307. Апендицит. Визначення. Класифікація. Патологічна анатомія форм гострого апендициту. Ускладнення гострого апендициту.

Апендицит – це запалення червоподібного відростку сліпої кишки, яке супроводжується характерним клінічним синдромом. Але не всяке запалення червоподібного відросту (напр., при туберкульозі, дизентерії) можна тлумачити, як апендицит. Являє собою ентерогенне аутоінфекційне захворювання. Патогенною стає мікрофлора, яка вегетує в кишечнику - кишкова паличка та ентерокок.

Класифікація

І. За перебігом:Гострий. Хронічний

ІІ. За ускладненнями: Неускладнений. З ускладненнями

ІІІ. За розташуванням:Типове .Атипове: тазове, ретроцекальне, підпечінкове,ретроперитоніальне лівобічне, інтрамуральне.

IV. За морфологічними змінами:Простий. Поверхневий.Деструктивний (флегмонозний, апостематозний, флегмонозно-виразковий, гангренозний)

При катаральному апендициті в черевній порожнині виявляється прозорий серозний випіт; серозна оболонка відростка гіперемована, набрякла, слизова набрякла, ерозована, при гістологічному дослідження-лейкоцитарна інфільтрація.При розповсюдженні гнійного запалення на всі шари відросток збільшується в об’ємі, темніє, ексудат стає гнійним – флегмонозний апендицит.Якщо відток гною з апендиксу повністю блокований – виникає емпієма.Гангренозний апендицит характеризується ділянками некрозу (вторинна гангрена,первинна гангрена при тромбозі без флегмонозної стадії).При прогресуванні некрозу виникає перфорація стінки – перфоративний апендицит. Гістологічно стінки відповідають гангренозному або флегмонозному апендициту.

Ускладнення: Апендикулярний інфільтрат – це запальний конгломерат, який утворений сальником, петлями тонкої кишки, сліпою та висхідною ободовою кишками, які спаялися між собою, щоб відмежувати запальнозмінений червоподібний відросток та ексудат від вільної черевної порожнини.

Апендикулярний абсцес. Найчастішою причиною формування апендикулярного абсцесу є нагноєння апендикулярного інфільтрату, рідше він виникає внаслідок утворення гнійного ексудату.

Абсцес у Дугласовому просторі – це накопичення гною у прямокишково-міхуровому заглибленні у чоловіків та прямокишково-матковому заглибленні у жінок.

Піддіафрагмальний абсцес – це накопичення гною у піддіафрагмальному просторі над печінкою.

Міжпетлеві абсцеси – обмежені накопичення гною між петлями тонкої кишки.

Пілефлебіт – поширення тромбофлебіту на ворітну вену через v. ileocolica та v. mesenterica superior, який спричиняє розвиток абсцесів печінки.

Усі післяопераційні ускладнення можна розділити на такі групи:

• ускладнення з боку післяопераційної рани (гематома, запальний інфільтрат, нагноєння, евентрація);

• ускладнення з боку органів черевної порожнини (перитоніт, інфільтрати та абсцеси черевної порожнини, внутрішньочеревна кровотеча, гостра кишкова непрохідність, кишкова нориця);

• ускладнення з боку інших органів та систем (післяопераційна пневмонія, тромбози та тромбоемболія легеневої артерії).

308. Патоморфологія хронічного апендициту. Ускладнення хронічного апендициту.

Рубцеві зміни в стінці відростка звужують його просвіт, утворюють перегини, перемички, що утруднює випорожнення порожнини відростка. Наявність рубців і спайок порушує васкуляризацію і іннервацію відростка та його брижі. Порушення трофіки знижує стійкість тканини стінки відростка до впровадження інфекції, наслідком чого є нове запалення, більш часто як перфорація і гангрена відростка. Крім того, в відростку і в спайках продовжує існувати дрімаючі інфекція, готова при несприятливих умовах дати новий спалах запального процесу. При первинно-хронічному апендициті запальні зміни в відростку бувають виражені слабо. Розрізняють рецидивуючий і первинно-хронічний апендицит. Рецидивуючий апендицит розвивається після перенесеного нападу гострого апендициту, первинно-хронічний - при відсутності попереднього гострого приступу ( при первинно-хронічному апендициті запальні зміни в відростку бувають виражені слабо)

Ускладнення

При будь-якій формі хронічного апендициту можливий розвиток гострого нападу і важкого ураження відростка (гангрена, перфорація). В окремих випадках при наявності спайок може наступити непрохідність кишечника.