411. Ушкодження від температурних впливів. Опіки. Тепловий удар.

ОПІКИ— ушкодження тканин організму, яке виникає внаслідок місцевої дії ушкоджувального фактора: переважно високої температури, а також деяких хімічної речовин, електричного струму чи іонізуючого випромінення.

О. І ступеня вважається поверхневе ураження шкіри, яке характеризується її почервонінням;

до О. ІІ ступеня — більш глибокі ушкодження шкіри з утворенням на її поверхні пухирів;

О. ІІІ ступеня підрозділяються на дві групи — А і Б (при О. ІІІА ступеня виникає частковий некроз шкіри зі збереженням камбіальних елементів дерми, а при О. ІІІБ ступеня некроз шкіри поширюється на всю її товщу);

О. ІV ступеня характеризуються змертвінням шкіри і більш глибоко розташованих тканин.

О. І, ІІ та ІІІА ступеня відносять до поверхневих. Шкірний покрив при цьому відновлюється самостійно.

О. ІІІБ і ІV ступеня — глибокі та зазвичай потребують оперативного

лікування

Теплови́й уда́р — патологічний стан, що виникає раптово і зумовлений розладами терморегуляції організму при тривалому впливові на нього високої температури повітря або інфрачервоного (теплового) випромінювання.

При дії на організм людини високої температури можуть розвинутися теплові судоми. Теплові судоми є передвісниками теплового удару. Першими ознаками теплових судом є: багате потовиділення, втома, спрага, м'язові судоми в області живота, в ногах і руках.

Гіпотермія: Переохолодження з небезпечними наслідками може виникнути при температурах >0 °C, якщо втрата тепла перевищує його утворення. Найчастіша причина: перебування впродовж довшого часу в умовах, що сприяють втраті тепла (занурення в холодній воді, низька температура повітря, сильний вітер, невідповідний або вологий одяг).

Стадії (ступені) гіпотермії:

ГТ1 — температура тіла 32–35 °C, пацієнт в свідомості, присутній м'язовий тремор

ГТ2 — температура тіла 28–32 °C, порушення свідомості, припинення тремору

ГТ3 — температура тіла 24–28 °C, втрата свідомості, збережені симптоми життєдіяльності

ГТ4 — температура тіла <24 °C, відсутність ознак життя

ГТ5 — смерть.

412 Променева хвороба.

ПРОМЕНЕВА ХВОРОБА — захворювання, що розвивається в результаті впливу іонізуючого випромінювання на людину. Залежно від тривалості опромінення і термінів прояву захворювання розрізняють гостру і хронічну.

Причинами смерті є глибоке порушення кровотворення, геморагічно-некротична пневмонія.

413. Ятрогенна лікарська патологія.

Ятрогені́я— помилкові або неадекватні дії медичного працівника, як несвідомі, так і свідомі, що призвели до виникнення захворювання, ускладнення або смерті пацієнта.

Класифікація:

Ятрогенії, що виникають при хірургічних захворюваннях та оперативних втручаннях, з уточненням захворювання та характеру оперативного втручання.

Ятрогенії, спричинені медикаментозним лікуванням.

Ятрогенії, спричинені профілактичними заходами.

Ятрогенії діагностичних заходів.

Смерть від наркозу, в тому числі і при премедикації.

Ятрогенні захворювання не мають сувороо і яскраво виражених певних ознак. Це пов'язано з різноманіттям причин, що їх викликають. Якщо це ятрогенія психологічного характеру, то вона може проявлятися повною відмовою від лікування у даного лікаря або даними методами.

Якщо ятрогенії проявляються інфекційними хворобами, то вони мають свої типові симптоми, але найчастіше важче піддаються лікуванню.

У більшості випадків лікування ятрогенних захворювань закінчується сприятливо. В залежності від виду захворювань тривалість терапії може займати від декількох тижнів до декількох місяців.