280_____________________________Роздiл XIII

нятих у сiльськогосподарському виробництвi, стимулює

ощадливе використання землi та iнших природних ресурсiв,

створює умови для нових форм органiзацiї працi i господарю-

вання та найбiльш продуктивного природокористування i за-

доволення матерiальних, естетичних, оздоровчих, пiзнаваль-

них та iнших потреб субєктiв агропромислового комплексу.

Стимулюючим чинником ефективного використання зе-

мель та iнших природних ресурсi> у механiзмi органiзацiйно-

правового забезпечення є юридична вiдповiдальнiсть за зе-

мельнi та iншi правопорушення у цiй сферi.

Залежно вiд характеру вчиненого правопорушення, еколо-

гiчного ризику i ступеня суспiльної та екологiчної небезпеки

юридична вiдповiдальнiсть може наставати за виннi i проти-

правнi дiї власникiв земель i природокористувачiв у формi ад-

мiнiстративної, кримiнальної та майнової вiдповiдальностi

шляхом вiдшкодування заподiяних збиткiв.

2. Правовi форми використання земель

та iнших природних ресурсiв

в аграрному виробництвi

1. Використання земель та iнших природних ресурсiв

субєктами сiльськогосподарської дiяльностi може здiйснюва-

тися на правi колективної i приватної власностi на землю та

права природокористування, в тому числi орендного. Основ-

ними користувачами земель сiльськогосподарського призна-

чення є колективнi та iншi сiльськогосподарськi пiдприєм-

ства, сiльськогосподарськi кооперативи i акцiонернi това-

риства, а також сiльськогосподарськi науково-дослiднi й нав-

чальнi заклади.

, На правi колективної власностi можуть використовуватись

землi, якi передаються безкоштовно колективним сiльсько-

господарським: пiдприємствам, кооперативам, акцiонерним

товариствам, у тому числi створеним на базi радгоспiв та iн-

ших державних сiльськогосподарських пiдприємств. Переда-

ча дiлянок у колективну власнiсть провадиться мiсцевими ра-

дами народних депутатiв, на територiї яких вони розташованi.

Разом з тим, не можуть передаватись у таку власнiсть землi

загального користування населених пунктiв, землi гiрничодо-

бувної промисловостi, єдиної енергетичної системи, транс-

Правовi засади використання земель...________________281

порту, звязку, оборонного, природоохоронного, оздоровчо-

го, рекреацiйного та iсторико-культурного призначення, лi-

сового фонду, за винятком невеликих дiлянок до 5 га; водно-

го фонду, за винятком невеликих до 3 га, земельних дiлянок,

що входять до складу сiльськогосподарських угiдь, та землi

сiльськогосподарських науково-дослiдних установ, навчаль-

них закладiв тощо. Розпорядження землями, якi перебувають

у колективнiй власностi, здiйснюється за рiшенням загальних

зборiв колективу спiввласникiв.

Кожний член колективу сiльськогосподарського пiдпри-

ємства, кооперативу, акцiонерного товариства має право на

земельну частку (пай) землi, яка перебуває у власностi вiдпо-

вiдного пiдприємства, кооперативу, товариства. Це право по-

свiдчується Сертифiкатом на право на земельну частку (пай)

iз зшначенням у ньому рочмiру частки в умовних кадастрових

гектпр.iх та вартiсному виразi, яке може бути обєктом купiв-

i, лi-продажу, дарування, мiни, успадкування й застави. В той

ке час цi особи можуть безперешкодно вийти з вiдповiдного

щриємства, кооперативу, товариства та одержати безкош-

|но у приватну власнiсть належний їм пай у натурi на мiс-

Ьостi i отримати на цю частку Державний акт на право при-

гної власностi на землю.

Разом з тим, власникам таких земель можуть передаватися

Гдля використання дiлянки для сiльськогосподарських цiлей

на правi постiйного або тимчасового користування, у тому

числi на правi орендного використання земель.

Розмiщення обєктiв внутрiшньогосподарського будiв-

ництва на землях сiльськогосподарських кооперативiв, пiд-

приємств, товариств проводиться вiдповiдно до затверджува-

них проектiв внутрiшньогосподарського землеустрою. Однак,

як правило, не допускається використання для будiвництва

цих обєктiв зрошувальних i осушених земель, рiллi, дiлянок,

iайнятих багаторiчними плодовими насадженнями, тощо.

