3. Виявлення порушень авторських і суміжних прав на аудіовізуальні твори

Всі можливі способи незаконного використання чужої інтелектуальної влас­ності стали позначатися терміном «піратство» або «інтелектуальне піратство», який міцно увійшов до сучасного лексикону.

Для одержання чужої інтелектуальної власності в більшості випадків «піра­тами» використовується:

• нелегальний запис або бутлегерство. Наприклад, недозволений відеоза- пис театральної постановки;

• монтаж — спотворення перекладу, компонування фрагментів, кольоро­ вих гам у невластивій оригіналу послідовності;

• незаконне одержання (придбання, крадіжка) носіїв вихідних зразків ори­ гінальних аудіовізуальних творів (мастерів). Щорічно в Росію нелегально над­ ходить близько 700 нових піратських копій відеограм. В матеріалах Асоціації виробників фільмів «Ем-Пі-Ей» відзначається, що російські кримінальні банди створили мережі, якими вони здатні одержати вихідні плівки (мастер-касета) і викинути на лотки піратські копії в межах кількох днів від моменту випуску фільму в прокат у США¹.

Відповідно до ст. 17 Федерального закону «Про ліцензування окремих видів діяльності» до переліку видів діяльності, на здійснення яких вимагається спе­ціальний дозволи (ліцензії), включені:

• публічний показ аудіовізуальних творів, здійснюваний в кінозалі; j

• розповсюдження, за винятком роздрібної торгівлі, примірників аудіо- і візуальних творів на будь-яких видах носіїв; І

• відтворення (виготовлення примірників) аудіовізуальних творів на будь- 1 яких видах носіїв. І

Тиражування і оптова реалізація аудіовізуальних творів або публічний їх \ показ глядацькій аудиторії для одержання прибутку без реєстрації підприєм-1 ницької діяльності, або без спеціального дозволу (ліцензії), передбаченого Фе-1 деральним законом «Про ліцензування окремих видів діяльності», в разі запо-і

Б. Гжелковски — директор по международным вопросам Эм-Пи-Эй «Аудиовизуаль- j ное пиратство и охрана прав интеллектуальной собственности в странах Централь­ной, Восточной Европы и СНГ».

300

ПРОГРАМА ТАСІС «ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ»

діяння великої шкоди громадянам, організаціям або державі, або поєднане з одержанням доходу в великому розмірі становить склад злочину, передбаче­ний ч. 1 ст. 171 КК РФ «Незаконне підприємництво».

Якщо при цьому оптові покупці контрафактної аудіовізуальної продукції були обмануті стосовно легальності її виробництва, споживчих властивостей або якості товару, що зумовило завдання їм шкоди, то такі дії можуть бути до­датково кваліфіковані як вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 159 КК РФ «Шахрайство».

В разі введення в оману стосовно споживчих властивостей або якості аудіо­візуальної продукції (коли під маркою відомої фірми реалізується свідомо фа­льсифікована) або іншого обману споживачів в організаціях, які здійснюють ре­алізацію товарів населенню (роздрібну торгівлю аудіовізуальними творами), а також громадянами, зареєстрованими як індивідуальні підприємці (як прави­ло, займаються роздрібною торгівлею відеокасет на ринках), ці дії можуть ста­новити склад злочину, передбачений ст. 200 КК РФ «Обман споживачів».

Як свідчить дослідження контрафактних відеокасет, їх поліграфічне оформ­лення, упаковка і маркування практично повністю копіюють аналогічні товари, що законно випускаються. Якщо при цьому незаконно використовуються чужі товарні знаки, що може завдати великої шкоди їх правоволодільцям, такі дії становлять склад злочину, передбачений ст. 180 КК РФ «Незаконне викорис­тання товарного знака».

Вияв і розкриття злочинів, передбачених переліченими нормами КК РФ, не вимагає, відповідно до ст. 126 КПК РРФСР, проведення попереднього розсліду­вання і відноситься відповідно до ст. 9 Закону Російської Федерації «Про міліцію», до компетенції міліції громадської безпеки та її підрозділів.

