єктивного виснов­ку необхідно почергово проводити порівняння кожного досліджуваного аудіо­візуального твору з кожним наданим зразком аудіовізуального твору незалеж­но від співпадання або неспівпадання упаковки, голографічних знаків і назви фільму. Крім того, ознаки того або іншого аудіовізуального твору, які згодом бу­дуть використовуватися для порівняльного дослідження, необхідно одержува­ти безпосередньо з відеозапису аудіовізуального твору. Відбір (порівняння) пар «досліджуваний об'єкт — зразок» одного й того ж аудіовізуального твору необ­хідно здійснювати за наступними ознаками (одержаними безпосередньо з відео­запису):

  1. титри назви відеофільму;

  2. титри складу акторів і творців відеофільму;

  3. склад відеофільму (серія, частина);

  1. зміст відеофільму, візуально порівнюючи на екрані монітору змікшоване зображення обох аудіовізуальних творів; звуковий супровід (дубльований, син­ хронний переклад, стереозвук).

В результаті зазначеного порівняння відібрані об'єкти підлягають подаль­шому дослідженню на відповідність ознак досліджуваного аудіовізуального твору ознакам зразка того ж аудіовізуального твору.

Дослідження відеозапису аудіовізуального твору

Аудіовізуальний твір найчастіше фіксується на відеострічці або відеодиску. В цій роботі розглядається лише випадок використання відеострічки (відеока­сети). Оскільки відеострічка, на якій зафіксовано аудіовізуальний твір, розта­шована в корпусі відеокасети, дослідження доцільно розпочинати саме з нього.

Корпус ліцензійної (легітимної) відеокасети пластмасовий (як правило — од­нокольоровий). На лицьовій поверхні корпусу ліцензійної відеокасети є рель­єфний текст, виконаний латинським шрифтом: «Insert this side into recorder», «Do not touch the tape inside» і «VHS». Також на лицьовій поверхні відеокасети

279

КНИГА 1. Нормативні акти і документи. Європейська інтеграція України

можлива наявність рельєфних смуг різної ширини. Жодного іншого тексту або знаків фірми-виробника відеокасети (рельєфного чи виконаного будь-якою ко­льоровою речовиною) не повинно бути.

На боковій поверхні ліцензійної відеокасети, як правило, не повинно бути жодного тексту. На звичайній касеті в лівому верхньому куту бокової поверхні відеокасети зазначається текст з позначенням фірми-виробника, типу відеока­сети, довжини відеострічки, номера партії відеокасети тощо.

Відсутність зазначених маркувальних написів на корпусі ліцензійної відео­касети зумовлено тим, що виробник ліцензійного аудіовізуального твору окре­мо купує корпуси відеокасет і відеострічку в бобінах. Залежно від сумарної тривалості відеофільму і рекламного блоку відрізується необхідна довжина відеострічки (+ 5 хв. ± 1 хв.) і заправляється в корпус відеокасети. Довжина відеострічки ліцензійної відеокасети, як правило, не відповідає стандартній (ЗО; 60; 120; 180; 195; 240 хв.) і вибирається кратною 5 хв.

Наклейка з голографічним зображенням фірми-виробника наклеюється на готову відеокасету із записом аудіовізуального твору (після контролю якості запису) безпосередньо перед процесом упаковки відеокасети.

Дослідження ймовірно контрафактної продукції і ліцензійного зразка аудіо­візуального твору доцільно проводити в три етапи:

  1. Візуальний аналіз відеозапису аудіовізуального твору;

  2. Інструментальний аналіз відеозапису аудіовізуального твору;

  3. Порівняльний аналіз досліджуваного аудіовізуального твору із зразком.

В процесі проведення візуального аналізу як досліджуваного аудіовізуаль­ного твору, так і зразка, з'ясовуються ознаки і параметри відеозапису, до того ж не тільки зображення і звукового супроводу, а й відеосигналів, зафіксованих на відеострічці. Виявлені при візуальному аналізі відеозапису ознаки і параме­три в процесі проведення інструментального аналізу будуть підтверджені (спростовані) і виміряні, а також виявлені нові ознаки. При проведенні порівня­льного аналізу всі виявлені ознаки і параметри як досліджуваного аудіовізу­ального твору, так і зразка будуть порівнюватися один з одним і аналізуватися.

