203. Діагноз: визначення і загальна характеристика. Діагноз у педіатрії.

Діагноз - медичний висновок про стан здоров'я обстежуваного (хворого), про наявне захворювання (травму) або про причину смерті, виражене в термінах, передбачених прийнятими класифікаціями і номенклатурою хвороб. Змістом діагнозу можуть бути також особливі фізіологічні стани організму.

204. Види діагнозів.

Види:

1. Попередній -діагноз виставляється на основі скарг, анамнезу хвороби і життя, даних об'єктивного обстеження, проведених не повністю, тобто не у всіх деталях.

2. Диференціальний - це коли проводиться порівнювання клінічної картини даного захворювання з симптомами інших ймовірних хвороб .

3. Заключний - діагноз виставляється лише після того, як проаналізовані всі об'єктивні і суб'єктивні симптоми, проведені всі необхідні обстеження і нема ніяких сумнівів у правильності діагнозу .

205. Принципи побудови діагнозу.

Головним принципом побудови діагнозу є наявність у ньому трьох частин: основне захворювання, ускладнення та супутні захворювання. Необхідно притримуватися нозологічного принципу з врахуванням етіології, патогенезу хвороби і анатомічної локалізації патологічних процесів з максимальним використанням МКХ-ВООЗ (Міжнародна класифікація хвороб- Всесвітня організація охорони здоров'я) і з врахуванням спеціальних методичних рекомендацій, затверджених МОЗ (Міністерство охорони здоров'я) України.

206. Структура діагнозу

Структура діагнозу:

1. Основне захворювання(основна причина смерті)

2. Ускладнення (головне, другорядні) – патологічні процеси та стани, патогенетично поєднані з основним захворюванням (або з лікарськими маніпуляціями), що не є його проявами

3. Супутнє захворювання – захворювання, етіологічно та патогенетично не пов’язане з основним і його ускладненнями, не вплинуло на їх розвиток і не сприяло смерті. Воно не має ускладнень.

207. Основне захворювання: визначення, загальна характеристика. Комбіноване основне захворювання. Фонові захворювання.

Основне захворювання(основна причина смерті) – визначена за міжнародною класифікацією нозологічна форма/нозологічні форми, яка(і) сама(і) по собі або через ряд ускладнень призводить(ять) до функціональних розладів, що зумовлюють клініку хвороби і є причиною смерті.

Комбіноване основне захворювання – це декілька нозологічних одиниць, кожна з яких може призвести до сметрі

Фонові захворювання – це хвороби або патологічні процеси, що не мають етіологічного зв’язку з основним захворюванням, але створюють умови для його виникнення чи посилюють його перебіг. Такі хвороби мають прямий патогенетичний зв’язок з основним захворюванням і відіграють важливу роль в його патогенезі.

208. Ускладнення основного захворювання: визначення, загальна характеристика.

Ускладнення основного захворювання – це хвороби або патологічні процеси, що виникають у результаті основного захворювання безпосередньо або через інші наявні ускладнення.

Вони патогенетично пов’язані з основним захворюванням і виникають під час його перебігу чи після згасання основних симптомів хвороби, ставши безпосередньо причиною смерті .