Громадяни, зайнятi у сiльському господарствi, або тi, якi

проживають у селах, можуть використовувати землi на правi

приватної власностi для ведення селянського (фермерського)

господарства, особистого пiдсобного господарства, для будiв-

ництва та обслуговування жилого будинку i господарських

будiвель, садiвництва, дачного i гаражного будiвництва.

Зокрема, громадянам, якi виявили бажання вести селян-

ке (фермерське) господарство, що грунтується переважно

282 Роздiл ХНi

на особистiй працi та працi членiв їх сiмей, передаються за їх

заявами земельнi дiлянки у власнiсть або користування вiдпо-

вiдними районними (мiськими) радами. Якщо члени колек-

тивного сiльськогосподарського пiдприємства та працiвники

iнших сiльськогосподарських пiдприємств (крiм дослiдних

господарств), члени сiльськогосподарських кооперативiв та

акцiонерних точаристн побажають вийти з їх складу i вести

особисте селянське (фермерське) господарство, то за рiшен-

ням ВiДiiОi1iДiЮЇ районної, мiської ради їм передаються дiлян-

ки iз земель зазначених юридичних осiб безплатно або за пла-

ту, якщо розмiр дiлянки перевищує середню земельну частку.

Всiм iншим громадянам для ведення селянського (фермер-

ського) господарства дiлянки повиннi надаватися iз земель

запасу та резервного фонду. Переважне право на одержання

земельної дiлянки для ведення селянського (фермерського)

господарства мають громадяни, у яких є досвiд роботи у

сiльському господарствi i необхiдна квалiфiкацiя. У разi вiд-

мови такi громадяни вправi оскаржити це питання в судовому

порядку.

Для ведення селянського господарства використовуються

земельнi дiлянки, розмiр яких не повинен перевищувати 50 га

сiльськогосподарських угiдь i 100 га усiх iнших земель. Кон-

кретнi розмiри дiлянок в межах норм визначають вiдповiдно

районнi, мiськi ради, з урахуванням регiональних особливос-

тей, спецiалiзацiї селянського господарства i можливостей

обробiтку наданих земель переважно членами даних госпо-

дарств. До того ж цi дiлянки не пiдлягають подiлу.

Поряд з названою формою права власностi законодав-

ством передбачається передача безоплатно земельної дiлянки

у розмiрi не бiльше 0,6 га громадянам для ведення особистого

пiдсобного господарства на пiдставi рiшень сiльської, селищ-

ної, мiської ради. Збiльшення розмiру таких дiлянок до 2 га

може провадитись за погодженням з обласною радою.

У сiльських населених пунктах громадянам за рiшенням

сiльської ради можуть надаватися у власнiсть земельнi дiлян-

ки для будiвництва та обслуговування жилого будинку у роз-

мiрi не бiльше 0,25 га, для будiвництва гаражiв - площею не

бiльше 0,01 га та для iндивiдуального дачного будiвництва -

дiлянки, розмiр яких не повинен перевищувати 0,10 га.

Земельнi дiлянки для ведення садiвництва використову-

ються громадянами при умовi, що вони не мають на правi

Правовi засади використання земель... 283

власностi або в користуваннi дiлянок для ведення селянсько-

го (фермерського) господарства, особистого пiдсобного гос-

подарства та дачного будiвництва. Для iндивiдуального садiв-

ництва використовуються дiлянки, розмiр яких не повинен

перевищувати 0,12 га; а для ведення колективного садiвницт-

иа кооперативам громадян передаються i використовуються в

подальшому дiлянки, розмiр яких не повинен перевищувати

(>, 12 га на одного члена кооперативу. Для зайняття традицiй-

ними народними промислами використовуються земельнi дi-

лянки, якi надаються громадянам у сiльськiй мiсцевостi за рi-

шенням сiльських рад. Розмiри їх встановлюються вiдповiд-

ними радами з урахуванням мiсцевих умов.