Візуальний аналіз відеозапису аудіовізуального твору

Починаючи візуальний аналіз відеозапису аудіовізуального твору, необхідно і перш за все визначити: j

  1. Формат відеозапису (VHS, S-VHS);

  2. Систему кольорового ТБ (PAL, SECAM, NTSC); і

  3. Режим запису (SP, LP) і Наступним кроком візуального дослідження є обов'язковий перегляд всього 1

відеозапису, зафіксованого на цій відеокасеті. При цьому необхідно проводити і хронометраж як загальної тривалості відеозапису, так і окремих його частин 1 (години, хвилини, секунди, фрейми). Загальна тривалість відеозапису є опосе-1 редкованою ознакою, оскільки при виготовленні ліцензійної копії аудіовізуаль* 1 ного твору, навіть з комп'ютерним контролем якості, загальна тривалість відео-и запису на різних копіях (відеокасетах) одного й того ж аудіовізуального творуи може відрізнятися. Це пояснюється і різними способами підключення апарату-Я ри, комутаційними і перехідними процесами в комплексі з тиражуваннями ліцензійних копій аудіовізуального твору. Крім того, правоволоділець в міруИ необхідності змінює склад рекламного блоку, вводячи в нього рекламу новітніхш

280 І

ПРОГРАМА ТАСІС «ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ»

аудіовізуальних творів. Єдиним обмеженням у цьому разі є кількість відеост-річки у відеокасеті.

Розглянемо рекламний блок. Оскільки, як відзначено вище, склад рекламно­го блоку може змінюватися і загальна тривалість рекламного блоку жорстко (з точністю до фрейма) не визначена, для експерта важливого значення набуває тривалість кожного рекламного ролика, включеного до складу рекламного бло­ку. Система контролю якості запису сприймає як дефект запису або як збій за­писувального апарата випадок «недозапису» навіть кількох фреймів рекламно­го ролика і відеокасета буде відбракована.

За однакового складу рекламного блоку і за однієї й тієї ж тривалості кож­ного однойменного рекламного ролика ознакою відмінності досліджуваного ау­діовізуального твору від зразка стає порушення послідовності запису реклам­них роликів у рекламному блоці.

Ознаками відмінності досліджуваного аудіовізуального твору від зразка стає відсутність рекламного блоку, наявність відеозапису ще якогось аудіовізуаль­ного твору, а також послідовність (черговість) запису рекламного блоку і відео-фільму. Це зумовлено тим, що виробники ліцензійних відеофільмів не випуска­ють відеокасети із записом більше одного аудіовізуального твору; — без рек­ламного блоку; — в яких рекламний блок розташований після відеофільму.

Розглянемо запис відеофільму. Тривалість двох ліцензійних копій одного і то­го ж відеофільму (без врахування запису фону будь-якого кольору) не повинна відрізнятися. В разі запису одного й того ж відеофільму в одному форматі запи­су, системі КТБ і в одному й тому ж режимі запису відмінності між копіями ви­никають в результаті запису або неповного відеофільму, або монтажної (про­міжної) копії відеофільму. Зазначена відмінність щодо тривалості запису одно­го й того ж фільму можлива при запису аудіовізуального твору, перекладеного (перекодованого), наприклад, із системи КТБ «NTSC» у систему «PAL». У цьо­му разі в одній секунді відеозапису міститиметься не 25, як вимагається за стандартом, а менша кількість фреймів, крім того можлива як зміна масштабу зображення об'єктів у кадрі, так і зміна (зменшення) кількості телевізійних рядків «живого» зображення в кадрі.

Зміна масштабу і формату зображення аудіовізуального твору можлива і за одного й того ж формату запису, системи КТБ і режиму запису. Нині є теле­візійні формати зображення «4:3» і «16:9». А зміна масштабу зображення в кад­рі може бути одержана в результаті цілого ряду дій: від цифрової обробки з ма-сштабуванням, до тривіального запису зображення (з будь-яким масштабом) і відеокамерою з екрана монітора.

