177. Морфологічні особливості пухлин нейроендокринної системи. Синдром множинної ендокринної неоплазії.

В слизовій оболонці шлунка та кишок зустрічається своєрідна пухлина — карциноїд , яка розвивається з ентерохромафінних клітин Кульчицького . Ці клітини с представниками APUD - системи , тому карциноїд відносять до аnудом . Пухлина частіше розвивається в різних відділах кишечника , рідше в шлунку . Зовні пухлина незначних розмірів , на розтині жовтого кольору , складається із гнізд і тяжів полігональних клітин , які розподілені прошарками сполучної тканини . в клітинах пухлини знаходяться двояковаломні ліпіди , а також зерна серотоніту , в зв'язку з чим вони мають хромафінну і аргентафіну реакції . При карциноіді можливий розвиток карциноїд . ного синдрому ( підвищення артеріального тиску , ураження серця та ін . ) . В деяких випадках карциноїд може малігнізуватися і давати метастаз злоякісний карциноїд .

178. Морфологічні особливості пухлин статевих залоз: яєчників, яєчок.

Яєчники

Пухлини яєчників різноманітні й в залежності від походження розподіляються на епітеліальні , пухлини строми статевого тяжу і герміногенні пухлини ; вони бувають доброякісними і злоякісними . Нижче приведені деякі з них .

Серозна цистаденома доброякісна епітеліальна пухлина яєчника , частіше однобічна . Вона являє собою кісту , іноді значних розмірів з гладкою поверхнею . На розтині пухлина білястого кольору , складається з однієї або декількох кіст , заповнених серозною рідиною . Кісти вислані різнорідним епітелісм ( іноді він на гадує трубний або цервікальний епітелій ) , зустрічаються сосочкові його розростання ; в таких випадках говорять про папілярну цистаденому .

Муцинозна цистаденома ( псевдомуцинозна кістома ) - доброякісна епітеліальна пухлина одно- або багатокамерна , частіше однобічна , може досягати значних розмірів і маси ( до 30 кг . ) Кісти вислані високим призматичним епітелієм , який нагадує епітелій кишки ; може виділяти слиз ( мукоїд ) ; можливе утворен ня сосочкових виростів епітелію в просвіт кісти ( сосочкова муци нозна цистаденома ) . В деяких випадках стінка муцинозної кісти може розірватися ; її рідина виливається в черевну порожнину , тоді виникає псевдоміксома очеревини . При цьому можлива імплантація клітин кісти по очеревині ; в черевній порожнині накопичується велика кількість слизу , який виділяється клітинами пухлини .

Серозна цистаденокарцинома епітеліальна злоякісна пухлина , одна із частих форм раку яєчників . В ній переважають сосочкові розростання анаплазованого епітелію , досить часто виникають осередки солідної або аденоматозної будови . Пухлинні клітини проростають стінку кісти , розповсюджуються на її поверхні та переходять на очеревину .

Псевдомуцинозна цисткарцинома ( рак з псевдомуцинозної кісти ) — злоякісна муцинозна пухлина яєчників, складається з багатошарових прошарків атипічних клітин , слизоутворююча функція яких знижується , клітини утворюють залозистоподібні , солідні та криброзні структури , для цієї пухлини харак терний некроз тканин пухлини .

Текома доброякісна пухлина строми статевого тяжу яєчника , переважно однобічна , досягає великих розмірів , щільна , жовтого кольору , спостерігається після п'ятидесятирічного віку . Пухлина буває гормонально неактивна ; тоді вона за своєю будовою нагадує фіброму , складається з переплетених пучків веретеноподібних клітин . При гормонально - активній текомі пухлинні клітини накопичують ліпіди , стають круглими , світлими , нагадують епітелій . Ці клітини розташовуються дифузно або гніздами . Поміж клітинами пухлини з'являється добре розвинута сітка капілярів . Гормонально - активна текома виділяе естрогени , які у дівчат приводять до передчасного дозрівання , а у молодих жінок - до розладу менструального циклу : у літніх — з'являються метрорагії ( нере гулярні маткові кровотечі ) . Можливі гіперплазія і децидуальне перетворення слизової оболонки матки . Злоякісна текома - рідка пухлина , для якої характерний клітинний аталізм ; побудована рона з круглих , веретеноподібних і поліморфних клітин , які за зовнішнім виглядом нагадують саркоматозні ; гормональна активність спостерігається рідко .