Аналіз статистичних даних по м. Москві свідчить, що 66 чоловік у 1998 році і 141 у 1999 році були притягнені до адміністративної відповідальності за ст. 150-4 КпАП РРФСР (39 — за п'ять місяців 2000 p.). Однак цими цифрами не вичерпуються всі випадки притягнення розповсюджувачів контрафактної про­дукції до адміністративної відповідальності, бо багато з них притягаються й за іншими статтями Кодексу РРСФР про адміністративні правопорушення. На­приклад, в 1999 році з 141 «пірата» тільки 18 притягнені до відповідальності за ст. 150-4 за реалізацію контрафактних фонограм, а 54 правопорушники були покарані за іншими статтями¹.

Притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності за роз­повсюдження контрафактної продукції може сприяти в наступному доказу на­явності умислу щодо вчинення більш суспільне небезпечного вчинку — злочи­ну, передбаченого ст. 146 КК РФ. Крім того, в разі, коли матеріали про адмініст­ративне правопорушення містять ознаки злочину, передбаченого ст. 146 КК РФ, вони відповідно до ст. 233 КпАП РРФСР, підлягають передачі за підслідністю до прокуратури.

Неодмінною умовою виявлення і припинення фактів «інтелектуального піратства» є виявлення ознак підготовки або здійснення цього правопорушення.

Використано статистичні дані ЗЩ МУВС м. Москви.

301

КНИГА 1. Нормативні акти і документи. Європейська інтеграція України

Контрафактна аудіовізуальна продукція поділяється на дві основні групи:

• копії кінофільмів або інших програм, які не випускалися у відеоформаті в законному порядку та території Російської Федерації;

• копії фільмів та інших програм, раніше випущених російськими компа­ ніями у відеоформаті.

Виявити відеокасети першої категорії досить просто, якщо знати, що фільми, розповсюджувані на них, не повинні бути в цивільному обігу взагалі.

Зокрема, після семінару за Програмою ТАСІС, що відбувся в м. Москві в ли­стопаді 1999 року для співробітників служби БЕП з проблем боротьби з «інте­лектуальним піратством», на адресу РАПО з органів внутрішніх справ надійш­ло понад 200 запитів з проханням про надання переліку відеофільмів, які не по­винні перебувати в легальному обігу на території Російської Федерації, бо права на розповсюдження цих фільмів на території Російської Федерації не пе­редавалися.

Відеокасети другої категорії в більшості випадків мають ряд зовнішніх від­мінних ознак.

Основними відмінними ознаками контрафактної відеокасети від ліцензійної є відмінності щодо її упаковки.

Ліцензійні відеокасети упаковуються або в пластмасові коробки з виготовле­ною друкарським способом кольоровою красивою вкладкою, або в картонні ко­робки з кольоровою красивою рекламою відеофільму на зовнішньому боці, ви­готовлені друкарським способом.

Ліцензійна касета в обов'язковому порядку повинна містити на касеті:

• ім'я (найменування) володільця виключних прав на певний твір;

• знак охорони авторського права (латинська літера «С», обведена колом);

• як правило, коротку анотацію фільму, перелік творців фільму (продюсе­ ри, режисер, сценарист, композитор, актори тощо);

• рік першого опублікування твору. За відсутності доказів іншого, автором твору вважається особа, зазначена як автор на оригіналі або примірнику твору.

Кожний примірник ліцензійної відеопродукції містить наступні позначення, що підтверджують авторські права на певний твір:

• у титрах відеофільму або програми вказується правоволоділець, знак ав­ торського права, рік опублікування (оприлюднення) і випуску твору, а також інформація про передачу авторських прав третім особам;

• якщо відеофільм призначений для домашнього перегляду, то на касеті повинен бути записаний тільки один фільм; якщо це збірник мультфільмів, то виробником усіх фільмів повинна бути одна кіностудія.