При відтворенні відеокасети з аудіовізуальним твором як у видимій, так і невидимій (для моніторів без опцій «хрести» і «рамка») частині зображення мо­жуть бути присутніми всілякі графічні та текстові символи. Наявність або від­сутність символів, їх місцерозташування в кадрі, зміст і розмір (шрифт) є ваго­мою ознакою відмінності від ліцензійного зразка. В частині міжкадрового про­міжку (невидимого моніторами без опцій «хрест» і «рамка») можуть бути записа­ні показники тайм-коду. Наявність або відсутність в одній з копій одного й того ж аудіовізуального твору запису тайм-коду, відмінність щодо типу тайм-коду (VTC, LTC), відмінність щодо його показників і місцерозташування також є ва­гомою ознакою відмінності від зразка аудіовізуального твору.

281

КНИГА 1. Нормативні акти І документи. Європейська Інтеграція України

За сучасного рівня відеозаписувальної техніки якість зображення досліджу­ваного аудіовізуального твору може бути вищою за якість зображення зразка. Тому оцінка якості зображення повинна здійснюватися не щодо визначення зна­чень параметрів якості, а в порівнянні (можливо навіть суб'єктивному) якості до­сліджуваного аудіовізуального твору із зразком.

Наявність у досліджуваного аудіовізуального твору шумів, перешкод і зри­вів зображення дозволяє експерту зробити висновок про відмінність цього ау­діовізуального твору від ліцензійного зразка. Практично у всіх серйозних ви­робників ліцензійної продукції використовується система контролю якості за­пису, яка відбраковує відеокасети з подібними дефектами запису. Однак необ­хідно враховувати й таку можливість, що перешкоди, шуми і зриви зображен­ня могли бути одержані в результаті чиїхось неправильних дій з відеоапарату-рою вже після виготовлення копій аудіовізуального твору, якщо упаковка віде­окасети пошкоджена.

Оскільки відеозапис становить собою запис не тільки зображення, а й звуку, при проведенні дослідження необхідно звернути увагу на звуковий супровід аудіовізуального твору. Наявність в одній з копій аудіовізуального твору зривів звукового супроводу, стереофонічного звукового супроводу, а також неодноча­сність запису зображення і звукового супроводу свідчить про відмінність від зразка і, відповідно, про «неліцензійність» виготовленого аудіовізуального тво­ру. Про це ж свідчить запис оригінального звукового супроводу і переведення на різних звукових доріжках зразка і досліджуваного аудіовізуального твору.

Отже, при проведенні візуального аналізу аудіовізуального твору всі згадані вище ознаки з різним рівнем значимості можуть бути зведені до наступного списку:

  1. Формат, система КТБ і режим відеозапису;

  2. Загальна тривалість відеозапису;

  3. Наявність або відсутність рекламного блоку;

  4. Наявність відеозапису іншого відеофільму (або його фраґментів);

  5. Послідовність відеозапису рекламного блоку й відеофільму;

  6. Послідовність запису рекламних кліпів у рекламному блоці;

  7. Склад рекламного блоку;

  8. Тривалість запису кожного рекламного ролика (кліпа);

  9. Тривалість запису відеофільму;

  1. Тривалість запису кожного фрагменту відеофільму (NTSC — PAL тощо);

  2. Формат і масштаб зображення в кадрі;

  3. Наявність або відсутність графічних і/або текстових символів у кадрі;

  4. Місцерозташування графічних і/або текстових символів у кадрі;

  5. Розміри (шрифт) графічних і/або текстових символів у кадрі;

  6. Наявність або відсутність записаного тайм-коду;

  7. Тип тайм-коду (VTC, LTC); ;

  8. Місцезнаходження тайм-коду; І

  9. Показ (значення) тайм-коду; І

  10. Якість зображення рекламного блоку і відеофільму; І

  11. Наявність шумів, перешкод, зривів зображення тощо; І

  12. Зриви звукового супроводу; і

282 \

ПРОГРАМА ТАСІС «ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ»

  1. Неодночасність відтворення звукового супроводу зразка і досліджувано­ го об'єкта;

  2. Звуковий супровід дубльовано або озвучує перекладач;

  3. Наявність стереофонічного звукового супроводу;

  4. Запис оригінального звуку і переведення на різні звукові доріжки відео- стрічки досліджуваного аудіовізуального твору і зразка.

Цей список ознак відмінності досліджуваного аудіовізуального твору від ліцензійного зразка того ж аудіовізуального твору, що мають різний ступінь значимості, не є повним і остаточно сформованим, і в процесі проведення екс­пертиз і досліджень буде поповнюватися і вдосконалюватися.

