88 Роздiл IV

знає пiдприємствами, господарськими товариствами, коопе-

ративами, селянськими (фермерськими) господарствами,

субєктами права, господарюючими субєктами, субєктами

пiдприємницької дiяльностi (субєктами пiдприємництва),

субєктами зовнiшньоекономiчної дiяльностi, учасниками аг-

рарних та ринкових правовiдносин тощо. Зясування поня-

тiйного апарату агарного права, виявлення спiльних рис i

аналiз їх вiдмiнностей та спiввiдношення змiсту наведених

вище понять (термiнiв) е икрай необхiдним для розумiння су-

тi субєктiв аграрного права, повноважень та їх розмежування

за певними ознаками, зясування їхньої правосубєктностi.

2. Правосубєктнiсть цих аграрних товаровиробникiв-пiд-

приємцiв зi статусом юридичних осiб є однiєю з визначальних

вихiдних для зясування сутностi та особливостей цих аграр-

них товаровиробникiв. З позицiї теорiї аграрного права Право-

субєктнiсть цих аграрних товаровиробникiв-пiдприємцiв ста-

новить собою сукупнiсть правових норм Конституцiї України,

законiв i пiдзаконних актiв, правових норм установчих докумен-

тiв (статутiв та установчих договорiв), покликаних визначи-

ти субєктивнi права i обовязки аграрних товаровиробникiв зi

статусом юридичних осiб (рiзних видiв та їх типiв), що органiч-

но поєднують та реалiзують виробничо-пiдприємницькi та

притаманнi їм соцiальнi функцiї через свою спецiальну право-

здатнiсть.

3. Розмежування аграрних товаровиробникiв iз статусом

юридичної особи можна чинити за рiзними критерiями, i зок-

рема, за формою власностi, спецiальною правоздатнiстю та

функцiями, субєктним складом, органiзацiйно-правовою

формою.

Так, за формою власностi всi юридичнi особи, зокрема аг-

рарнi товаровиробники згiдно з чинним Законом України

"Про власнiсть" подiляються на: приватнi, колективнi, дер-

жавнi та змiшанi, а згiдно з проектом Цивiльного кодексу Ук-

раїни, прийнятим Верховною Радою України 5 червня 1997 р.

у першому читаннi (надалi - проект Цивiльного кодексу

1997 р.) - на юридичнi особи публiчного права та на юри-

дичнi особи приватного права, i у тому числi зi змiшаною

формою власностi. До перших пiдносяться юридичнi особи,

що створенi за правилами норм публiчного права, розпоряд-

чим способом i тiльки на пiдставi рiшення державних органiв.

До других вiдносяться - такi, що заснованi, створенi за iнi-

Правосубєктиiсгь аграрних товаровиробникiв-пiдприємцiв 89

[ цiативою приватних осiб, як правило, на договiрних засадах>

За правилами норм цивiльного приватного права, а до тре-

тiх - також такi, що створенi як правило за iнiцiативою при-

ватних осiб та за участю юридичних осiб публiчного права

(державних органiв) виключно на договiрних засадах i також

I за правилами норм цивiльного приватного права, оскiльки

Юридичнi особи публiчного права вступають у цивiльно-право-

вi вiдносини, що породжують виникнення юридичної особи зi

змiшаною формою власностi.

За спецiальною правоздатнiстю розрiзняються юридичнi

особи публiчного права вiд юридичних осiб приватного пра-

на. Так, першi надiленi, головним чином, спецiальною управ-

лiнською правоздатнiстю для здiйснення спецiальних зав-

дань, не обумовлених їх участю у цивiльному оборотi (на-

приклад, управлiнських правомочностей МiнАПК та їх орга-

нiв на мiсцях). На вiдмiну вiд них, юридичнi особи

публiчного права, що створенi з метою одержання прибутку

(наприклад, державнi сiльськогосподарськi пiдприємства то-

що), так само як i юридичнi особи приватного права надiленi

правоздатнiстю брати участь у рiзноманiтних цивiльно-право-

вих, товарно-грошових вiдносинах, будувати їх виключно на

договiрних засадах за правилами норм цивiльного приватного

права з метою отримання прибутку. Ця група юридичних

осiб, що дiє на засадах пiдприємництва, надiлена також спе-

цiальною правоздатнiстю щодо використання земель та iн-

ших природних ресурсiв як основних засобiв виробництва.

За функцiями всiх юридичних осiб приватного i юридичних

осiб публiчного права слiд подiлити на учасникiв та неучасни-

кiв цивiльно-правових, товарно-грошових вiдносин. На вiд-

мiну вiд iнших юридичних осiб публiчного права, надiлених

управлiнсько-розпорядчими функцiями, всi аграрнi пiдпри-

ємцi статусом юридичних осiб приватного та публiчного пра-

ва саме як товаровиробники надiленi загальними функцiями

бути учасниками цивiльно-правових вiдносин i задовольняти

iнтереси власника юридичної особи.

Крiм зазначених цi аграрнi пiдприємства за законодав-

ством, статутами та iншими локальними нормативно-право-

вими актами надiленi також i спецiальними функцiями. Се-

ред останнiх видiляються двi основнi групи функцiй, а саме:

виробничо-пiдприємницького та соцiального спрямування.

До першої групи належать функцiї органiзацiї виробництва i

90

РоздiлIV

власне самого виробництва товарної маси продуктiв харчу-

вання, продовольства i сировини та рослинного i тваринного

походження, здiйснення власної переробки цiєї продукцiї та

сировини, зберiгання, транспортування, реалiзацiї продуктiв,

продовольства, сировини, в тому числi у переробленому ви-

глядi або через власну торговельну мережу, виконання iнших

робiт та надання послуг стороннiм з метою одержання при-

бутку. До другої групи належать такi функцiї як полiпшення

обслуговування сiльського населення, формування повноцiн-

ного життєвого середовища для селян шляхом стимулювання

всiх форм житлового будiвництва, розвитку матерiальної бази

закладiв соцiально-культурного призначення, прокладення