Розділ II

Заборона вільного розповсюдження, експорту

або реекспорту і встановлення режиму тимчасової заборони

для підробних і піратських товарів

Стаття 2

Забороняються до вільного розповсюдження, експорту або реекспорту і до встановлення режиму тимчасової заборони товари, визнані підробними або піратськими товарами в термінах процедури, передбаченої статтею 6.

РОЗДІЛ III

Заява з проханням про втручання митних органів

Стаття З

1. У кожній з держав-членів правове лоділець може подати до відповідної служби митних органів письмову заяву з проханням про втручання митних ор­ ганів у разі, коли товари виявляються в одному з положень, передбачених Статтею 1(1) (а).

2. Заява, про яку йдеться в пункті 1, повинна містити:

• досить точний опис товарів, щоб митні органи могли їх розпізнати;

• виправдувальний документ, який підтверджує, що заявник є володільцем прав на вищезгадані твори.

Крім того, правоволоділець повинен надати інформацію, яку він має, щоб до­зволити компетентним митним службам вирішити питання з повним знанням справи, при цьому відсутність додаткової інформації не може бути підставою для відмови прийняти заяву.

Для відомостей, стосовно піратських товарів ця інформація повинна містити, наскільки це можливо, вказівки на:

• місце, де знаходяться товари, або їх місце призначення,

• нумерацію контейнера або посилки,

• дату одержання або відправлення товарів,

• особу імпортера, експортера або особу, де товар перебуває на тимчасово­ му збереженні.

3. В заяві повинен бути зазначений строк, протягом якого вимагається втру­ чання митних органів.

4. Від заявника можуть вимагати здійснити оплату, призначену для покрит­ тя адміністративних витрат, викликаних розглядом заяви. Сума подібної опла­ ти не повинна бути неспівмірною з наданою послугою.

50

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ

5. Компетентна митна служба, до якої звернулися з заявою, складеною згід­ но з пунктом 2, розглядає цю заяву і невідкладно інформує в письмовій формі заявника про своє рішення.

Коли встановлюється право на заяву, то встановлюється і період часу, про­тягом якого повинні втрутитися митні органи. Цей період може бути продовже­ний за вимогою правоволодільця тією службою, яка прийняла первинне рішен­ня. Відмова щодо прав подання заяви повинна бути належним чином обґрунто­вана. Вона може бути оскаржена.

6. Держави-члени можуть вимагати від правоволодільця, коли його заява вже прийнята або коли заходи втручання, передбачені Статтею 1 (1) (а), були прийняті відповідно до Статті 6(1), внесення забезпечення, призначеного для:

• покриття можливої відповідальності щодо осіб, інтереси яких зачіпає опе­ рація, про яку йдеться у статті 1 (1) (а) в тому разі, коли процедура, розпочата відповідно до Статті 6 (1), не буде закінчена внаслідок якоїсь дії або упущення правоволодільця, або в разі, коли буде встановлено згодом, що підозрілі товари не є підробними або піратськими товарами;

• забезпечити оплату суми витрат, що виникли відповідно до цього Регла­ менту через догляд за товарами, що перебувають під митним контролем відпо­ відно до Статті 6.

7. Правоволоділець зобов'язаний поінформувати службу, про яку йдеться у пункті 1, у тих випадках, коли його право перестає бути законним чином заре­ єстровано або коли кінчається строк його дії.

8. Держави-члени призначають службу, підпорядковану митним органам, яка має право приймати і розглядати заяви, про які йдеться в цій Статті.