62 РозДiЛ н

Роздiл другий. Соцiальний захист сiльськогосподарських

працiвникiв

Роздiл третiй. Охорона працi та охорона здоровя в

сiльському господарствi

Роздiл четвертий. Розгляд нещасних випадкiв iз працiв-

никами на аграрних пiдприємствах

Роздiл пятий. Форми й порядок компенсацiї за шкоду,

заподiяну здоровю сiльськогосподарських працiвникiв

Частина 8

Держава та українськi аграрнi пiдприємцi

Роздiл перший. Державне регулювання аграрного вироб-

ництва

Роздiл другий. Державний протекцiонiзм нацiонального

аграрного товаровиробництва

Роздiл третiй. Державний контроль (за використанням

природних ресурсiв, прав споживачiв тощо)

Роздiл четвертий. Профспiлки на аграрних пiдприєм-

ствах

Роздiл пятий. Наукове забезпечення розвитку нацiональ-

ного аграрного виробництва

Частина 9

Вiдповiдальнiсть за порушення

аграрного законодавства

Роздiл перший. Загальнi положення

Роздiл другий. Майнова i таксова вiдповiдальнiсть

Частина 19

Заключнi положення

Роздiл перший. Розгляд спорiв

Роздiл другий. Мiжнароднi договори

3. Прийняття Аграрного кодексу України забезпечить пра-

вове регулювання у сферi аграрно-пiдприємницької дiяльнос-

тi, органiзацiйно-правових форм та методiв господарювання,

що в свою чергу забезпечить найвищу форму законодавчого

регулювання аграрних вiдносин.

Роздiл III

АГРАРНi ПРАВОВiДНОСИНИ

1. Поняття i особливостi аграрних правовiдносин

1. Аграрнi правовiдносини у найзагальнiших обрисах - це

правова форма реалiзацiї положень правових норм через за-

стосування їх у процесi визначення й функцiонування прав та

обопязкiв субєктiв. Через систему аграрних правовiдносин

здiйснюється правове регулювання тiєї частини вiдносин, яку

законодавець <наслiдок їхньої вiдповiдної суспiльної ролi ви-

зiiiiii за необхiдне регулювати правовими нормами аграрного

права; а ця частина вiдносин, вiдповiдно, є предметом аграр-

ного права. Завдяки цьому аграрнi правовiдносини характе-

ризуються як вольовi, бо в нормах аграрного права вiдобра-

жено волю законодавця. Вольовими вони є також i тому, що

юридичнi особи у будь-яких органiзацiйно-правових формах

(КСГП, СпС, ВСГК, АСГТ та iншi) в рамках самоврядування

приймають вiдповiднi рiшення з питань їхньої статутної дi-

яльностi. Вольовими вони є й тому, що селянське (фермер-

ське) господарство в особi його голови також самостiйно

приймає рiшення.

Суспiльнi аграрнi вiдносини, що становлять предмет аг-

рарного права, через систему правовiдносин набувають зна-

чимостi обєкта аграрних правовiдносин i, як такi, функцiо-

нують у процесi аграрного правозастосування. Своєрiднiсть

предмета аграрного праворегулювання визначає характер,

багатограннiсть i особливостi обєктiв аграрних правовiдно-

син. Вони визначають змiст правовiдносин (права та обовяз-

ки), що виникають i реально функцiонують з приводу цих

обєктiв.

2. При окресленнi поняття аграрних правовiдносин слiд

виходити з визначення поняття i кола субєктiв, їхнього пра-

вового становища, цiльового призначення i функцiй, а також

обєктiв i змiсту конкретної складової цих правовiдносин, що

визначаються метою, завданнями, функцiями їх субєктiв.

Субєкти аграрних правовiдносин - це, насамперед, влас-

ники, якi самостiйно чи завдяки обєднанню свого капiталу

надiляють створених ними юридичних осiб повноваженнями

субєктiв аграрних та iнших правовiдносин. Залежно вiд сфе-

ри дiяльностi, мети, завдань, функцiй субєкти аграрних пра-

вовiдносин подiляються на три групи. Субєкти у сферi товар-

ного виробництва продуктiв харчування, сировини i продо-

вольства рослинного i тваринного походження, це - субєк-

ти, заснованi на рiзних i рiвноправних формах власностi та

органiзацiйно-правових формах аграрного пiдприємництва.

До них належать: селянськi (фермерськi) господарства, пiд-

собнi господарства громадян, юридичнi особи (К.СГП, ВСГК,

СпС, АСГТ тощо), державнi юридичнi особи (радгоспи, iншi

державнi аграрнi товаровиробники), а також спiльнi аграрнi

пiдприємства (зi змiшаною формою власностi, iз залученням