344. Сечокам’яна хвороба (нефролітіаз). Визначення, етіологія, патогенез, характеристика сечових конкрементів і патологічна анатомія нефролітіазу, ускладнення і причини смерті.

Нирковокам'яна хвороба (нефролітіаз)-захворювання, при якому в ниркових чашечках, мисках і сечоводах утворюються камені різної величини, структури і хімічного складу.

Етіологія і патогенез.

Спадкові та набуті порушення мінерального обміну (кальцієвого, фосфорного, мочекислого, щавлевокислого)

Порушення кислотно-основного стану (розвиток ацидозу)

Характер харчування (переважання в їжі вуглеводів і тваринних білків)

Мінеральний склад питної води (ендемічний нефролітіаз)

Дефіцит вітамінів (авітаміноз А).

До місцевих чинників каменеутворення відносять ті, які можуть змінити фізико-хімічний стан сечі і тим самим сприяти випаданню з неї солей. Запальні процеси в сечових шляхах і сечовий стаз-це фактори якіможуть вести до підвищення концентрації в сечі солей, зміни рН і колоїдного рівноваги сечі, утворення колоїдної основи каменю. Велике значення в розвитку нефролітіазу мають атонія мисок і сечоводів, порушення кровообігу.

Патологічна анатомія.

Камінь в мисці, що порушує відтік сечі, призводить до піелоектазіі, а в подальшому до гідронефрозу з атрофією ниркової паренхіми; нирка перетворюється в тонкостінний, заповнений сечею мішок.

Обтурована чашечка призведе до гідрокалікозу, і атрофії піддається тільки частина ниркової паренхіми. Камінь обтуруючий сечовід, викликає розширення як миски, так і просвіту сечоводу вище обтурації -гідроуретеронефроз. Виникає запалення стінки сечоводу-уретрит;

При інфікуванні калькульозний гідронефроз (гідроуретеронефроз) стає піонефрозом (піоуретеронефрозом). Інфекція веде до розвитку пієліту, пієлонефриту, апостематозного (гнійничкові) нефриту, до гнійного розплавлення паренхіми. Запалення нерідко переходить на навколониркову клітковину, що веде до хронічного паранефриту. Нирка в таких випадках виявляється замурованою в товстій капсулі з грануляційної, жирової та фіброзної тканини (панцирний паранефрит), а іноді і повністю заміщається склерозированной жирової клітковиною

Частим ускладненням є пієлонефрит. Особливо небезпечний піонефроз і гнійне розплавлення нирки, що в ряді випадків завершується сепсисом. Рідко зустрічається ГНН. При тривалому перебігу сечокам'яної хвороби, атрофії, фиброзном і жировому заміщенні нирок розвивається ХНН.

Смерть хворих нефролітіазом найчастіше настає від уремії і ускладнень в зв'язку з гнійним розплавленням нирки

345. Гідронефроз. Визначення. Морфогенез, морфологічна характеристика, наслідки

Гідронефроз-захворювання що виникає внаслідок утруднення відтоку сечі (обтурація каменем, здавлювання пухлиною чи кістою), її накопичення, яке розтягує миску нирки, здавлює тканину нирки, яка з часом перетворюється на мішок з тонкими стінками. Може бути вродженою патологією.

Морфогенез.

Морфологічні зміни стінки мисково-сечовідного сегмента і сечоводу при гідронефрозі полягають в наявності атрофічних процесів, що супроводжуються фіброзним переродженням. На тлі прогресуючого склерозу в еластичному каркасі відзначаються явища деструкції, особливо в підслизовому шарі. Зміни стінки мисково-сечовідного сегмента і самого сечоводу у вигляді прогресуючої атрофії гладких м'язових волокон і їх заміна сполучною тканиною, облітерації кровоносних судин з явищами розпаду і тромбоцитопенія освіти , дегенерації нервових елементів, складають основу евакуаторних порушень уродинаміки.

У хворих на гідронефроз ІІ—ІІІ стадії, спричинений обструкцією мисково—сечово го сегмента (МСС) внаслідок вроджених вад сечової системи (СС), в інтерстицію, судинах паренхіми нирок та стінці МСС відзначають зменшення співвідношення вмісту колагену І і ІІІ типу, а за набутої обструкції—його збільшення. При обструкції у хворих на тлі вроджених вад у базальних мембранах судин спостерігають дефіцит колагену IV типу і появу нехарактерного для базальних мембран судин інтерстиціального колагену ІІІ типу. За набутої обструкції МСС виявляють лише збільшення вмісту колагену IV типу. Ці порушення найбільш виражені у пацієнтів за рецидивного перебігу захворювання. При гідронефрозі, зумовленому стриктурою МСС, виникає дисбаланс цитокінів, що впливають на процеси колагеноутворення

Ускладнення/Наслідки

пієлонефрит

Хронічна ниркова недостатність

Утворення вторинних твердих включень і розриви гідронефротічного мішка

Артеріальна гіпертензія, викликана нирковою патологією

Рецидиви захворювання,

порушення уродинаміки верхніх сечових шляхів, викликають у відповідь реакцію нирки і її судин, чим пояснюються значні уродинамічні порушення нирки, які виникають при обструкції сечовода. Для відновлення відтоку сечі часто проводиться розсічення вузьких ділянок, в деяких випадках необхідно видалення пухлин і рубців.

На останніх стадіях гідронефрозу може знадобитися відновна пластика або навіть нефректомія.