Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Полезности на экз / Все вопросы патан экзамен.docx
Скачиваний:
518
Добавлен:
01.06.2020
Размер:
5.4 Mб
Скачать

181.Класифікація мезенхімальних пухлин.

Доброякісні пухлини:1)фіброма;

2)десмоїд;

3)дерматофіброма(гістіоцитома);

4)Ліпома;

5)гібернома;

6)лейоміома;

7)рабдоміома;

8)Зернисто-клітинна пухлина;

9)гемангіома;

10)гломусна пухлина;

11)лімфангіома;

12)доброякісна синовіома;

13)доброякісна мезотеліома;

14)доброякісна остеобластома;

15)хондрома;

16)доброякісна хондробластома;

17)гігантоклітинна пухлина.

Злоякісні пухлини:1)фібросаркома;

2)вибухаюча дерматофіброма;

3)ліпосаркома(ліпобластична ліпома);

4)злоякісна гіпернома;

5)лейоміосаркома;

6)рабдоміосаркома;

7)злоякісна зернисто-клітинна пухлина;

8)ангіосаркома;

9)лімфангіосаркома;

10)синовіальна саркома;

11)злоякісна мезотеліома;

12)остеосаркома(остеогенна саркома);

13)хондросаркома.

182.Саркоми: визначення, класифікація, морфологічні особливості основних форм.

Саркома м'яких тканин — велика група злоякісних новоутворень, які походять з ембріональної мезодерми (середнього зародкового листка). Мезодермальна первинна мезенхіма дає початок різним варіантам сполучної тканини, що входять до складу сухожиль, зв'язок, м'язів тощо.

Класифікація:пухлини жирової тканини (ліпосаркома), фібробластичні пухлини (фібросаркома), фіброгістіоцитарні пухлини, пухлини з гладких м’язів (лейоміосаркома), пухлини скелетних м’язів (рабдоміосаркома), периваскулярні пухлини, кістково-хрящові пухлини, стромальні пухлини, пухлини нервового стовбура, а також пухлини з нез’ясованим диференціюванням (синовіальна, епітеліоїдна, альвеолярна саркоми, саркома Юїнга).

Форми:

Злоякісна фіброзна гістіоцитома початково розвивається зі сполучної тканини, зокрема з клітин фібробластів. Розрізняють декілька підтипів злоякісної фіброзної гістіоцитоми, такі як плеоморфна саркома, міксоїдна саркома, гігантоклітинна саркома, ангіоматоїдна злоякісна фіброзна гістіоцитома та її запальні варіанти. Може розвиватися на будь-якій ділянці тіла та найбільш часто уражує нижні кінцівки; зазвичай хворіють люди літнього віку (≥50 років) із невеликим переважанням серед чоловіків. Характеризується агресивним ростом та ураженням прилеглих тканин.

Гастроінтестинальна стромальна пухлина — найбільш розповсюджена пухлина шлунково-кишкового тракту мезенхімальної природи. Найчастіше ураженню підлягає шлунок. Пік захворюваності припадає на вік 50–70 років з однаковою поширеністю у чоловіків та жінок.

Ліпосаркома розвивається із жирових клітин. Розрізняють декілька підтипів: високодиференційована ліпосаркома, міксоматозна ліпосаркома, круглоклітинна ліпосаркома, поліморфно-клітинна ліпосаркома та недиференційована ліпосаркома. Пік захворюваності — 30–60 років, ураження фіксують переважно у чоловіків. Цей вид СМТ може бути множинним та розвиватися на будь-якій ділянці тіла, але найпоширенішою локалізацією є заочеревинна клітковина.

Лейоміосаркома — найбільш агресивна форма СМТ, що виникає із клітин гладких м’язів.Лейоміосаркома м’яких тканин виникає з гладких м’язових клітин, що вистилають дрібні кровоносні судини. Лейоміосаркома може також розвиватися безпосередньо з гладких м’язів органів черевної порожнини, в тому числі шлунково-кишкового тракту і матки.

Лейоміосаркому м’яких тканин класично поділяють на три групи, що важливо для прогностичних та лікувальних цілей: лейоміосаркома «соматичних» м’яких тканин, лейоміосаркома шкіри, лейоміосаркома судинного походження. Пік захворюваності — 50—60 років зі співвідношенням між жінками та чоловіками 2:1.

Синовіальна саркома розвивається зі сполучної тканини, зокрема фасції м’язів синовіальної оболонки суглобів. Морфологічно виділяють 4 підтипи: волокнисту (схожа за будовою на фібросаркому), целюлярну (залозистоподібна), монофазну, біфазну.

Локалізуватися може на будь-якій ділянці тіла, але найчастіше уражаються нижні кінцівки, зокрема стопа.

Злоякісна пухлина з оболонок периферичних нервів — сама назва цього підтипу СМТ свідчить про розвиток захворювання із клітин оболонок периферичних нервів. Розвиток цього підтипу новоутворень у 10% випадків пов’язаний із нейрофіброматозом 1-го типу. Описаний підтип пухлин включає у себе всі злоякісні пухлини, що розвилися з оболонок периферичних нервів: злоякісна неврома, нейрогенна саркома, нейрофібросаркома та злоякісна шваннома. Локалізуватися може на будь-якій ділянці тіла.