2. Питанню реалiзацiї земельної реформи присвячено,

зокрема, Указ вiд 10 листопада 1994 р. "Про невiдкладнi захо-

ди щодо прискорення земельної реформи у сферi сiльсько-

господарського виробництва", яким установлено, що прива-

тизацiя земель у колективну i приватну власнiсть є першочер-

говим невiдкладним заходом у здiйсненнi земельної реформи.

Цим указом, зокрема, передбачено: а) передавання землi у

власнiсть колективних сiльськогосподарських пiдприємств,

сiльськогосподарських кооперативiв, акцiонерних товариств,

у тому числi створених на базi державного сiльськогосподар-

ського пiдприємства; б) подiл земель на частки (паї) без видi-

лу їх у натурi на мiсцевостi; в) видання кожному членовi ко-

лективного сiльськогосподарського пiдприємства сертифiката

на право приватної власностi на земельну частку (пай)1. Ука-

зом встановлено також, що право на земельну частку (пай)

1 Слiд, однак, зазначити, що юристами досить критично сприйнято мож-

ливiсть використання сертифiката на земельний пай застави, оскiльки земель-

ний пай у сертифiкатi визначається в умовних кадастрових гектарах, а також у

вартiсному виразi (як це зазначено в Указi вiд 10 листопада 1994 р.), тобто вiя

не має iндивiдуальних ознак, а вiдтак - не може бути обєктом стягнення за

заставою (iпотекою).

52

Роздiл II

може бути обєктом купiвлi-продажу, дарування, мiни, успад-

кування, застави; власники земельних часток (паїв) мають

право на їхнiй основi створювати асоцiацiї, спiлки, господар-

ськi товариства тощо.

Кабiнет Мiнiстрiв своєю постановою вiд 23 березня 1995 р.

затвердив Методику грошової оцiнки земель сiльськогоспо-

дарського призначення та населених пунктiв (зi змiнами, вне-

сеними постановою вiд 31 жовтня 1995 р.).

Постановою вiд 28 грудня 1995 р. "Про звiльнення нату-

ральної оплати працi працiвникiв сiльськогосподарських пiд-

приємств вiд оподаткування прибутковим податком" врегу-

льовано питання оподаткування натуральної оплати, а поста-

новою вiд 31 травня 1995 р. "Про додатковi заходи щодо пiд-

тримки розвитку особистих пiдсобних господарств громадян i

селянських (фермерських) господарств" встановлено цiлий

ряд пiльг громадянам та фермерам.

3. Серед джерел аграрного права важливе мiсце посiдають

нормативно-правовi акти уряду, зокрема його декрети, поста-

нови, положення, iнструкцiї, що приймаються з рiзних пи-

тань приватизацiї, органiзацiї виробництва, його матерiально-

технiчного забезпечення, закупiвель тощо.

Так, на виконання Указу Президента України №208 вiд

З квiтня 1992 р. Кабiнет Мiнiстрiв України своєю постановою

затвердив заходи щодо виконання Указу Президента України

"Про компенсацiю грошових втрат сiльськогосподарським

товаровиробникам i банкам".

У системi аграрних правовiдносин виникають такi питан-

ня, врегулювання яких потребує прийняття спiльних право-

вих актiв рiзними вiдомствами. У цьому вiдношеннi таким

спiльним актом i одночасно джерелом аграрного права є на-

каз Мiнiстерства агропромислового копмлексу України, Мi-

нiстерства фiнансiв України, Мiнiстерства економiки України

"Про затвердження Порядку поставки концерном "Украгро-

техсервiс" державним машинно-технологiчним станцiям,

сiльськогосподарським товаровиробникам та iншим субєк-

там господарювання усiх форм власностi тракторiв, сiльсько-

господарської технiки фiрми "Дiр енд Компанi", запасних

частин i технiчних рiдин та проведення розрахункiв за них"

вiд 14 травня 1999 р. № 195/129/65.

4. Вiдомчi нормативно-правовi акти Мiнiстерства сiльсь-

кого господарства i продовольства України та Державного ко-

Джерела аграрного права 53

мiтету України по земельних ресурсах продовжують займати

чiльне мiсце серед джерел аграрного права. Наприклад, у ме-

жах своєї компетенцiї згадане мiнiстерство своїм наказом вiд

10 жовтня 1995 р. затвердило "Порядок приймання, зберiган-

ня, переробки i розрахункiв за молочну сировину на даваль-

ницьких умовах", визначило порядок оплати робiт наказом

вiд ЗО листопада 1993 р. "Про порядок оплати робiт, що ви-

конуються проектно-розвiдувальними станцiями хiмiзацiї

сiльського господарства", а Державний комiтет по земельних

ресурсах своїм наказом вiд 15 березня 1995 р. затвердив

"Тимчасовий порядок проведення робiт з видачi державних

актiв колективним сiльськогосподарським пiдприємствам,

сiльськогосподарським кооперативам, сiльськогосподарським

акцiонерним товариствам, у тому числi створеним на базi рад-

госпiв та iнших сiльськогосподарських пiдприємств, на право

колективної власностi на землю".

