251. Клініко-морфологічні форми ревматизму. Патологічна анатомія, ускладнення і причини смерті.

Класифікація:

-Кардіовскулярна форма: 1. Пошкодження серця: 1.1) ендокардит( дифузний, гострий, бородавчастий, фібропластичний, зворотньо-бородавчастий); 1.2)

міокардит( продуктивний гранульоматозний, ексудативний дифузний

інтерстиціальний); 1.3) перикардит( серозний, фібринозний, серозно-

фібринозний).

2.Пошкодження судин- 2.1. -ревматичні васкуліти.

-Поліартрична форма

-Нодозна форма

-Церебральна форма

Патологічна анатомія. Найбільш характерні зміни при ревматизмі розвиваються в серці і судинах.

Виражені дистрофічні і запальні зміни в серці виникають в

сполучної тканини всіх його оболонок його стінки, а також в скорочувальному міокарді. Вони, головним чином, і визначаєть клініко-морфологічу картину захворювання.

Ускладнення:

Часто пов’язані з ураженням серця.

Наслідком:ендокардита є розвиток пороків серця. Бородавчастий ендокардит може стати джерелом тромбоемболій судин великого кола кровообігу, в зв’язку з чим виникають інфаркти в нирках, сітчатці ока, селезінці, осередки розм’якшення в головному мозку, гангрена кінцівок.

Ревматична дезорганізація сполучної тканини призводить до склерозу,особливо вираженому у серці. Ускадненням ревматизму можуть стати спайкові процеси в порожнинах(облітерація плевральної порожнини, перикарда та ін.).

Смерть від ревматизму може настати під час атаки від тромбоемболічних ускладнень, але частіше всього- від декомпенсованого пороку серця.

252. Ревматичні ендокардити. Визначення, класифікація, морфологічна характеристика клапанних ендокардитів, ускладнення, наслідки.

Ревматичний ендокардит-запалення ендокарда-одне з яскравих проявів ревматизму.

В залежності від локалізації процесу розрізняють: клапанний, хордальний, пристінковий ендокардити.

Найбільш виражені зміни розвиваються в стулках мітрального або аортального клапанів. Ізольоване ураження клапанів правого серця спостерігається дуже рідко за наявності ендокардита клапанів лівого серця.

При ревматичному ендокардиті виникають дистрофічні та некротичні зміни ендотелію, мукоїдне, фібриноїдне набрякання і некроз сполучної основи ендокарда, клітинна проліферація( гранулематоз) в товщі ендокарда і тромбоутворення на її поверхні.

Виділяють чотири типи ревматичного клапанного ендокардита: 1) дифузний або вальвуліт; 2) гострий бородавчастий; 3) фібропластичний; 4) поворотно-бородавчастий.

Дифузний ендокардит-характеризується дифузним ураженням стулок клапані, але без змін ендотелію і тромботичних нашарувань.

Гострий бородавчастий-супроводжується пошкодженням ендотелію і утворенням по краю замикання стулок( в місцях пошкодження ендотелію), тромботичних утворень у вигляді бородавок.

Фібропластичний ендокардит-здебільшого є наслідком двох приведених вище форм ендокардита при особливій схильносьі процесу до фіброзубі рубцювання.

Поворотно-бородавчастий ендокардит-характеризується повторною дезорганізацією сполучної тканини клапанів, пошкодженням їх ендотелію і тромботичними нашаруваннями на фоні склерозу та потовщення стулок клапанів.

Ускаднення:

Бородавчастий ендокардит може стати джерелом тромбоемболій судин великого кола кровообігу, в зв’язку з чим виникають інфаркти в нирках, сітчатці ока, селезінці, осередки розм’якшення в головному мозку, гангрена кінцівок.

Ревматична дезорганізація сполучної тканини призводить до склерозу,особливо вираженому у серці. Ускладненням ревматизму можуть стати спайкові процеси в порожнинах(облітерація плевральної порожнини, перикарда та ін.).

Наслідки: склероз і гіаліноз ендокарда, що призводить до його потовщення і деформації стулок клапану, тобто до розвиту пороку серця.