3. У ходi реалiзацiї трудового договору адмiнiстрацiя сiль-

ськогосподарського та iншого пiдприємства АПК зобовязана

впроваджувати сучаснi засоби охорони працi i забезпечувати

санiтарно-гiгiєнiчнi умовипрацi, що запобiгають виробничо-

му травматизму i професiйнiй захворюваностi. При виявленнi

у працiвника ознак професiйного захворювання адмiнiстрацiя

на пiдставi медичного висновку зобовязана перевести його

на iншу роботу в установленому порядку.

Для осiб, якi вперше поскупають на роботу, а також тих,

хто переводиться на iншу роботу, адмiнiстрацiя зобовязана

проводити iнструктаж по охоронi працi, органiзовувати нав-

чання безпечним прийомам виконання робiт i надання пер-

шої допомоги потерпiлим вiд нещасних випадкiв. КЗпП Ук-

раїни вимагає, щоб нi один працiвник не був допущений до

самостiйної роботи без iнструктажу з технiки безпеки (ввiд-

ний iнструктаж). Крiм того, має проводитись iнструктаж на

робочому мiсцi, перiодичний iнструктаж i позаплановий iн-

структаж у випадках, коли зафiксованi факти порушення пра-

вил технiки безпеки. На кожного працiвника оформляються

особистi картонки, у яких записуються вiдомостi про прове-

дений iнструктаж i про виданi допуски до роботи. Для удос-

коналення системи навчання у галузi охорони працi з квiтня

1983 р. введено в дiю галузерий стандарт ОСТ 46.0.126-82

ССБТ "Органiзацiя навчання/ з охорони працi у сiльському

господарствi. Загальнi положення". Вiдповiдно до цього стан-

дарту всi керiвники i спецiалiсти не частiше двох разiв на рiк

повиннi проводити iз своїми/пiдлеглими iнструктаж на робо-

чих мiсцях. Щорiчно всi трудiвники сiл в робочий час зо-

бовязанi навчатись за затвердженими програмами в обсязi

32 год., а спецiалiсти i керiвнi працiвники залежно вiд квалi-

фiкацiї - не менше одного Ьазу на шiсть рокiв з вiдривом вiд

виробництва на один-три цiсящ на ФПК сiльськогосподар-

ських вузiв, у школах управлiння.

Роздiл ХХ

4. Вiдшкодування шкоди,

заподiяної ушкодженням здоровя, повязаним

з виконанням працiвником трудових обовязкiв

1. Власник сiльськогосподарського та iншого пiдприєм-

ства, установи, органiзацiї АПК несе матерiальну вiдповiдаль-

нiсть за шкоду, заподiяну працiвниковi калiцтвом або iншим

ушкодженням здоровя, повязаним з виконанням ним трудо-

вих обовязкiв, а також за моральну шкоду, заподiяну потер-

пiлому внаслiдок фiзичного чи психiчного впливу небезпеч-

них або шкiдливих умов працi. Правовi пiдстави та порядок

притягнення до вiдповiдальностi винних осiб визначений вiд-

повiдними Правилами, затвердженими постановою Ради Мi-

нiстрiв УРСР вiд 23 червня 1973 р. (iз змiнами i доповнення-

ми до них, затвердженими постановою Кабiнету Мiнiстрiв

України вiд 18 липня 1994 р.).

2. Власник звiльняється вiд вiдшкодування шкоди, якщо

доведе, що шкода заподiяна не з його вини, а умови працi не

є причиною моральної шкоди. Вiдповiдно до п. 2 названих

Правил, доказами вини власника можуть бути:

акт про нещасний випадок на виробництвi або акт про

професiйне захворювання;

висновок службових осiб (органiв), якi здiйснюють кон-

троль i нагляд за охороною працi та дотриманням законодав-

ства про працю, або профспiлкового органу щодо причин уш-

кодження здоровя;

медичний висновок про професiйне захворювання;

вирок або рiшення суду, постанова прокурора, висновок

органiв дiзнання або попереднього слiдства;

рiшення про притягнення винних осiб до адмiнiстративної

або дисциплiнарної вiдповiдальностi;

рiшення органiв соцiального страхування про вiдшкоду-

вання власником витрат на допомогу працiвниковi в разi тим-

часової непрацездатностi у звязку з ушкодженням здоровя;

показання свiдкiв та iншi докази.