6 Навчальному закладi, хвороби);

б) розмiр частки члена двору визначається виходячи з рiв-

ностi часток усiх його членiв включно з неповнолiтнiми та

непрацездатними. Частку працездатного члена двору може

бути зменшено або вiдмовлено у ЇЇ видiленнi в разi недовго-

часного його перебування у складi двору або незначної участi

працею чи коштами в господарствi двору.

Особам, якi вибули з членiв двору, але не втратили права

ца частку в його майнi, вона визначається виходячи з того

майна двору, яке було на час їх вибуття i яке збереглося;

в) у випадках, коли за рахунок майна колгоспного двору

було внесено вклад у кредитну установу на iмя члена двору>

його частка має бути зменшена на суму вкладу, а якщо вклад

перевищує належну цьому членовi частку, з нього стягуються

вiдповiднi грошовi суми на користь iнших членiв колгоспного

Двору;

г) згiдно зi ст. 4 постанови Верховної Ради України "Про

введення в дiю Закону "Про власнiсть" загальнi правила

спадкування щодо частки члена колгоспного двору в майнi

двору застосовуються з 1 липня 1990 р. При спадкуваннi пiсля

смертi останнього члена колгоспного двору, що мала мiсце до

цiєї дати, частка в майнi двору, належна особi, яка вибула з

членiв двору, але не втратила на неї права на час смертi ос-

таннього члена двору, не входить до спадкового майна.

На витребування частки з майна колишнього колгоспного

двору, що збереглося на 15 квiтня 1991 р., поширюється за-

гальний трирiчний строк позовної давностi. Розгляд позову

про право на майно колишнього колгоспного двору залежить

вiд вирiшення питань землекористування. >

184 Розд<я ОС

7. Вiдповiдно до от. 55 Закону "Про власнiсть" громадянин

не може бути позбавлений права власностi на своє майно,

крiм випадкiв, передбачених цим Законом та iншими законо-

давчими актами України.

Оскiльки за чинним законодавством суд вирiшує спори

учасникiв спiльної власностi щодо розпорядження чи корис-

тування майном, то не слiд розглядати як неправомiрне по-

збавлення права власностi присудження грошової компенса-

цiї за частку у спiльнiй пласкостi, якщо її не можливо виок-

ремити або подiлити майно в натурi чи спiльно користуватися

ним.

8. Пленум Верховного Суду України у постановi вiд

22 грудня 1995 р. зазначає, що передбаченi Законом "Про

власнiсть" положення щодо спiльної власностi громадян на

майно, надбане внаслiдок їхньої спiльної працi, поширюють-

ся на придбання його як при веденнi особистого пiдсобного

господарства, в тому числi членами колишнього колгоспного

двору, так i в iнших випадках.

Згiдно з цими положеннями право на майно може бути

визнане не лише за громадянами, якi є родичами, а й за iн-

шими особами, коли буде встановлено, що вони входили до

складу сiмї та брали трудову участь у його придбаннi.

Вiдповiдно до чинного законодавства власником вкладу,

внесеного у кредитну установу (крiм нажитого подружжям), е

особа, на iмя якої його внесено, тому iншi члени сiмї не мо-

жуть вимагати визнання за ними права на цей вклад з мотивiв

внесення його за рахунок спiльної працi. В цьому разi частка

коштiв, належна iншим членам сiмї, може бути стягнена з

вкладника за їхнiм позовом.

4. Договiрнi зобовязання

приватного пiдсобного господарства

1. Приватнi пiдсобнi господарства громадян беруть участь

у сучасних товарно-грошових вiдносинах через укладання до-

говорiв як правової форми регулювання цивiльно-майнових

вiдносин. Змiстом цих вiдносин є придбання матерiалiв для

iндивiдуального будiвництва житлового будинку i господар-

ських будiвель, придбання речей домашнього вжитку, транс-

портних засобiв тощо. Серед таких договорiв є й такi, що без-

посередньо повязанi iз здiйсненням господарювання грома-

Правове становище приватного пiдсобного господарства 185

дян у своїх приватних пiдсобних господарствах. За останнi

10-15 рокiв визначився не тiльки субєктний склад договiр-

них зобовязань, а й їх предмет та змiст зобовязань. Основою

таких договiрних зобовязань є взаємини з приводу реалiзацiї

вирощених у ППГГ на присадибнiй дiлянцi продуктiв харчу-

вання та продовольства рослинного i тваринного походжен-

ня. Так, нинi iснують три основнi рiзновиди предметiв дого-

ворiв, а саме: закупiвля в ППГГ великої рогатої худоби i сви-

ней, фруктiв, ягiд, картоплi, часнику, цибулi тощо; дорощу-

вання i вiдгодiвля в цих господарствах молодняка великої

рогатої худоби, свиней, птицi; здача (продаж-закупiвля) ко-

ровячого молока.

Цi договори укладаються на взаємовигiдних умовах. Од-

нiєю з сторiн у них виступає ППГГ в особi власника, iншою

стороною можуть бути як заготiвельнi органiзацiї споживчої

кооперацiї, так i безпосередньо самi субєкти аграрного пiд-

приємництва усiх форм власностi та органiзацiйно-правових

форм (КСГП, СпС, АСГТ, ДСГП).

