372. Ендометріоз. Визначення, причини, морфологічна характеристика.

Ендометріоз — це патологічний доброякісний процес, при якому в міометрії або в інших органах статевої системи та за її межею виникають вогнища, структура яких характеризується наявністю епітеліальних та стромальних елементів, подібних до структури ендометрію. Етіологія ендометріозу невідома, хоча існує декілька поширених теорій його розвитку. Ембріональна теорія метапластична теорія,трансплантаційна теорія стверджує,. В патогенезі ендометріозу певну роль відіграють нейроендокринні порушення у системі гіпоталамус-гіпофіз-яєчники. При даному захворюванні появляється додаткове виділення ФСГ та ЛГ на протязі менструального циклу, а також деяке зниження стероїдогенної функції яєчників, що проявляється у вигляді незначної неповноцінності жовтого тіла. Значну роль у розвитку ендометріозу відіграють перенесені інфекційні за хворювання бактеріальної та вірусної етіології, розлади менструального циклу у пубертатному періоді, ускладнення родів та абортів, стресові ситуації.. Гістологічна будова ендометріозу характеризується сполученням залозистого і стромального компонентів, які, на відміну від нормального ендометрію, мають різне співвідношення. Умовно ендометріальні гетеротопії можна поділити на три типи: залозисті, стромальні, змішані. Під впливом функції яєчників і центрів гіпоталамо-гіпофізарної системи, що регулюють їхню діяльність, у вогнищах ендометріозу відбуваються циклічні перетворення, подібні до змін у слизовій оболонці матки. Під час вагітності у вогнищах ендометріозу розвивається децидуальна реакція. Ендометріоз відрізняється від пухлини відсутністю вираженої клітинної атипії, здатністю до автономного росту, залежністю клінічних проявів від менструальної функції. Однією з його особливостей є відсутність навколо нього сполучнотканинної капсули.

373. Рак тіла матки (ендометрію). Фактори ризику, фонові захворювання і передракові зміни, гістологічні форми, метастазування, ускладнення і причини смерті.

Рак тіла матки (ендометрію) займає перше місце серед злоякісних новоутворень жіночих статевих органів та виникає у жінок старше 50 років і складає 20,2% всіх злоякісних пухлин у гінекології.

Фактори ризику:

- ендокринообмінні порушення (ожиріння, цукровий діабет, гіпертонічна хвороба – відбувається окислення андрогенів в естріол в 20 разів швидше);

- гормональнозалежні порушення функції жіночих статевих органів (ановуляція, гіперестрогенізм, безпліддя);

- гормональноактивні пухлини яєчників (гранульозотекаклітинна пухлину і пухлина Бреннера в 20% випадків супроводжуються раком ендометрію);

- відсутність статевого життя, вагітностей, пологів;

- пізнє настання менархе, менопаузи (у віці старше 55 років);

- гормональна терапія.

Фонові захворювання:

- залозиста гіперплазія ендометрію;

- ендометріальні поліпи.

Передраковий процес

- атипова гіперплазія ендометрію.

Патогенез та етапи розвитку раку ендометрію:

I етап – функціональні порушення (ановуляція, гіперестрогенізм).

II етап – формування фонових морфологічних змін (залозисто-кістозна гіперплазія ендометрію, поліпи).

III етап – формування передракових морфологічних змін (атипова гіперплазія з дисплазією епітелія III стадії).

IV етап - розвиток злоякісної неоплазії:

- преінвазивний рак;

- рак з мінімальною інвазією в міометрій;

- виражені форми раку ендометрію.

Локалізація:

- кути тіла матки;

- дно матки;

- дифузно

Макроскопічно: росте, як правило, екзофітно у вигляді цвітної капусти або поліпа на широкій основі, може виразкуватися, піддаватися некрозу.

Ендофітний ріст спостерігається рідше.

Морфологічні форми раку ендометрію (згідно Міжнародної гістологічної класифікації ВООЗ):

- аденокарцинома;

- світлоклітинний (мезонефроїдна) аденокарцинома;

- плоскоклітинний рак;

- залозисто-плоскоклітинний рак;

- серозний рак;

- муцинозний рак;

- недиференційований рак

Ступінь диференціювання новоутворення:

- високодиференційований рак (G1);

- помірнодиференційований рак (G2);

- низькодиференційований рак (G3).

Метастазує:

- лімфогенно в регіонарні лімфатичні вузли (пахові, загальні, внутрішні клубові)

- гематогенні метастази зустрічаються відносно рідко (в легені, печінку, кістки).

Можливі імплантаційні метастази.