Найбільш типовими ознаками контрафактних відеокасет є:

• наявність заводської упаковки фірми-виробника чистих відеокасет (SKC, BASF, ECP, Konica, TDK, Sony, JVC тощо) незалежно від рекламно-довідкової інформації, яка розміщена на різних наклейках і етикетках на самій касеті або вміщується в упаковку;

• скопійована з ліцензійних касет оригінальна картонна упаковка методами сканування, фотокопіювання або друкарського тиражування. За уважного зов­ нішнього огляду порівняно з оригіналом копії мають, як правило, більш низь­ кий за якістю картон, чіткість зображень і кольорову гаму («чистоту друку»);

302

ПРОГРАМА ТАСІС «ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ»

• відсутність інформації про виробників і володільців прав на фільм росій­ ською мовою, зазначення як володільців прав на фільм тільки зарубіжних ліцен- зіарів, відсутність назви організації-правоволодільця і назви фільму в публіко­ ваних журналами «Відеомагазин» каталогах ліцензійних відеофільмів. Ці озна­ ки можуть свідчити про реалізацію фільмів, права на які в законному порядку на територію Російської Федерації не передавалися, або були передані після виготовлення тиражів такого фільму;

• переважно низька якість відеозапису за яскравістю і різкістю зображень, насиченістю кольорів, випадання сигналів, побічні записи;

• низька роздрібна ціна відеокасети.

Спеціалістами РАПО розроблена класифікація найхарактерніших зовнішніх ознак, які вказують на те, що зазначений примірник аудіовізуального твору ви­готовлений і введений в цивільний обіг з порушенням Закону про авторські і су­міжні права, а, отже, є контрафактним примірником аудіовізуального твору.

Характерною особливістю ринку є виробництво практично всіх «піратських» відеокасет на території Росії.

Останнім часом рівень «піратських» підробок істотно зріс. На прикладі відео­касет наочно прослідковується тенденція до зникнення з прилавків кустарних перезаписів двох фільмів на одну касету. Контрафактна аудіовізуальна продук­ція переважно стала практично невідмінною від легальної за зовнішніми ознака­ми без проведення спеціальних порівняльних досліджень і допомоги спеціалістів, які володіють для цього спеціальними знаннями.

Слід відзначити, що наявність ідентифікаційного знака, призначеного під­твердити легальність виробництва певного примірника аудіовізуального твору, не завжди гарантує захист від порушень. На дослідження до РАНО останнім часом надходять контрафактні відеокасети, марковані справжніми ідентифіка­ційними знаками, застосовними в м. Москві.

Ці обставини істотно ускладнюють можливості одержання інформації про виготовлення або розповсюдження контрафактної аудіовізуальної продукції. Якісні зміни, що відбуваються на ринках аудіовізуальної продукції, зумовлю­ють необхідність підвищення рівня інформованості органів внутрішніх справ шляхом:

• підвищення рівня взаємодії з контролюючими органами, які здійснюють перевірки дотримання встановленого порядку реалізації аудіовізуальної про­ дукції;

• зміцнення співробітництва з інформованими джерелами — службами безпеки правоволодільців та їх громадськими об'єднаннями, організаціями, які спеціалізуються із захисту інтересів правоволодільців¹;

Необхідно мати на увазі, що діяльністю із захисту інтелектуальної власності займа­ється велика кількість юридичних осіб, які в дійсності не мають для цього необхідних можливостей і повноважень. Крім того, наявна інформація свідчить, що ряд осіб за­стосовують сумнівні засоби захисту інтересів правоволодільців і роблять спроби вико­ристання в своїх інтересах можливостей органів внутрішніх справ. Є факти залучен­ня таких осіб до кримінальної відповідальності за шахрайство, тому слід переконати­ся стосовно можливостей, кваліфікації і повноважень осіб, які пропонують послуги щодо захисту інтересів правоволодільців, перш ніж залучати їх до надання практич­ної допомоги і передавати мінімально необхідну інформацію.

