Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Янчук - Аграрне право України, 2000.doc
Скачиваний:
18
Добавлен:
10.02.2016
Размер:
5.13 Mб
Скачать

12. Важлива роль у правовому регулюваннi трудових вiдно-

син працiвникiв сiльського господарства i визначеннi їх пра-

вового становища належить професiйним спiлкам працiвни-

кiв агропромислового комплексу. ЗО травня 1990 р. i зїзд

профспiлок АПК України затвердив Статут професiйної спiл-

ки працiвникiв агропромислового комплексу України та Ос-

новнi напрями дiяльностi професiйної спiлки працiвникiв аг-

ропромислового комплексу України.

Створена профспiлка працiвникiв агропромислового ком-

плексу є самостiйною i незалежною вiд будь-яких полiтич-

них, iнших громадських органiзацiй, державних, господар-

Див.: Матерiали i зїзду профспiлки працiвникiв АПК України. - К.,

1990. - С. 35.

150 РоядiяУ>

ських i адмiнiстративних органiв. Вона покликана представ-

ляти i захищати економiчнi, соцiальнi, духовнi та iншi законнi

права та iнтереси її членiв перед державними, громадсько-по-

лiтичними та господарськими органами.

В Основних напрямах дiяльностi професiйної спiлки пра-

цiвникiв агропромислового комплексу України визначено й

конкретнi завдання щодо -iахисту професiйно-трудових, соцi-

ально-екопомiчиих, культурно-духовних iнтересiв, прав i со-

цiальних гарантiй трудiиникiв шронромислового комплексу.

З метою захисту прав тя iнтересiв сiльськогосподарських

працiвникiв профспiлки беруть активну участь у нормотвор-

чостi. Бiльшiсть правових актiв iз питанiї працi приймається

тiльки за погодженням з профспiлковими органiзацiями або

за Їх участю, чи з урахуванням їхньої думки. Так, профспiлко-

вий комiтет бере участь у у розробленнi колективних догово-

рiв i угод, контролює їх виконання, стан охорони i умови пра-

цi, заробiтної плати, додержання трудового законодавства,

соцiальної справедливостi при розподiлi житла, путiвок, iн-

ших благ, якi надаються з фондiв економiчного стимулюван-

ня i госпрозрахункового прибутку.

Право професiйних спiлок представляти iнтереси працiв-

никiв агропромислового комплексу в галузi виробництва,

працi, побуту i культури викладено також у главi XVI КЗпП.

2. Права та обовязки сiльськогосподарських

працiвникiв як членiв виробничих пiдроздiлiв

пiдприємств

1. Виробнича бригада є первинною ланкою колективу

сiльськогосподарською пiдприємства (незалежно вiд його

форми власностi та форми госiюдирювання). Вона виступає

як самостiйний субєкт, надiлений псиними повноваженнями

щодо упрашiiнни трудоним процесом. Як субєкт права колек-,

тив бригади вступає в органiзацiйно-управлiнськi вiдносини з

адмiнiстрацiєю пiдприємства при вирiшеннi питань комплек-

тування бригади, плануваннi та органiзацiї її роботи, оплати i

стимулювання працi, пiдвищення квалiфiкацiї працiвникiв,

,i----

1 Про форми органiзацiї працi див. роздiл XVIII пiдручника.

Правове становище працiвникiв ДСГП

151

притягнення до вiдповiдальностi порушникiв трудової дис-

циплiни тощо.

Повноваження колективу виробничої бригади визнача-

ються, передусiм, типовими i галузевими положеннями про

бригаду, на пiдставi яких адмiнiстрацiя, зокрема ДСП, за по-

годженням iз профкомом затверджує мiсцевi (локальнi) поло-

ження про бригаду пiсля розгляду їх колективами бригад, а

також статтями 2526-2528 КЗпП.

Питання про органiзацiю бригади розглядається на зборах

її майбутнiх членiв. Рiшення про її створення оформляється

протоколом зборiв, на пiдставi якого керiвник пiдприємства

видає наказ (розпорядження) про органiзацiю бригади.

Вiдповiдно до ст. 2526 КЗпП зарахування в бригаду нових

працiвникiв провадиться за згодою її трудового колективу.

