318. Хвороби печінки, жовчного міхура та підшлункової залози.

ХВОРОБИ ПЕЧІНКИ. Можуть бути первинними і вторинними, спадковими або набутими.

Морфологічні зміни печінки , що знаходяться в основі захворювань , можуть проявлятис некрозом гепатоцитів , запаленням строми ( портальні тракти , синусоїди ) і жовчних проток , диcрегенераторними і пухлинними процесами .

1.Гепатози — це група захворювань печінки, в основі яких лежить порушення обміну речовин в гепатоцитах і розвиток в них дистрофічних змін. При цьому запальні явища відсутні або слабо виражені.

Класифікація. 1) Спадкові (обмінні хвороби печінки)

2) Набуті : а) гострі (токсична дистрофія печінки),

б) хронічні (жировий гепатоз)

2, Токсична дистрофія печінки:

Етіологія : 1)вплив токсинів (отруєння харчовими продуктами, грибами, фосфором, миш'яком, аутоинтоксикации - токсикоз вагітних, тиреотоксикоз;

2)важкі форми вірусного гепатиту.

Патогенез. Основне значення надається гепатотоксичному впливу отрути. Значну роль відіграють також алергічні та аутоалергічні фактори.

Патоморфологія.

Стадія жовтої дистрофії (до кінця 2-го тижня): в перші дні - жирова дистрофія гепатоцитів (печінка збільшена в обсязі, яскраво-жовта), потім - прогресуючий некроз і аутоліз клітин печінки, захоплюючий всі відділи часточок (печінка зменшується, в'яла , сіра); формування на місці загиблих клітин печінки жиро-білкового детриту, що додає специфічне жовте забарвлення печінки;

Стадія червоної дистрофії (3-й тиждень): печінка зменшується в розмірах, червоний колір викликає втрату клітин і оголює строми з різко повнокровними судинами.

3.Жировий гепатоз:

Етіологія і патогенез : 1)вплив токсичних речовин(алкоголь, інсектициди, деякі ЛЗ); 2)ендокринно-метаболічні порушення (цукровий діабет); 3)порушення харчування (надмірне вживання жирів і вуглеводів); 4)гіпоксія (при хронічних захворювання серця, легенів, анеміях)

Патоморфологія. Печінка збільшена, жовтого або червоно-коричневого кольору, поверхня гладка; в гепатоцитах жирові включення різних розмірів (пилоподібні, дрібнокраплинного, крупнокрапельне) як в одиничних гепатоцитах (дисеміноване ожиріння), так і в групах гепатоцитів (зональне ожиріння) і в у всій паренхімі печінки (дифузне ожиріння); загибель клітин і утворення жирових крапель, що лежать позаклітинно, з запальною реакцією навколо них.

4.Гепатит – захворювання печінки, в основі якого лежить її запалення, що проявляється дистрофічними та некробіотичними змінами пренхіми, а також запальною інфільтрацією строми.

Класифікація. За походженням : первинний і вторинний. В залежності від перебігу : гострий і хронічний

5.Цироз печінки - хронічне захворювання, що характеризується наростаючою печінковою недостатністю у зв'язку з рубцевим зморщуванням і структурною перебудовою печінки.

Морфогенез. Характерними змінами при цирозі є дистрофія і некроз гепатоцитів, перекручена регенерація, дифузний склероз, структурна перебудова і деформація органа. Печінка при цирозі щільна і горбиста, розміри частіше зменшені. Загибель гепатоцитів веде до посиленої їх регенерації і появи вузлів-регенератов, оточених з усіх боків соед.тканью. Формування таких вузлів супроводжується дифузним фіброзом.

6. ГПН: захворювання печінки, що спричиняє печінкову енцефалопатію впродовж 6 міс. Після встановлення діагнозу, проявляється масивним некрозом печінки, відмічається зменшення розмірів органів без рубцювання.

ХПН: проявляється масивним некрозом печінки, відмічається зменшення розмірів органів, рубцювання печінки

Хвороби підшлункової:

Панкреатит - це запально-дистрофічне захворювання залозистої тканини підшлункової залози з порушенням прохідності її проток, що викликає при подальшому розвитку склероз паренхіми залози і значне порушення екзо- і ендокринної функції.

Панкреатит буває гострим і хронічним, первинним і вторинним. За характером запалення патоморфологічні виділяють геморагічний, гнійний, абсцедирующий, дифузний, паренхіматозний, флегмонозний панкреатит.

Гострий панкреатит: набряк, поява біло-жовтих ділянок некрозу (жирові некрози), крововиливи, нагноєння, несправжні кісти,секвестри. При перевазі геморагічних змін-геморагічний панкреатит, гнійного запалення-гострий гнійний панкреатит, некротичних процесів – панкреонекроз.

Хронічний панкреатит: переважають склеротичні та атрофічні процеси в сполученні з регенерацією ацинозних клітин і утворенням регенераторних аденом. Склеротичні зміни призводять до порушення прохідності проток і утворення кіст. Відбувається рубцева деформація залози,її звапніння, залоза зменшується, набуває хрящової щільності. Можуть бути прояви ЦД.

Хвороби ЖВШ:

ЖКХ- спадково детермійоване захворювання гепатобіліарної системи, зумовлене порушенням обміну холестерину і білірубіну та харак. Утв. Каменів у ЖМ і жовчних протоках.

Камені жовчних проток і ЖМ –можлива перфорація і як наслідок- перитоніт. При спусканні каменів в протоки можуть виникати жовтяниці.