VI. Ускладнення

• стравохідно-шлункові кровотечі;

• печінкова енцефалопатія І – ІІІ стадії, печінкова кома;

• спонтанний бактеріальний асцит – перитоніт;

• тромбоз ворітної вени;

• гепаторенальний синдром (з розвитком ниркової недостатності);

• гепатоцеллюлярна карцинома (цироз-рак) – частіше формулюється як самостійний діагноз.

328. Рак печінки. Фактори ризику, гістогенез, класифікація, морфологічна характеристика, метастазування, ускладнення і причини смерті.

Рак печінки розвивається на фо-ні цирозу печінки зміни печінки: дисплазія гепатоцитів

Патологічна анатомія. макроскопічних форм раку: вузловий рак - пухлина представлена ​​одним або декількома вузлами; масивний рак - пухлина займає масивну частину печінки і диффуз-ний рак - вся печінку зайнята численними зливаються пухлинними вузлами. маленький і педункулярний рак. МАКРО :Печінка при раку різко збільшена (іноді в 10 разів і більше), маса кілька кілограмів горбиста, помірно щільна, при дифузному раку - нерідко кам'янистої щільності. Характер росту пухлини може бути експансивним, інфільтруючим і змішаним (експаісівно-інфільтративним). зростання по ходу синусоїдів і заміщає зростання.

Залежно від особливостей гістогенезу рак печінки ділять на:

1. печінково-клітинний (гепатоцелюлярний);

2. з епітелію жовчних прото-ков (холангіоцеллюлярний);

3. змішаний (гепатохолангіоцеллюлярний);

4. гепатобластому.

гістологічних типів раку печінки розрізняють трабекулярной, тубулярний, ацинозні, солідний, світлоклітинний може мати різну ступінь диференціювання. Метастазує рак печінки як лимфогенно (околопортальние лімфатичні вузли, очеревина), так і гематогенно (легені, кістки). Збережена здатністю ракових клітин до секреції жовчі. Ускладненнями і причиною смерті є гепатаргія, кровотеча в черевну порожнину з розпадаються вузлів пухлини, кахексія.

330Холецистит. Визначення, етіологія, патогенез, морфологічні ознаки клініко- морфологічних форм гострого холециститу, хронічного холециститу.

Холецистит, або запалення жовчного міхура може бути гострим і хронічним. При гострому холециститі розвивається катаральне, фібринозне або гнійне (флегмонозное) запалення. ускладнюється проривом стінки міхура і жовчним перитонітом, в разі закриття протоки і скупчення гною в порожнині - емпієма міхура, гнійним холангітом і холангіоліти, перихолецистити з утворенням спайок. Хронічний холецистит розвивається як наслідок гострого, відбуваються атрофія слизової оболонки, гістіолімфоцітарная інфільтрація, склероз, нерідко петрифікація стінки міхура.

328. Жовчнокам'яна хвороба. Характеристика жовчних каменів і умови їх утворення. Ускладнення холециститу і жовчнокам'яної хвороби.

Жовчнокам’яна хвороба –утворенням каменів в жовчовивідній системі. утворення в результаті осадження щільних частинок жовчі. Камені складаються з холестерину, білірубіну і солей кальцію. Холестеринові камені крупні, з гладкою поверхнею, жовтого кольору.Пігментні камені складаються з білірубіната кальцію, Інфікування жовчі мікроорганізмами, які синтезують b-глюкуронідазу сприяє утворенню пігментних каменів. мають гладку поверхню, зелений або чорний колір. Сольові змішані камені (складаються з білірубіната кальцію) ускладнення: емпієма жовчного міхура, перитоніт, інфільтрат, абсцес, гепатит, холангіт, жовтяниця, панкреатит, печінково-ниркова недостатність і сепсис.

Патологічна анатомія. збільшення розмірів і напруження жовчного міхура гангренозні холецистити- супроводжуються просоченням жовчі і ексудату в черевну порожнину. При катаральному холециститі жовчний міхур, як правило, напружений незначно, стінка його гіперемована, дещо потовщена, запалення обмежено слизовою і підслизовою оболонками. В просвіті каламутна жовч, а при наявності обструкції протока міхура – каламутний ексудат з домішкою слизу. Слизова оболонка міхура гіперемована і набрякла. Флегмонозний холецистит міхур збільшений і напружений, часто прикритий припаяним чіпцем. Стінка міхура потовщена, гіперемована, місцями, при наявності гнійного розплавлення тканини, набуває жовто-зеленуватий колір, вкрита фібрином Гангренозний холецистит.Характеризується наявністю часткового чи тотального змертвіння стінки жовчного міхура. Камені жовчного міхура є причиною жовчнокам'яної хвороби, холециститу прорив каменем стінки міхура з розвитком жовчного перитоніту коли камінь з желч-ного міхура спускається в печінковий або загальний жовчний протік і закриває його просвіт, розвивається подпеченочная жовтяниця