2. Поширеною формою використання природних ресурсiв

i убєктами сiльського господарства є право користування

iгмлсю. водами, лiсами, надрами та iншими природними ре-

( урснми. Сiльськогосподарським державним, кооперативним

i.i iншим господарюючим пiдприємствам, установам i органi-

цiнм земля у користування надається для сiльськогосподар-

i>ких цiлей, несiльськогосподарським пiдприємствам, орга-

щiям i установам надаються землi сiльськогосподарського

(значення для ведення пiдсобного господарства, а грома-

iам та їх обєднанням - для городництва, сiнокосiння i

пасання худоби, ведення пiдсобного господарства тощо.

аття 38 Закону "Про охорону навколишнього природного

Середовища" передбачає, що використання природних ресур-

сiв здiйснюється у загальному i спецiальному порядку. Грома-

цянам, зайнятим у сiльському господарствi, гарантується пра-

но загального використання природних ресурсiв для задово-

iгння життєво необхiдних потреб (естетичних, оздоровчих,

рекреацiйних, матерiальних тощо) безоплатно, без закрiплен-

ня цих ресурсiв за ними та надання вiдповiдних дозволiв, за

винятком обмежень, передбачених законодавством України.

Для спецiального використання земель та iнших природ-

них ресурсiв громадянам та сiльськогосподарським пiдприєм-

ствам, установам, органiзацiям передаються у встановленому

порядку землi та iншi природнi ресурси у власнiсть або нада-

ються у користування чи оренду на пiдставi спецiальних доз-

волiв, зареєстрованих у вiдповiдних органах мiсцевої вико-

навчої влади, за плату для здiйснення виробничої та iншої дi-

яльностi, а у випадках, передбачених законодавством - на

пiльгових умовах.

284

РОЗДiЛ XIII

Чинне законодавство передбачає такi види використання

природних ресурсiв: право землекористування, водокористу-

вання, лiсокористування, право користування надрами, ко-

рисними копалинами мiсцсного значення, торфом тощо, пра-

во користування тваринним снiтом для потреб сiльського гос-

подарства. Право користунiїнпя землею може бути постiйним

або тимчасовим з нстяпонлспиям строку до трьох рокiв (ко-

роткостроковим) ти пiд трьох до десяти рокiв (довгостроко-

вим). Зокрсм.i, i-ромiїднiїiiм можуть надаватися в користуван-

ня земельнi дiлянки для iпдинiдуiїльпого городництва у розмi-

рi, що не перевищує 0,15 i а. Кооперативам громадян нада-

ються дiлянки для колективного городництва. Якщо

громадяни мають у власностi худобу, то їм надаються в ко-

ристування дiлянки для сiнокосiння i випасання худоби у

розмiрi, який не перевищує 1 га.

Користування водами для потреб сiльського господарства

здiйснюється у порядку загального i спецiального водокорис-

тування. Пiд час зрошення земель сiльськогосподарського

призначення водокористувачi повиннi здiйснювати заходи

щодо попередження пiдтоплення, заболочення, засолення та

забруднення земель. Для зрошення таких земель використо-

вуються води, якiсть яких повинна вiдповiдати встановленим

нормативам. Зрошення сiльськогосподарських угiдь та ски-

дання дренажних вод у воднi обєкти провадиться на пiдставi

дозволу на спецiальне водокористування. Зрошення цих угiдь

стiчними водами може дозволятися тiльки органами охорони

навколишнього природного середовища за погодженням з

органами санiтарного i ветеринарного нагляду.

У разi проведення осушення земель сiльськогосподарсько-

го призначення слiд вживати заходiв щодо запобiгання дегра-

дацiї та вiтровiй ерозiї цих земель, а також погiршення стану

водних обєктiв.

Для потреб сiльського господарства можуть здiйснюватися

такi види використання земель лiсового фонду та лiсокорис-

тування: заготiвля деревини, другорядних лiсових матерiалiв,

побiчнi лiсокористування. Заготiвля деревини у порядку спе-

цiального використання може здiйснюватися пiд час рубок

головного користування в стиглих деревостанах, у винятко-

вих випадках - у пристигаючих деревостанах у лiсах другої

групи та iнших рубок (санiтарних, з метою прокладення про-

сiк, реконструкцiї деревостанiв, лiсовiдновних робiт тощо) за

Правовi засади використання земель... 285

лiсорубним квитком чи ордером, що видаються органами, ягi

ведуть лiсове господарство.

