238. Ішемічні хвороби серця (іхс). Визначення. Фактори ризику і патогенез іхс. Безпосередні причини ішемічних пошкоджень міокарда при іхс. Класифікація та патологічна анатомія іхс.

Ішемічна хвороба серця – збірне поняття, являє собою групу захворювань, в основі яких лежить абсолютна або відносна недостатність коронарного кровообігу.

Фактори ризику : психоемоційна напруга, гіперліпідемія, артеріальна гіпертензія, ожиріння, малорухомий спосіб життя, куріння, цукровий діабет, сечокислий діатез , генетична схильність, чоловіча стать.

Патогенез – порушення коронарного кровообігу внаслідок сткнозуючого коронарного атеросклерозу. Порушення регуляції величини просвіту артерій із розвитком у них спазму й утворенням тимчасових внутрішньо судинних тромбоцитарних агрегатів. Унаслідок цього виникає невідповідність між припливом артеріальної крові та метаболічною потребою серцевого м’яза , а недостатнє кровопостачання міокарда призводить до розвитку зон ішемії та некрозу, а також до склеротичних змін.

Безпосередні причини ішемічних пошкоджень міокарда при ІХС – некроз серцевого м’яза внаслідок порушення його кровопостачання.

Класифікація.

За тяжкістю

Гостра ішемічна хвороба – проявляється ішемічною дистрофією міокарда та інфарктом міокарда

Хронічна ішемічна хвороба – проявляється кардіосклерозом.

Клінічно

1. Раптова коронарна смерть

2. Стенокардія

3. Нестабільна стенокардія

4. Гострий інфаркт міокарда

5. Кардіосклероз

6. Безбольова форма ІХС

239. Інфаркт міокарда. Визначення. Класифікація інфаркту міокарда.

Інфаркт міокарда –це вогнищений некроз серцевого м’яза внаслідок гострого порушення коронарного кровообігу.

Класифікація:

1.За часом виникнення

-Первинний

-Повторний

-Рецидивний

2. За локалізацією

-В області верхівки

-Передньої стінки лівого шлуночка

-Бічної стінки лівого шлуночка

-Міжшлуночкова перегородка

-Субендокардіальні

-Субепікардіальні

-Інтрамульний

-Трансмуральний

3.За розповсюдженістю

-Дрібноосередковий

-Великоосередковий

-Трансмуральний інфаркт міокарда

4. За перебігом

-В некротичній стадії область міокарду являє собою некротизовану тканину, в якій периваскулярно зберігаються «острівці» незміненого міокарда. Ділянка некрозу відмежована від збереженого міокарда демаркаційним запаленням.

-Стадія рубцювання інфаркту починається тоді, коли на зміну лейкоцитам приходять макрофаги і молоді клітини фібропластичного ряду.

240. Стадії інфаркту міокарда: морфологічна характеристика. Наслідки, ускладнення і причини смерті при інфаркті міокарда.

4 стадії:

1)Стадія пошкодження характеризується гострим порушенням нормального кровопостачання.

2)Гостра стадія може тривати кілька тижнів, але перші ознаки гострого інфаркту можуть проявлятися вже через пару годин після нападу. Зона пошкодження зменшується, бо відмирають клітини.

3)Підгостра стадія. Спостерігється заключний некроз пошкоджених тканин, триває від кількох місяців місяців до року. Оцінити розміри пошкодження можна по ЕКГ.

4)Стадія рубцювання. На місці пошкодження відбувається утворення рубця, заміщення сполучною тканиною.

Наслідки:

Дисциркуляторні та обмінні порушення поза осередком некрозу. Вони характеризуються – а)нерівномірним кровонаповненням б)крововиливами в)зникнення гліконеогенезу з кардіоміоцитів, появою в них ліпідів, деструкцією мітохондрій, саркоплазматичної сітки. Поза серцем можуть виникати судинні порушення, наприклад у головному мозку – стаз, діапезедні крововиливи, гіперемія.

Ускладнення:

*Міомаляція (розплавлення) – виникає в випадках переважання аутолізу некротизованої тканини.

*Гостра аневризма серця – вибухання некротизованої стінки. Виникає розрив серця і гемо перикард.

*Пристінкові тромби утворюються на субендокардіальному і трансмуральному інфарктах, з ними пов’язана небезпека тромбоемболічних ускладнень.

*Перикардит, в основному фібринозний, нерідко виникає при субепікардіальному і трансмуральному інфарктах.

Причини смерті :

В ранній період – фібриляція шлуночків, асистолія, кардіогенний шок, гостра серцева недостатність.

В більш пізній період є розриви серця або гострої аневризми з крововиливами в порожнину перикарду, а також тромбоемболії.