Розділ IV а

Програми, призначені виключно для самореклами або телеторгівлі

Стаття 18 а Програми, призначені виключно для телеторгівлі

1. Положення цієї Конвенції повинні застосовуватися з необхідними поправ­ ками до програм, призначених виключно для телеторгівлі.

2. Решта форм реклами в межах таких програм встановлюються відповідно до положень частини 1 статті 12. Частина 2 статті 12 не застосовується.

РОЗДІЛ V

Взаємодопомога

Стаття 19 Співробітництво між Учасниками

1. Учасники зобов'язуються надавати один одному допомогу з метою здійс­ нення цієї Конвенції.

2. Для цього:

1. кожна Договірна Держава призначає один або кілька органів, наймену­ вання і адресу кожного з яких вона повідомляє Генеральному секретарю Ради Європи під час депонування своєї ратифікаційної грамоти або документа про прийняття, схвалення або приєднання;

1. кожна Договірна Держава, яка призначила більше одного органу, визна­ чає в своєму повідомленні на підставі підпункту (а) компетенцію кожного орга-

ну-

3. Призначений Учасником орган повинен:

1. надавати інформацію, передбачену в пункті 2 статті 6 цієї Конвенції;

2. надавати інформацію за вимогою призначених іншими Учасниками орга­ нів про своє внутрідержавне законодавство і практику у сфері регулювання цієї Конвенції;

1. співробітничати з призначеними іншими Учасниками органами, коли це необхідно і, зокрема, коли це підвищує ефективність заходів, вживаних для здійснення цієї Конвенції;

3. розглядати будь-які утруднення, що виникають при застосуванні цієї Конвенції, доведені до його відома органом, призначеним Учасником.

Розділ VI Постійний Комітет Стаття 20 Постійний Комітет

1. Для цілей цієї Конвенції створюється Постійний Комітет.

228

РАДА ЄВРОПИ

2. Кожний Учасник може бути представлений в Постійному Комітеті одним або більше делегатами. Кожна делегація має один голос. У сфері своєї компе­ тенції Європейське Співтовариство здійснює своє право голосу кількістю голо­ сів, що дорівнює кількості своїх Держав-членів, які є Учасниками цієї Конвен­ ції; Європейське Співтовариство не голосує в тих випадках, коли відповідні Держави-члени Співтовариства здійснюють своє право голосу, і навпаки.

2. Будь-яка Держава, згадана в пункті 1 статті 29, що не є учасницею цієї Конвенції, може бути представлена в Постійному Комітеті спостерігачем.

2. При здійснені своїх функцій Постійний Комітет може запитувати думку експертів. За своєю власною ініціативою або за вимогою зацікавленого органу він може пропонувати будь-якій міжнародній або неурядовій організації, що володіє технічною кваліфікацією в сфері регулювання цієї Конвенції, бути пред­ ставленою своїм спостерігачем на одному або на частині одного з його засідань.

3. Засідання Постійного Комітету скликаються Генеральним секретарем Ра­ ди Європи. Його перше засідання проводиться протягом шести місяців після дати введення Конвенції в дію. В подальшому він збирається на засідання за вимогою однієї третини Учасників або Комітету міністрів Ради Європи, або за ініціативою Генерального секретаря Ради Європи відповідно до положень пунк­ ту 2 статті 23, або за вимогою одного чи більше Учасників відповідно до поло­ жень пункту (с) частини 1 статті 21 і частини 2 статті 25.

4. Кворум для проведення засідання Постійного Комітету утворює більшість Учасників.

5. З врахуванням положень пункту (Ь) статті 9 а, і частини 3 статті 23 рішен­ ня Постійного Комітету приймається більшістю в дві третини голосів присутніх членів Комітету.

6. Постійний Комітет приймає свій власний Реґламент з врахуванням поло­ жень цієї Конвенції.