446. Ускладнення і причини смерті хворих на первинний, гематогенний і вторинний туберкульоз.

• При первинному туберкульозі у дітей та підлітків зустрічаються такі ускладнення :

• Туберкульоз бронхів. Це найбільш часте ускладнення, розвивається внаслідок поширення інфекції з первинного вогнища в легкому або внутрішньогрудних лімфатичних вузлів. Можливий контактний шлях ураження.

• Ателектаз. Порушення бронхіальної прохідності призводить до розвитку ателектазу легеневої тканини.

• Бронхо – легеневе ураження. У патогенезі дольових і сегментарних процесів значна роль належить специфічному ураженню внутрішньогрудних лімфовузлів, а також подальшого розвитку туберкульозу бронха.У легеневої тканини можуть бути різноманітні морфологічні зміни, які пов'язані з порушенням бронхіальної прохідності – ателектазом, з приєднанням неспецифічної флори.

• Гематогенне та лімфогенна дисиміляція . Дисимінація в інші органи веде до розвитку позалегеневих форм туберкульозу.

• Плеврит.

• Первинна каверна. При несвоєчасній діагностиці первинного туберкульозного комплексу у дітей і підлітків з вогнищ туберкульозної інфекції можливе прогресування захворювання і формування порожнини розпаду в зоні первинного афекту.

• Казеозна пневмонія. Відзначається розширення кореня легені, емфізема легеневої тканини на тлі виражених інфільтративних змін з ділянками казеозного некрозу.

• При гематогенному туберкульозі виникають такі ускладнення:

• Гостра і хронічна гідроцефалія. На основі порушення ліквороциркуляції

• Туберкульома мозку

•  Деформації, артрози та анкілози

• Безпліддя

• Кишкова непрохідність

• При вторинному туберкульозі спостерігаються такі ускладнення :

• Легенева кровотеча

• Спонтанний пневмоторакс

• Легеневе серце

• Амілоїдоз

• Легенево-серцева недостатність

• Туберкульоз бронхів

• Найчастішою причиною смерті хворих при туберкульозі - це прогресування своєчасно виявлених форм туберкульозу через байдужого ставлення хворих до лікування. Також одна із частих причин - пізнє виявлення захворювання через невчасність звернення до лікаря і нерегулярного флюорографічного обстеження.

447.Сучасний патоморфоз туберкульозу.

За останні роки клінічна та морфологічна картина туберкульозу в економічно розвинутих країнах значно змінилась. Зміни обумовлені, головним чином, соціальним прогресом, досягненнями лікарської та антибактеріальної терапії й розглядаються як природній та індукований патоморфоз. Спостерігається різке зниження та практичне зникнення прогресуючих форм захворювання--первинного туберкульозу, гематогенного туберкульозу, казеозних пневмоній. До числа загальних для всіх клініко-анатомічних форм ознак сучасного туберкульозу відносять зменшення специфічних ексудативних змін та генералізації процесу,посилення неспецифічного компоненту туберкульозного запалення і фібробластичної реакції.

448.Сифіліс. Визначення, етіологія, епідеміологія, патогенез, патологічна анатомія, ускладнення, наслідки. Вроджений сифіліс: форми, клініко-морфологічна характеристика.

• Сифіліс — хронічне інфекційне венеричне захворювання, що характеризується ураженням шкіри, слизових оболонок, внутрішніх органів, кісток, нервової системи з послідовною зміною стадій хвороби.

Етiологія та патогенез.

Збудник захворювання- трепонема. Проникає збудник до організму крізь пошкоджений епідерміс або епітелій слизової оболонки. Зараження може відбуватися статевим або нестатевим шляхом (побутовий або професійний сифіліс). Це так званий набутий сифіліс.

Патологічна анатомія.

• Первинний період сифілісу характеризується утворенням на місці вхідних воріт інфекції затвердіння, де незабаром 3'являється безболісна кругла виразка з гладким лакованим дном та pівними, хрящоподібними за консістенціею, краями.

• Вторинний період сифілісу настає приблизно через 6—10 тижнів після зараження й характеризується появою сифілісі в багато численних запальних осередків на шкіpі та слизових оболонках.

• Третинний період настає через 3-6 років після зараження, проявляється у вигляді хронічного диффузного інтерстиціального запалення й утворення.

Вроджений сифіліс розвивається при внутрішньоутробному зараженні плода крізь плаценту від хворої матері. Цей вид сифілісу поділяється на три форми:

1. Сифіліс мертвонароджених недоношених плодів;

2. Ранній вроджений сифіліс немовлят та грудних дітей;

3. Пізній вроджений сифіліс дітей дошкільного та шкільного віку, а також дорослих. Зміни тканини при природженому сифіліci pізноманітні. Деякі з них викликаються трепонемою, інші- результат затримки або порушення розвитку органів під впливом збудника сифілісу.