Гранульозоклітинна пухлина ( фолікулома ) — доброякісна пухлина статевого тяжу яєчника , переважно однобічна , являє собою вузол з бугристою поверхнею , на розтині пухлина сіро - жовтого кольору з осередками крововиливів . Джерелом пухлинного росту буває здебільше гранульозна тканина . Основним елементом пухлини с дрібні круглі клітини , в яких є базофільне ядро і тонкий обідок цитоплазми . Клітини утворюють трабекулярні або аденоматозні структури . Це гормонально - активна пухлина ; в крові й сечі знаходять підвищений вміст естрогенів . Гормональний вплив проявляється у вигляді гірсутизму ( підвищене оволосіння ) , передчасного статевого дозрівання , аменореї , залозисто - кістозної гіперплазії ендометрію . Злоякісна гранульозоклітина пухлина ( рак ) зберігає здатність виробляти естрогени , але клітини втрачають свій мономорфізм і стають поліморфними . Іноді зустрічаються комбіновані ( диморфні ) гранульозоклітинні злоякісні пухлини .

Дисгермінома - злоякісна герміногенна пухлина яєчника . Зустрічається рідко у дівчат і жінок ; іноді виникає на фоні інфантилізму . Пухлина має вигляд досить щільного вузла , частіше виникає в одному яєчнику , на розтині пухлина сіро - білого кольору з крововиливами . Побудована з великих клітин з центрально розташованим ядром ; вони утворюють альвеолярні структури , що роз поділені прошарками сполучної тканини , в якій знаходиться невелика кількість лімфоцитів . Пухлина рано метастазус в лімфатичні вузли . Передбачають , що пухлина утворюється із статевих клітин зачатку чоловічої статевої залози і за гістологічною структурою нагадуе семіному яєчка .

Яєчка

Пухлини яєчка зустрічаються порівняно рідко , але для них характерна значна різнорідність в залежності від виду тканинного зачатку , з якого вони виникають . В яєчку розрізняють герміногенні пухлини , що виникають з недозрілих статевих клітин ; пух лини з клітин гонадної строми ; пухлини , що виникають одночасно з герміногенних елементів і клітин гонадної строми ; пухлини з оболонок яєчка і з тканини додатків .

Семінома ( дисгермінома ) — герміногенна злоякісна і досить часта пухлина яєчка . Спостерігається у віці 40 — 50 років і досить часто при крипторхізмі . Вона складається з одного або декількох вузлів білої еластичної тканини з осередками некрозу . При гістологічному дослідженні пухлина являє собою скопичення ( тяжі і пласти ) круглих , великих за розміром світлих клітин , в цито плазмі яких виявляється глікоген , хроматин в ядрах нерівномірно розподілений ; багато атипічних мітозів . Строма складається з ніжної волокнистої сполучної тканини з обширними інфільт ратами з лімфоцитів , плазматичних клітин , іноді еозинофілів . Досить рано з'являються метастази пухлини в пара аортальних та здухвинних лімфатичних вузлах ; гематогенні метастази -- в легенях , печінці , нирках .

Пухлина гонадної строми може виникати з гландулоцитів ( лейдигівських клітин ) і носить назву — пухлина з клітин Лейдига ; пухлину із сустентоцитів ( сертолієвих клітин ) називають пухлиною з клітин Сертолі . Обидва види пухлини зустрічаються рідко , перебігають доброякісно . Пухлина з клітин Лейдига сприяє у дітей передчасне статеве дозрівання , у дорослих — гінекомастію ; пухлина з клітин Сертолі дае прояви « фемінізації або гінекомастії .