200. Особливості метастазування та прогноз пухлин дитячого віку.

Особливістю пухлин у дітей є своєрідність перебігу деяких злоякісних пухлин в порівнянні з такими у дорослих. Так, злоякісні пухлини внутрішніх органів (ембріональні нефрома і гепатома) у дітей довго зберігають експансивний характер зростання, властивий доброякісних пухлин, і довго не метастазують. Поряд з цим деякі доброякісні пухлини у дітей мають інфільтруючим зростанням, наприклад ангіоми. У дітей спостерігається дивовижне явище переходу злоякісних пухлин (наприклад, нейробластом) в доброякісні (гангліоневроми), що у дорослих не спостерігається, це явище отримало назву реверсії пухлини.

Злоякісні пухлини зустрічаються переважно у дітей від періоду новонародженості до 6-річного віку. Найчастіше вони бувають у віці 3-5 років, що вказує на значення внутрішньоутробних канцерогенних впливів, що йдуть, ймовірно, від матері.

201. Поняття про хворобу. Визначення термінів і загальна характеристика захворювання. Морфогенез періодів захворювання. Клінічні і морфологічні прояви хвороби. Ускладнення хвороби. Безпосередні причини смерті.

Хвороба – порушення життєдіяльності організму під впливом шкідливих подразників зовнішнього чи внутрішнього середовища.

Нозологічна одиниця - конкретні хвороби з типовим для них поєднанням симптомів і функціонально-морфологічних змін, а також певної етіології й патогенезу.

Морфогенез віддзеркалює динаміку змін морфологічних структур у процесі розвитку захворювання, одужання або смерті. У перебігу хвороби виділяють 4 періоди: 1) латентний (прихований, інкубаційний); 2) продромальний; 3) період розпалу; 4) завершальний період.

Латентний період (стосовно інфекційних хвороб – інкубаційний період) триває від моменту впливу причини до появи перших клінічних ознак захворювання. Цей період може бути коротким, так і досить тривалим.

Продромальний період – відрізок часу від перших ознак хвороби до повного її прояву. Іноді цей період має яскраві клінічні прояви (крупозна пневмонія, дизентерія), в інших випадках є нечіткі симптоми, наприклад, безпричинна веселість (ейфорія) при гірській хворобі.

Період виражених проявів, або розпалу хвороби характеризується повним розвитком клінічної картини, появою специфічних симптомів і синдромів захворювання: судоми при недостатності паращитовидних залоз, лейкопенія при променевій хворобі, типова тріада (гіперглікемія, глюкозурія, поліурія) у хворих на цукровий діабет.

Кінець хвороби може бути наступним: одужання (повне й неповне), рецидив, перехід у хронічну форму, смерть.

Клінічніко-морфологічні прояви хвороби – симптоми на різних стадіях, що свідчать про наявність хвороби.

Ускладнення хвороби – це результат природнього розвитку захворювання в організмі людини.

Причина смерті — захворювання, травма або інший стан, що безпосередньо призвели до смерті людини. Явище, яке об'єктивно (зі внутрішньою необхідністю) призвело до припинення життєдіяльності організму.

202. Класифікації хвороб. Поняття про Міжнародну класифікацію хвороб.

Класифікація хвороб людини проводиться за такими критеріями:

• • за характером перебігу (гострі та хронічні захворювання);

• • за рівнем, на якому в організмі виявляються специфічні патологічні зміни при хворобі (молекулярні, хромосомні, клітинні і тканинні, органні, захворювання всього організму);

• • за етіологічним фактором (хвороби, які спричинюють механічні, фізичні, хімічні, біологічні або психогенні фактори);

• • за способом їхнього лікування (терапевтичні, хірургічні та інші);

• • за віковими або статевими відмінностями (гінекологічні, дитячі) тощо.

Міжнародна класифікація хвороб (МКХ) - документ, який використовується як провідна статистична та класифікаційна основа в системі Охорони здоров'я та яка створює умови для систематизованої реєстрації, аналізу, інтерпретації та порівняння даних про смертність та захворюваність, отриманих в різних країнах або регіонах та в різний час.