Однак зарахування працiвникiв, направлених у бригаду для

працевлаштування згiдно з законодавством (молодих спецi-

алiстiв, випускникiв навчальних закладiв системи професiй-

но-технiчної освiти, осiб, звiльнених вiд покарання, пiсля

примусового лiкування i т. д.), є обовязковим.

Колектив бригади має право вимагати вiд власника або

уповноваженого ним органу виведення зi складу бригади пра-

цiвникiв у разi скорочення її чисельностi, невiдповiдностi

працiвника виконуванiй роботi тав iнших випадках, передба-

чених статтями 40 i 41 КЗпП. Власник або уповноважений

ним орган вiдповiдно до законодавства переводить таких пра-

цiвникiв, за їх згодою, на iншу роботу або звiльняє у встанов-

леному порядку.

Бригадири обираються на зборах колективiв бригад (таєм-

ним або вiдкритим голосуванням) i затверджуються керiвни-

ком пiдроздiлу, до складу якого входять цi бригади.

Вiдповiдно до ст. 2527 КЗпП колектив бригади може роз-

подiляти колективний заробiток iз застосуванням коефiцiєнта

трудової участi. Коефiцiєнти членам бригади затверджуються

колективом бригади за поданням бригадира (ради бригади).

При цьому заробiтна плата працiвника не може бути нижчою

вiд встановленого державного мiнiмального розмiру.

2. Значну самостiйнiсть мають госпрозрахунковi бригади,

яким поряд iз планом з обсягу виробництва, зростання про-

дуктивностi працi й пiдвищення її якостi, встановлюються

плановий фонд заробiтної плати, норми витрати сировини,

матерiалiв, напiвфабрикатiв, палива, електроенергiї та iн. ма-

152 Роздiл V>:

терiальних ресурсiв, використання яких безпосередньо зале-,

жить вiд їхньої дiяльностi. Взаємнi обовязки адмiнiстрацiї та

госпрозрахункової бригади, а також форми i розмiри їх заохо-

чення вiдображаються и договорi мiж ними.

3. У вiдносинах, що склпдiїютьсн мiж найманими працiв-

никами виробничої бригади i працедавцем в особi органу (по-

садової особи), упопнопiiжспоiо iиi.iсником (-ами) субєкта

пiдприемництв;!, сторони нссуiь пеннi обовязки.

Власник або уiiоiiiiоiiiiжсний ним орган зобовязанi ство-

рити належнi умови для високопродуктивної працi: надати

роботу, забезпечити справнiсть сiльськогосподарських меха-

нiзмiв та обладнання, створити безпечнi умови працi. Колек-

тив бригади зобовязаний своєчасно i якiсно виконати весь

комплекс робiт i виростити передбачену договором кiлькiсть

сiльськогосподарської продукцiї та забезпечити її збережен-

ня; вiн несе вiдповiдальнiсть за невиконання зобовязання, за

непродуктивнi витрати та iншi види збиткiв.

Законодавством (ст. 2528 КЗпП) передбачено не тiльки

вiдповiдальнiсть колективу бригади, а й вiдповiдальнiсть ди-

рекцiї ДСП, ТОВ та правлiння КСГП, АТ у випадках, коли з

їхньої вини були зриви в роботi бригади.