Інструментальний аналіз

Як зазначалося вище, в процесі проведення інструментального аналізу озна­ки, виявлені при проведенні візуального аналізу, перевіряються, а параметри вимірюються. Крім того, за допомогою спеціальної відео і вимірювальної техніки виявляються додаткові ознаки відеозапису як досліджуваного аудіовізуального твору, так і ліцензійного зразка аудіовізуального твору.

Наявність або відсутність у кадрі зображення певної ознаки, його місцероз-ташування, наприклад, графічні або текстові символи, визначаються за допо­могою вимірювальної техніки, зокрема осцилографом з опцією «виділення те­левізійного рядка». За допомогою осцилографа визначаються номери телевізій­них рядків, на яких розташовані імпульси, відповідні символам, визначається їх (символів) розмір тощо. Подібним чином вирішуються завдання, пов'язані з виявленням і визначенням тайм-коду.

В разі визначення формату і масштабу зображення в кадрі, а також при до­слідженні перекодованого відеозапису, наприклад з «NTSC» у « PAL», визна­чається повна кількість телевізійних рядків кадру, визначається кількість те­левізійних рядків, зайнятих зображенням об'єкта в кадрі або кількість теле­візійних рядків «живого» зображення.

При інструментальному аналізі будь-якого відеозапису необхідно визнача­ти, аналоговий або цифровий відеозапис досліджується, оригіналом або копією (якщо копією, то який «номер» копії) є як досліджуваний відеозапис аудіовізу­ального твору, так і зразок запису аудіовізуального твору. (З технічної точки зору під «номером» копії правильніше розуміти «номер перезапису»). Ознакою в даному разі буде відмінність «номера» копії відеозапису досліджуваного ау­діовізуального твору від «номера» копії (або оригіналу) зразка того ж аудіовізу­ального твору. Це зумовлено наступними причинами:

  1. Аналоговий відеозапис аудіовізуального твору не може бути оригіналом, оскільки в автора існує так звана «майстер-касета», з якої виготовляється «майстер-касета» правоволодільця, з якої, в свою чергу, тиражуються ліцен­ зійні аудіовізуальні твори. Зазначений ланцюг виготовлення ліцензійної копії аудіовізуального твору є найкоротшим з можливих. Як правило, ланцюг виго­ товлення ліцензійної копії аудіовізуального твору довший. Отже, якщо всі «майстер-касети» будуть аналоговими, то ліцензійна копія аудіовізуального твору буде, як мінімум, третьою копією, що призводить до певної, часом досить значної, втрати якості зображення і звуку.

  2. Цифровий відеозапис завжди визначається експертом як оригінал, навіть якщо є копією, оскільки відеозапис обробляється за допомогою аналогово-циф-

283

КНИГА 1. Нормативні акти і документи. Європейська інтеграція України

рового перетворення або виготовляється за допомогою комп'ютерної техніки. В разі виготовлення за допомогою цифрової відеозаписувальної техніки ліцензій­ної копії аудіовізуального твору з цифрової «майстер-касети» ліцензійна копія аудіовізуального твору, природно, буде визначатися експертом як оригінал. В ра­зі виготовлення за допомогою аналогової відеозаписувальної техніки ліцензійної копії аудіовізуального твору з цифрової «майстер-касети» ліцензійна копія аудіо­візуального твору, природно, буде визначатися експертом як перша копія.

3) Досліджуваний запис аудіовізуального твору може мати менший номер «копії», ніж ліцензійний зразок відеозапису аудіовізуального твору. Ця ситуа­ція можлива, коли в ланцюгу виготовлення ліцензійного зразка є більша, ніж для досліджуваного відеозапису аудіовізуального твору кількість етапів виго­товлення з застосуванням аналогової відеотехніки.

Порівняльний аналіз

При проведенні порівняльного аналізу всі виявлені ознаки і параметри як до­сліджуваного аудіовізуального твору, так і зразка будуть порівнюватися один з одним і аналізуватися. При порівнянні ознак експерт, в обов'язковому порядку, повинен враховувати їх стійкість і значимість, аналізувати не тільки окремі ознаки, а й сукупність ознак, і тільки після всебічного аналізу всіх одержаних результатів приймати рішення про формулювання остаточного висновку.