209. Супутні захворювання: визначення, загальна характеристика.

Супутні захворювання (син.:побічні знахідки) – це хвороби або патологічні процеси, які етіологічно та патогенетично не пов’язані з основним захворюванням або його ускладненнями, суттєво не впливають на його розвиток та ускладнення й не створювали загрози для життя тварини (наприклад: доброякісні папіломи шкіри, інкапсульовані гнійники в легенях тощо). Супутні хвороби переважно виявляються на розтині випадково.

210. Поняття про патрморфоз хвороб. Види патоморфозу.

Патоморфоз – зміни клініко-морфологічної картини хвороби під дією різноманітних чинників.

Види:

1) природний патоморфоз, тобто спонтанні зміни картини хвороби, що виникли внаслідок зміни як зовнішніх (зміни екології людини), так і внутрішніх (зміни конституції людини) причин;

2) індукований, або терапевтичний, патоморфоз, тобто зміни хвороби, викликані терапевтичними діями.

211. Анемії. Визначення, основні причини, механізми виникнення, класифікації (за етіологією та патогенетичними механізмами розвитку, за характером перебігу, за змінами кольорового показника, за типом еритропоезу). Особливості анемій в дитячому віці.

Анемія(недокрів‘я) – група захворювань і станів, які характеризуються зменшенням загальної кількості гемоглобіну; проявляється зменшенням його вмісту в одиниці об‘жму крові.

В більшості випадків анемія супроводжується зниженням кількості еритроцитів в одиниці об’єму крові(виняток – залізодефіцитні стани і таласемія).

Причини: крововтрата, недостатня еритропоетична функція кісткового мозку, підвищене кроворуйнування

Механізми виникнення: при крововтраті анемія виникає в тому випадку, коли втрата еритроцитів в крові перевищує регенераторні можливості кісткового мозку. Теж саме спостерігається і при кроворуйнуванні(гемолізі), який може бути пов’язаний з екзо- та ендогенними факторами. Недостатність еритропоетичної функції кісткового мозку залежить від дефіциту необхідних для нормального кровотворення речовин: заліза, вітаміну В12, фолієвої кислоти – дефіцитні анемії; від не засвоєння цих речовин кістковим мозком – ахрестичні анемії.

Класифікація:

За етіологією: 1)внаслідок крововтрати(постгеморагічні); 2) внаслідок порушеного кровоутворення(дефіцитні, апластичні); 3)внаслідок підвищеного кроворуйнування(гемолітичні);

За характером перебігу: гострі, хронічні;

За змінами КП: гіпо-, нормо-, гіперхромні;

За типом еритропоезу: еритробластні, мегалобластні.

Особливості анемій у дітей: Діти раннього віку, особливо немовлята першого року життя, є групою ризику щодо виникнення дефіциту заліза в організмі. Факторами ризику залізодефіцитних станів у дітей раннього віку є недоношеність, при якій зменшується антенатальне забезпечення дитини залізом, раннє штучне вигодовування, несвоєчасне введення прикорму. Всмоктування заліза найбільш інтенсивно відбувається в ентероцитах дванадцятипалої кишки та проксимальних відділах голодної кишки, тому стан шлунково-кишкового тракту (ШКТ), особливо верхніх відділів кишечника, багато в чому визначає ефективність засвоєння організмом аліментарного заліза. ШКТ у дітей раннього віку характеризується функціональною незрілістю, високою частотою функціональних розладів та органічної патології (інфекційні та алергічні захворювання, глистяна інвазія), які супроводжуються порушеннями моторики травного тракту, функціонального стану ентероцитів, розладами в роботі травних ферментних систем та дисбіозом кишечника. Тому патологію з боку ШКТ у ранньому віці можна вважати вагомим фактором ризику дефіциту заліза.