Працiвникам виробничих бригад надано широкi повнова-

ження у вирiшеннi питань виробничо-господарської дiяль-

ностi усерединi бригад. Колектив (рада) виробничої бригади

має право: брати участь у вирiшеннi питань її комплектуван-

ня, в тому числi у висуненнi кандидатури бригадира та iнших

керiвникiв, плануваннi та органiзацiї її роботи, оплати i сти-

мулювання працi, пiдвищення квалiфiкацiї працiвникiв, при-

тягнення до вiдповiдальностi порушникiв дисциплiни; роз-

глядати проекти виробничих планiв бригади i заходи, що за-

безпечують їх виконання; брати участь у роботi зi змiцнення

трудової дисциплiни, покращення використання робочого

часу, технiки, обладнання, палива; розглядати випадки пору-

шення трудової дисциплiни; рочглядаги i затверджувати про-

позицiї бригадира щодо встановлення членам бригади коефi-

цiєнта трудової участi з урахуванням реального внеску >

спiльнi результати працi; визначати розмiри премiй i заробiт-

ної плати кожного члена бригади; надавати (анулювати) над-

бавки й доплати за професiйну майстернiсть i сумiщення про-

фесiй; рекомендувати адмiнiстрацiї та профспiлковiй органi-

зацiї змiнювати в установленому порядку квалiфiкацiйний

Правове становище працiвникiв ДСГП 155

розряд працiвника; розглядати питання матерiального i мо-

рального заохочення членiв бригади, черговостi надання їм

вiдпусток; розглядати питання прийняття в бригаду нових

працiвникiв, звiльнення членiв бригади, а також виключення

з її складу окремих працiвникiв; вимагати вiд адмiнiстрацiї

звiльнення бригадира, якого обрав колектив, якщо вiн не ви-

правдав довiря колективу, та iн.

При цьому працiвники бригади самi визначають, як будуть

реалiзовуватися їхнi повноваження: загальними зборами

(конференцiєю) чи радою бригади.

3. Особливiсть правового становища

працiвникiв мiжгосподарських пiдприємств

в аграрному секторi

1. У процесi мiжгосподарської кооперацiї та агропромис-

лової iнтеграцiї сiльськогосподарськi пiдприємства рiзних

форм власностi добровiльно обєднують матерiальнi, фiнан-

совi й трудовi ресурси з метою збiльшення виробництва, по-

лiпшення зберiгання i переробки продовольства, продуктiв хар-

чування i сировини рослинного та тваринного походження.

Державнi й недержавнi (приватнi, кооперативного й кор-

поративного типiв) сiльськогосподарськi пiдприємства здiйс-

нюють свою виробничо-господарську дiяльнiсть на основi

рiзних форм власностi. Суттєвi вiдмiнностi цих форм влас-

ностi обумовлюють як особливостi правового становища

сiльськогосподарських пiдприємств i створюваних ними мiж-

господарських формувань, так i правового статусу їх працiв-

никiв. Питання органiзацiї працi, тривалостi робочого часу i

часу вiдпочинку, надання вихiдних днiв i вiдпусток, застосу-

вання заходiв заохочення i дисциплiнарного впливу, а також

iншi питання органiзацiї працi працiвникiв вирiшуються вiд-

повiдно до чинного трудового законодавства. Однак щодо

працiвникiв мiжгосподарських пiдприємств (органiзацiй) пев-

ною мiрою застосовується i законодавство, що регулює дiяль-

нiсть субєктiв пiдприємництва корпоративного i, особливо,

кооперативного типу.

2. Трудовi ресурси в мiжгосподарських пiдприємствах (ор-

ганiзацiях) формуються за рахунок працiвникiв державних i

колективних сiльськогосподарських пiдприємств, якi працю-

154 Роздiл УИ

ють постiйно або сезонно, їх взаємовiдносини з пiдприєм-

ствами оформляються трудовим договором. При цьому пра-

цiвники мiжгосподарських пiдприємств i органiзацiй не

мають вiдмiнностей у праних та обовязках незалежно вiд то-

го, чи працювали вони ранiше її державному або колективно-

му сiльськогосподарському пiдприємствi. Це свiдчить про те,

що за своїм iiр.iкоиим спшонищим працiвники мiжгосподар-

ських утворенi, є просто прицiнникiїми i на них поширюється

трудове законодавство. Одначе повною мiрою це стосується

лише постiйних iiрiїпiiiникiв мiжгосподарських пiдприємств i

органiзацiй. Поряд ii ними н мiжгосподарських пiдприєм-

ствах (органiзацiях) i виробничих обєднаннях у сiльському

господарствi є специфiчнi категорiї працiвникiв зi змiшаним

правовим статусом. До них належать члени колективних

сiльськогосподарських пiдприємств, направленi за рiшенням

правлiння на роботу в мiжгосподарськi формування. Своєрiд-

нiсть їхнього правового становища полягає в тому, що за ни-

ми зберiгаються: членство в КСГП (СВК, СпС) i окремi права

та обовязки, передбаченi Статутом колективного господар-

ства. Зокрема, вони мають право брати участь в управлiннi

справами пiдприємства, членами якого вони є, вибирати та.

бути обраними в органи його управлiння, користуватися при-

садибною дiлянкою, пасовищами, сiножатями, транспортом,

культурно-побутовим обслуговуванням та iн. Але на мiжгос-

подарському пiдприємствi, куди направлено на роботу члена

колективного сiльськогосподарського пiдприємства, його за

наказом оформляють як звичайного найманого працiвника.