Найбiльш поширеними є побiчнi лiсовi користування: ви-

пасання худоби, розмiщення пасiк, заготiвля сiна, деревних

сокiв, дикорослих плодiв, горiхiв, грибiв, ягiд, лiсової пiд-

стилки та очерету на пiдставi лiсових квиткiв. Для заготiвлi сi-

на i випасання худоби постiйним лiсокористувачам щороку

визначаються земельнi дiлянки лiсового фонду на пiдставi лi-

] совпровадження або спецiального обстеження.

Використання надр субєктами, що ведуть сiльське госпо-

|днрство, може здiйснюватися шляхом користування ними для

[ сноїх господарських i побутових потреб, не повязаних з добу-

канням корисних копалин, користування з метою добування

для своїх потреб корисних копалин мiсцевого значення i тор-

фу4ц кидання гiрничих вiдводiв та промислова розробка та-

киИвпалин 1 торфу на пiдставi гiрничих вiдводiв.

Зокрема, нони мають право в межах наданих їм земельних

дiлянок користуватися надрами для своїх господарських та

побутових потреб шляхом видобування корисних копалин

гцсвого значення без отримання спецiальних дозволiв (лi-

тiй). Користування з метою добування таких копалин i

,)фу без надання гiрничого вiдводу дозволяється за умови,

i о це має здiйснюватися в межах наданих дiлянок загальною

i i ибиною розробки до 2 м i прiсних пiдземних вод до 20 м. У

iчiпадках застосування спецiальних технiчних засобiв ко-

11 нотування надрами має погоджуватися з мiсцевими радами

народних депутатiв та органами Мiнiстерства охорони навко-

нишнього природного середовища та ядерної безпеки на

мiсцях.

Вiдповiдно до законодавства допускається використання

сiльськогосподарськими пiдприємствами, кооперативами та

акцiонерними товариствами корисних властивостей життєдi-

яльностi тварин - природних санiтарiв середовища, запилю-

вачiв рослин, а також використання тварин з метою одержан-

ня продуктiв їх життєдiяльностi (меду i воску диких бджiл то-

що) без їх вилучення та знищення, погiршення середовища

перебування i без заподiяння їм шкоди.

Не виключаються й iншi види користування тваринним

свiтом для потреб сiльськогосподарського виробництва - до-

бування диких тварин з метою утримання i розведення у не-

волi чи напiвневiльних умовах, ведення рибальства у рибогос-

подарських водоймах, в тому числi - i на умовах оренди тощо.

286 роздiл хiи

3. Права i обовязки власникiв

i користувачiв земель та природокористувачiв

в аграрному виробництвi

1. Вiдповiдно до законодавства землевласники i землеко-

ристувачi мають право самостiйно господарювати на землi,

використовувати для потреб господарства наявнi на земель-

нiй дiлянцi кориснi копалини мiсцевого значення, торф, лiсо-

вi угiддя, воднi обєкти, а також експлуатувати iншi кориснi

властивостi землi, нюдити у <становленому порядку жилi, ви-

робничi, культурно-побутоцi та iншi будiвлi i споруд. Власни-

ки фермерських земель можуть передавати у тимчасове ко-

ристування дiлянку або її частину у разi втрати працездатнос-

тi або досягнення пенсiйного вiку за рiшенням вiдповiдної

ради одному з членiв сiмї, який веде спiльно з ним селянське

господарство. У разi вiдсутностi таких осiб фермер має право

передати у тимчасове користування земельну дiлянку iншим

членам сiмї, якi не ведуть разом з ним господарство, але

мають необхiдну квалiфiкацiю, досвiд роботи в сiльському

господарствi i бажають вести це господарство, чи iншим осо-

бам, якi беруть участь у веденнi господарства i мають вiдпо-

вiдний досвiд роботи в цiй галузi. Вони мають також право

надати дiлянку у тимчасове користування цим особам на

пiдставi договору при тимчасовiй втратi працездатностi або з