247. Цереброваскулярні хвороби: інфаркт головного мозку. Визначення, причини, морфологічна характеристика інфаркту головного мозку. Наслідки, ускладнення і причини смерті.

Інфаркт головного мозку-гостре порушення мозкового кровообігу внаслідок дефіциту надходження артеріальної крові до головного мозку, що призводить до гіпоксії та розвитку ділянок некрозу.

Частіше всього виникає білий інфаркт, який швидко розм’якшується( сіре розм’якшення мозку). Білий інфаркт має поліетіологічне походження( гіпоксії, патології при пологах, інфекції). В патогенезі основну роль відіграють порушення в мікроциркуляторному руслі паравентрикулярного білої речовини головного мозку. Розташовуються переважно навколо бічних шлуночків мозку. Мають вигляд білувато-жовтих щільних дрібних фокусів, що являють собою осередки коагуляційного некрозу білої речовини головного мозку.

Ішемічні і геморагічні інфаркти головного мозку локалізуються в корі і

субкортикальній білій речовині. Вони переважно виникають при інфекційних

захворюваннях, що супроводжуються тромбозом.

Результат порушень кровообігу великого мозку і його оболонок в перинатальному періоді залежить від характеру, обсягу та локалізації ушкоджень. Більш сприятливий прогноз при лептоменінгеальних крововиливах. Слід мати на увазі можливість комбінованих

порушень кровообігу, що погіршує прогноз. Багато з порушень кровообігу

великого мозку несумісні з життям.

Віддаленими наслідками перенесених порушень мозкового кровообігу часто

є значна відсталість дитини в психомоторному розвитку.

При настанні смерті в більш пізні періоди дитинства- у такої дитини в головному мозку виявляються поля спустошення нервових клітин або загибель їх з кальцинозом, утворення дрібних кіст, вогнищевий або дифузний гліоз.

Якщо інфаркт виникає на фоні порушеного кровообігу, венозного застою, то осередки омертвіння мозку просочується кров’ю і стає червоним( осередок червоного розм’якшення мозку). Інфаркт локалізується в підкоркових вузлах, руйнує провідні шляхи мозку, що супроводжується паралічами. Інфаркт мозку, як і інфаркт міокарда, частіше всього виникає на фоні атеросклерозу та гіпертонічної хвороби.

248. Цереброваскулярні хвороби: спонтанний внутрішньомозковий і субарахноїдальний крововиливи. Визначення, причини, морфологічна характеристика. Наслідки, ускладнення і причини смерті.

Геморагічний інсульт (крововилив у мозок, внутрішньомозковий крововилив) — крововилив , який виникає внаслідок розриву артерії або шляхом діапедезу еритроцитів при гіпертонічній хворобі, атеросклерозі мозкових судин.

Причини: емболія, особливо тромбоемболія судин гол. мозку, тромбоз і стенозуючий атеросклероз мозкових артерій, зниження кровопостачання мозк. артерій при низькому АТ, ураження артерій мозку місцевого запального або системного запалення, спазм церебральних артерій.

Морфологічно інфаркт на 2-3 день виглядає як вогнище дряблої консистенції сіро- червоного кольору з перифокальними петехіальними крововиливами. В перші тижні після інсульту мозок збільшений в об’ємі.

Мікроскопічні зміни:

1)спочатку розвивається вологий некроз. Для нього характерно набухання перікаріонів нейронів, зморщування ядер (каріопікноз) з слідуючим каріолізисом. Область некрозу оточена зоною інфільтрації поліморфно- ядерними лейкоцитами.

2)потім відбувається розрідження, что говорить про початок організації. Формуються новоутворені капіляри по периферії зони інфаркту, активно іде трансформація моноцитів і мікрогліоцитів в клітини «зернисті шари», заповнені продуктами розпаду мієліну.

3)потім відбувається формування гліального рубця.

Наслідки: параліч, втрата пам’яті, повна втрата мови або її дефекти, проблеми з зором або слухом, пневмонія, пролежні, сепсис, патологічні порушення діяльності міокарду.

Смерть наступає від масивного некрозу великих півкуль ГМ і стовбура мозку. На стадії формування рубця смерть наступає від ускладнень, викликаних пневмонією або тромбоемболією легеневої артерії.

СУБАРАХНОЇДАЛЬНИЙ КРОВОВИЛИВ — гостре порушення мозкового кровообігу, що виникає внаслідок крововиливу в субарахноїдальний простір і супроводжується структурними та морфологічними змінами в тканинах мозку і стійкими органічними неврологічними симптомами.

Причини: здебільшого виникає внаслідок розриву аневризм судин артеріального кола великого мозку. Сприяють цьому фізичні або емоційні перенапруження, коливання AT, ангіодистонічні порушення. Серед інших причин відмічають вроджений дефект судинних стінок або системні судинні захворювання (гіпертонічну хворобу, атеросклероз, хвороби крові), за наявності яких уражається судинна система.