Особливiстю цих договiрних вiдносин є те, що ППГГ мо-

жуть реалiзовувати продукцiю не тiльки через "замовникiв" -

КСГП (СпС, ДСГП, АСГТ тощо), а й вiд їхнього iменi в ра-

хунок укладених "замовниками" договорiв контрактацiї (дер-

жавних контрактiв, державних замовлень) сiльськогосподар-

ської продукцiї. iншими словами, цi договори передбачають

можливiсть передачi субєктами пiдприємництва (КСГП,

СпС, АСГТ, ДСГП) боргу-зобовязання i прийняття цього

боргу ППГГ.

2. Юридичну основу регулювання договiрних вiдносин

мiж субєктами аграрного пiдприємництва та заготiвельними

органiзацiями споживчої кооперацiї, з одного боку, та ППГГ

- з iншого, становлять закони "Про власнiсть", "Про пiд-

приємництво", "Про пiдприємства в Українi", "Про колек-

тивне сiльськогосподарське пiдприємство", "Про господар-

ськi товариства", "Про споживчу кооперацiю", а також Ци-

вiльний кодекс України.

3. Одне з важливих мiсць посiдають договори з участю

ППГГ, за яким власники цих господарств продають КСГП

(СпС, ВСГК, ДСГП, АСГТ) та заготiвельним пiдприємствам

споживчої кооперацiї (ЗПСК) велику рогату худобу i свиней,

фрукти, ягоди, картоплю, часник, цибулю тощо. За своєю

юридичною суттю вони є договорами купiвлi-продажу, їхнiм

186 Роздiл М

предметом є обовязок власника ППГГ продати обумовлений

договором асортимент та обсяг, а КСГП (СпС, ВСГК, ДСГП,

АСГТ, ЗПСК) - прийняти й сплатити вартiсть отриманого

асортименту та обсягу продуктiв харчування, продовольства

рослинного i/чи тваринного походження.

4. Важливо мiсце посiдають догонори власникiв ППГГ iз

приводу вирощуноiши н ник молодняка великої рогатої худо-

би, свиней, птицi, К(н>лiн, що належать КСГП (СпС, АСГТ,

ТОВ, ВСГК.ДСПi). Пiм-дметом цього договору є трудЬва дi-

яльмiсть влйсникiп 111111, скрямпнана на вирощування, вiд-

годiїино худоби й птицi, та передача їх пiсля цього КСГП

(СнС, НСГК, ДСГП, АСГТ). У договорi зазначається кiль-

кiсть худоби чи птицi, що передаються на дорощування й вiд-

годiвлю, строк передачi їх виконавцевi та наступне повернен-

ня КСП (СпС, ВСГК, ДСГП, АСГТ), а також жива вага кож-

ної голови молодняка худоби або птицi, що вiдгодовувати-

меться, та їхня загальна вага на час передання на

дорощування. Згiдно з договором на КСГП (СпС, ВСГК,

ДСГП, АСГТ) покладається обовязок передати власниковi

ППГГ худобу й/чи птицю на дорощування, продати корми

власного виробництва й зерно, за iснуючими закупiвельними

цiнами (наприклад, державного контракту), iншi корми - за

їх плановою собiвартiстю, а покупнi корми - за цiнами при-

дбання включно з витратами на доставку.

За договором на КСГП (СпС, ВСГК, ДСГП, АСГТ) може

бути покладений обовязок надавати допомогу власникам

ППГГ у будiвництвi та обладнаннi примiщень для худоби

й/чи птицi, видiляти коней, транспортнi засоби для обробiтку

земельних дiлянок, заготiвлi сiна, iнших кормiв та їх доставки

до мiсця тримання i вiдгодiвлi худоби й/чи птицi. На нього

покладається обовязок забезпечити своїми силами чи кошта-

ми зоонетсринарнс обслуговування худоби й/чи птицi, що

знаходяться на дорощуваннi.

Колективне сiльськогосподарське пiдприємство (СпС,

ВСГК, ДСГП, АСГТ) зобовязане також прийняти худобу

й/чи птицю в кiлькостi та в строки, обумовленi договором, i

розрахуватися зi своїм контрагентом - власником ППГГ у

Ю-денний строк. Воно зобовязане оплатити кожний кiло-

грам живої ваги починаючи вiд поставної (ваги на час пере-

дання худоби в ППГГ) зi знижкою на вагу наповнення шлун-

ково-кишкового тракту за цiнами згiдно з домовленiстю (на

Правове становище приватного пiдсобного господарства 187

практицi - не бiльше закупiвельних цiн за державним замов-

ленням на худобу й/чи птицю вiдповiдної кондицiї).

Цiни на худобу й/чи птицю вiдповiдної кондицiї визнача-

ються договором як його принципова умова. За бажанням

власника ППГГ замовник - КСГП (СпС, ВСГК, ДСГП,

АСГТ), розраховуючись iз ним, зобовязаний продати власни-

ковi ППГГ до 20 вiдсоткiв одержаної ваги з кожного виду ху-

доби й/чи птицi або продуктiв забою в перерахунку за вiдпо-

вiдними коефiцiєнтами для кожного виду худоби, за цiнами,

встановленими для розрахункiв iз громадянами - власника-

ми ППГГ.

Чинним Типовим договором (п. 2.1) встановлено обовя-

зок КСГП (СпС, ВСГК, ДСГП, АСГТ) надати власниковi

ППГГ право на одержання додатково до присадибної земель-

ної дiлянки певної земельної площi, в тому числi: рiллi, лукiв,