174. Морфологічні особливості пухлин та пухлиноподібних уражень грудної залози.

Пухлини молочної залози відрізняються від інших пухлин значною різноманітністю і досить часто виникають на фоні дис гормональної доброякісної дисплазії . До доброякісних пухлин відносять фіброаденому , яка має вигляд інкапсульованого русла щільної консистенції . Характерна проліферація альвеол і внутрішньочасточкових проток . Сполучна тканина в пухлині в одних випадках обростає внутрішньочасточкові протоки, а в інших – вростає в них . Значно рідше зустрічається листоподібна ( філоїдна ) пухлина .

Різновидами раку молочної залози є пухлини : неінфільтрую чий часточковий і внутрішньопротоковий рак , а також хвороба Педжета .

Неінфільтруючий часточковий рак ( часточковий « рак на місці » ) здебільшого виникає мультицентрично , має солідну і залозисту форму . Розвивається пухлина в не пошкодженій часточці або на фоні дисгормональної доброякісної дисплазії ; можливий перехід в інвазивну форму раку , Неінфільтруючий внутрішньопротоковий рак ( протоковий , « рак на місці » ) буває сосочковим , вугреподібним і криброзним . Сосочковий рак росте , заповнюючи просвіт розширених проток , і не виходить за межі протоки . Вугреподібний рак виникає мультицентрично , але звичайно обмежується одним сегментом залози . Внутрішньопротокові розростання анаплазова ного епітелію підлягають некрозу . Ці некротичні , іноді обвапновані маси пухлини видавлюються з поверхні і розтину з протоків у вигляді білувато - жовтих пробок , тому рак і дістав назву вугреподібного . Внутрішньопротоковий рак переходить у інвазивну форму . Криброзний рак при гістологічному дослі дженні має вигляд решітки внаслідок утворення просвітів на місці загиблих пухлинних клітин .

Хворобі Педжета молочної залози властиві три ознаки : екзематозне ураження соска і ареоли ; наява крупних світлих клітин в епідермісі соска і ареоли ; ракове ураження протоки молочної залози . У потовщеному і незначно розпушеному епідермісі знаходяться своєрідні світлі клітини пухлини , які називають клітинами Педжета . В них відсутні міжклітинні містки , розташовані вони в середніх відділах росткового шару епідерміса , іноді можуть досягати і рогового шару . Клітини Педжета ніколи не укоріняються в дерму . Цей різновид пухлини розвивається з епітелію як великих , так і дрібних проток і має будову скіра , вуг реподібного або криброзного раку .

175. Морфологічні особливості епітеліальних органоспецифічних пухлин та пухлиноподібних уражень матки. Трофобластична хвороба.

До епітеліальних пухлия матки відносять деструюючий ( зло якісний ) пузирний занос і хоріонепітеліому ( хоріонкарциному ) .

Деструюючий ( злоякісний ) пузирний закос характеризується вростанням ворсин хоріона у вени матки і малого таза . В матці та інших органах ( піхва , легені ) з'являються вторинні осередки росту пухлин ( метастази ) . Ворсини хоріона незначних розмірів , у проліферуючому трофобласті переважають синцитіальні кліти ни . Деструюючий пузирний занос у половині випадків трансфор мується в хоріонепітеліому . Хоріонепітеліома ( хоріонкарцинома ) — злоякісна пухлина трофобласту , що виникає з рештків посліду після аборту , трубної вагітності , пологів і особливо часто при деструюючому пузирному заносі . Пухлина має вигляд пістрявого губчатого вузла в міометрії

Хоріонепітеліома . Вона складається з еле ментів дито- та синцитіотрофобласта — світлих епітеліальних клітин Лангханса , серед яких багато гігантських і полі морфних темних клітин синцитію , які активно діляться . В пухлині відсутня строма , судини мають вигляд порожнин , які вислані кліти нами пухлини , у зв'язку з чим виникають досить часті крововили ви . Пухлинні клітини проникають у кров , дають гематогенні мета стази , перш за все в легені . Хоріонепітеліома — гормонально активна пухлина : виникнення і розвиток її супроводжується виділенням гормону гонадотропіну , який знаходять в сечі хворої . В досить рідких випадках хоріонепітеліома буває тератогенного походження , що пояснюється розвитком пухлини у жінок в ясчнику , а у чоловіків в яєчку , середостінні , стінці сечового міхура . У таких випадках хоріонепітеліоми називають ектопічними .