303

РОГРАМА ТАСІС «ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ»

— провести інструктаж учасників заходу, пояснити мету і завдання заходу, вимогу дотримання законодавства при його проведенні.

4.3. В процесі проведення, відповідно до п. 25 ст. 11 Закону Російської Феде­рації «Про міліцію», контрольної закупки необхідно:

• придбати за допомогою не менше 2-х представників громадськості конт- рафактні примірники аудіовізуальних творів (по 1—2 примірники кожного най­ менування);

• скласти акт контрольної закупки, в якому зазначити дані продавця і по­ купців — представників громадськості, кількість і найменування закупленої продукції, суму сплачених грошей. Зазначається використання касового апара­ ту при розрахунках, вказуються реквізити одержаних покупцями чеків;

• здійснити огляд торгового приміщення, зазначити в протоколі огляд і ви­ лучення наявної на прилавці і в приміщенні контрафактної продукції із зазна­ ченням її найменування і ціни, зафіксувавши, що вказана продукція признача­ лася для продажу;

• вилучити всю контрафактну продукцію, включаючи будь-які ілюстрації, а також документи, що містять інформацію про кількість, асортимент, джерела надходження, канали збуту контрафактної продукції. При товарній кількості виявленої контрафактної продукції вона перераховується за кількістю, вміщу­ ється в окрему тару, впаковується, опечатується і скріплюється підписами учасників контрольної закупівлі. В протоколі необхідно зазначити, що несанк­ ціонований допуск до вилученої продукції виключений;

• вилучити різні прайз-листи (списки реалізованих відеофільмів і перелік цін на них), рекламні буклети та інші документи (товарно-транспортні наклад­ ні, чеки, цінники), що також фіксується в протоколі;

• у продавця і/або керівників торгових точок невідкладно беруться пояс­ нення щодо факту реалізації контрафактної продукції. При цьому з'ясовують­ ся обставини не тільки стосовно факту порушення авторських або суміжних прав, а й можливого незаконного підприємництва, обману споживачів, шахрай­ ства, незаконного використання товарного знака, ознак вчинення інших право­ порушень;

• при вилученні контрафактної продукції необхідно перевірити і відобрази­ ти наявність документів, що дають дозвіл на зазначений вид підприємницької діяльності, накладних на реалізовану продукцію, наявність договорів оренди приміщення і ліцензійних угод, прокатних посвідчень, відомостей про реєстра­ цію підприємства та інших документів;

• скласти протокол про адміністративне правопорушення.

Слід мати на увазі, що відповідно до ст. 239—241 КпАП РРФСР співробітни­ками органів внутрішніх справ може здійснюватися адміністративна затримка на строк не більше 3-х годин за продаж, здавання в прокат та інше незаконне використання примірників творів і фонограм, з метою припинення адміністра­тивного правопорушення і складання протоколу про адміністративне правопо­рушення.

4.4. На етапі підготовки матеріалів для передачі в суд необхідно:

— вилучені за загальною кількістю контрафактні примірники аудіовізуаль- | них творів розпакувати в присутності представників торговельної точки і понятих;

І» 1-319

305

КНИГА 1. Нормативні акти І документи. Європейська Інтеграція України

— скласти протокол огляду вилучених касет, де фіксується схоронність упаковки. В акті вказується найменування і кількість з кожного найменування контрафактної продукції з зазначенням наступних ідентифікаційних ознак — загального вигляду поліграфічної упаковки (картонна або пластикова коробка), наявності целофанування, назви відеофільму російською і англійською мовами, наявність спеціальної голографічної марки правоволодільця з її описом, року випуску, назви зарубіжної компанії, даних російського дистриб'ютора і його знака авторського права;

• направити закуплену і вилучену контрафактну продукцію на дослідження;

• одночасно доставленому у ВВС продавцеві пояснюють, що матеріали ад­ міністративного правопорушення будуть повною мірою готові для розгляду в суді лише тоді, коли експертами будуть проведені криміналістичні досліджен­ ня вилученої аудіо-, відеопродукції і подані відповідні письмові висновки.