5. Забезпечення проведення Нацiональної аграрної про-

грами має визначальне значення для України i перебуває пiд

постiйною опiкою глави держави. Так, Указом вiд 18 сiчня

1995 р. "Про заходи щодо реформування аграрних вiдносин"

визначено правомочностi аграрних товаровиробникiв щодо

самостiйного розпорядження своєю продукцiєю, права iно-

земних iнвесторiв та нацiональних аграрних товаровиробни-

кiв, передбачено створення ринкової iнфраструктури (спецiа-

лiзованих аграрних бiрж), встановлено обовязки мiнiстерств

i вiдомств iз питань реформування аграрних вiдносин, перед-

бачено можливiсть одержання кредитiв пiд урожаї майбутнiх

рокiв тощо.

Для здiйснення матерiально-технiчного забезпечення аг-

рарних товаровиробникiв Уряд прийняв постанови вiд

23 серпня 1995 р. "Про забезпечення господарств агропро-

мислового комплексу кормозбиральною технiкою" (зi змiна-

ми, внесеними постановами Кабiнету Мiнiстрiв України вiд

2 жовтня та 22 грудня 1995 р.), вiд 22 грудня 1995 р. "Про за-

безпечення господарств агропромислового комплексу кормо-

та бурякозбиральною технiкою", вiд 9 сiчня 1996 р. "Про за-

безпечення пiдготовки машинно-тракторного парку до по-

льових робiт у 1996 роцi". Зокрема, останньою дозволено, як

виняток, надати Мiнiстерству сiльського господарства i про-

довольства для централiзованої закупiвлi запасних частин до

тракторiв та iнших машин бюджетну позичку з нарахуванням

ЗО вiдсоткiв рiчних у рахунок коштiв, передбачених на заку-

пiвлю сiльськогосподарської продукцiї за державним контр-

актом 1996 р. з поверненням їх до 1 листопада 1996 р.

6. Характерною особливiстю джерел аграрного права є те,

що важливе мiсце серед них займають рекомендацiйнi акти.

Правила з цих актiв (зразкiв норм) набувають юридичної си-

ли лише пiсля того, як їх покладено в основу локальних актiв

i прийнято вищими органами самоврядування аграрних,

колективних i корпоративних сiльськогосподарських пiд-

приємств.

4. Внутрiшньогосподарськi локальнi акти

1. Соцiально-економiчне становище колективних, держав-

них сiльськогосподарських пiдприємств, субєктiв аграрного

пiдприємництва зумовлює їхню правосубєктнiсть. Субєк-

тивнi права i юридичнi обовязки кожного з них вiдповiдно до

чинного законодавства полягають у самостiйному вирiшеннi

правових питань виробничо-господарської, фiнансової, збу-

тової та iншої дiяльностi. У вирiшеннi цих питань поряд з

органiзацiйно-управлiнськими заходами неправового харак-

теру важливу роль вiдiграє правова їх регламентацiя, що здiй-

снюється на основi внутрiшньогосподарських нормативно-

правових актiв. Останнi за порядком набуття юридичної сили

розмежовуються на двi групи.

До першої групи належать внутрiшньогосподарськi норма-

тивно-правовi акти, якi набувають юридичної сили з моменту

реєстрацiї пiдприємства у вiдповiдних державних органах. До

другої - акти, що набувають юридичної сили вiдразу з мо-

менту прийняття їх найвищими органами самоврядування

господарств ~ i;ii;ии>иими зборами членiв пiдприємств, ак-

цiонерiв, учасникiв тоїкiристи з обмеженою вiдповiдальнiстю

та членiв трудового колск-i ииу орендного пiдприємства тощо.

Так, до першої групи локальних нормативно-правових актiв

належить лише статут госнод.iрства, а в господарських това-

риствах - установчий догонiр та статут. До другої - всi iншi

внутрiшньогосподарськi корпоративнi правовi акти.

Саме тому, що цi акти приймаються на мiсцях кожним

громадським господарством окремо, їх, як правило, назива-

ють локальними нормативними актами. У своїй сукупностi

Джерела аграрного права 55

вони становлять частину аграрно-правових актiв i є джерела-

ми афарного права.