Мiжгосподарське кооперування сприяє унiфiкацiї право-

вих статусiв працiвникiв мiжгосподарських пiдприємств,

працiвникiв i членiв колективних сiльськогосподарських пiд-

приємств, При регулюваннi трудових вiдносин у мiжгос-

подарських пiдприсмстпах частосовуються мiжгалузевий, га-

лузевий, територiальний i локальний види правового регулю-

вання.

Роздiл VIII

ПРАВОВЕ СТАНОВИЩЕ СЕЛЯНСЬКОГО

(ФЕРМЕРСЬКОГО) ГОСПОДАРСТВА

1. Поняття селянського (фермерського)

господарства та його правовi ознаки

1. Селянське (фермерське) господарство - це форма орга-

нiзацiї сiльськогосподарського виробництва громадян.

В Українi па початок 1998 р. функцiонувало 35700 селян-

ських (фермерських) господарств. Їм належить на правi при-

ватної iшисностi 1008,7 тис. га земель сiльськогосподарського

призначення. Разом iз колективними i державними сiльсько-

господарськими пiдприємствами селянське (фермерське) гос-

подарство в умовах ринкових вiдносин має забезпечувати

споживачiв продовольством, продуктами харчування i сiльсь-

когосподарською сировиною.

Селянське фермерське господарство - це, як правило, сi-

мейно-трудове обєднання мешканцiв села, життя i побут

яких повязанi з рiльництвом, з особистою працею, спрямо-

ваною на виробництво товарної маси продуктiв харчування,

продовольства i сировини та на одержання доходiв, а отже, й

на забезпечення iснування цього господарства та добробуту

його членiв.

З прийняттям 22 червня 1993 р. нової редакцiї Закону

"Про селянське (фермерське) господарство" воно стало ви-

значатись i як форма пiдприємництва громадян України, що

виявили бажання виробляти товарну сiльськогосподарську

продукцiю, займатися її переробкою i реалiзацiєю (ст. 2).

Селянське (фермерське) господарство характеризується

певними ознаками. Його основу зазвичай становить окрема

сiмя, до складу якої входять подружжя, батьки, дiти (однак

лише тi, що досягли 16-рiчного вiку) та iншi родичi, котрi

обєднуються для роботи в цьому господарствi; воно утворю-

ється для виробництва продовольства i сировини рослинного

i тваринного походження; члени цього субєкта пiдприєм-

ництва пiдтримують мiж собою трудовi звязки, беруть осо-

156 Роздiл VIII

|

бисту участь у веденнi господарства (фактичному господарю-

ваннi), тобто iснує "iнститут правового регулювання членства

в селянському (фермерському) господарствi".

Виробничо-економiчнi вiдносини такого господарства з

державними, колективними та iншими пiдприємствами й ор-

ганiзацiями, господарськими товариствами, окремими грома-

дянами будуються iiii пiдслiпi договорiв. Розрахунковi опера-

цiї провадяться як пi) безготiвковiй основi, так i готiвкою.

2. Держана гирiїнтус додержання i захист майнових та iнших

прав i законних iнтересiв селянського ((рсрмерського) господар-

ства, створюс нiльгонi умови для кредитування, оподаткування,

страхування, матерiально-технiчного забезпечення останнього у

перiод його трирiчного становлення.

Втручання у господарську або iншу дiяльнiсть цього гос-

подарства з боку державних чи iнших органiв, а також поса-

дових осiб не допускається. Збитки, заподiянi господарству

неправомiрним втручанням у його дiяльнiсть, пiдлягають вiд-

шкодуванню за рахунок винних. Спори про вiдшкодування

збиткiв вирiшуються загальним, арбiтражним або третей-

ським судом. Проте дане положення не обмежує передбаче-

ного зазначеним Законом права державних органiв здiйсню-

вати контроль за дiяльнiстю селянських (фермерських) гос-

подарств.

Рiвноправнiсть селянського (фермерського) господарства

з iншими аграрними товаровиробниками дiстає вияв, зокре-

ма, в тому, що воно має право бути засновником або членом

асоцiацiй, консорцiумiв, корпорацiй, акцiонерних товариств,

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]