2. У колишньому колгоспному Правi юридична вiдповi-

дальнiсть регулювалася Статутом i Правилами внутрiшнього

розпорядку окремого колгоспу. У правових нормах цих актiв,

якими регламентувалася дисциплiнарна вiдповiдальнiсть чле-

нiв колгоспу, передбачалися види гiравопорушень i правовi

санкцiї, що застосовувалися до осiб, котрi вчинили цi право-

порушення. Питання матерiальної вiдповiдальностi регулюва-

лося п. 15 Примiрного статуту колгоспу. Встановленi цими

правовими нормами санкцiї були заходами державного при-

мусу, оскiльки Статут колгоспу мав силу локального правово-

го акта. Поряд iз цим їм були також притаманнi й властивостi

громадського примусу, оскiльки названi правовi акти при-

15

452

Роздiл XXI

ймалися i застосовувалися органами управлiння колгоспу та

його посадовими особами.

Згiдно з чинним законодавством України при вчиненнi

правопорушення працiвниками сiльськогосподарського пiд-

приємства всiх форм власностi i форм господарювання засто-

совуються вiдповiднi норми КЗпП, за певних умов Статути, а

також Правила внутрiшнього трудового розпорядку цих пiд-

приємств.

3. Соцiально-економiчна i правова природа членських, ор-

ганiзацiйно-управлiнських, трудових i майнових вiдносин ви-

значає коло правомочностей учасникiв аграрно-колективних

правовiдносин i тим самим - коло правопорушень, якi мо-

жуть вчинятися в пiдприємствi. Наприклад, порушення ком-

петенцiї органiв управлiння КСГП з вини його керiвникiв яв-

ляє собою порушення норм колективної демократiї, а звiдси

- й норм Статуту пiдприємства. Органи управлiння КСГП

мають право притягнути особу, винну в такому правопору-

шеннi, до дисциплiнарної вiдповiдальностi. Природа право-

вiдносин, якi при цьому виникають, має особовий характер,

а тому заходам впливу (дисциплiнарним стягненням) власти-

вий моральний, а не матерiальний характер. Дисциплiнарна

вiдповiдальнiсть як вiдповiдальнiсть особового характеру на-

стає також при порушеннi умов працi, якi не викликали ма-

терiальних наслiдкiв. Порушення норм Статуту або Правил

внутрiшнього розпорядку пiдприємства, внаслiдок якого за-

подiяно матерiальну шкоду, має майновий характер i тягне за

собою матерiальну вiдповiдальнiсть. У даному разi також ви-

являється тiсний звязок мiж характером порушених право-

мочностей i передбаченими правовою нормою заходами юри-

дичного впливу на правопорушника.

Наведене спiпнiдношення мiж характером, видом право-

порушення i правовими наслiдками властиве й дисциплiнар-

ним та матерiальним правопорушенням, що їх можуть вчини-

ти працiвники сiлiїськогосподарських пiдприємств усiх форм

власностi й господарювання.

4. В аграрному I трудовому правi розрiзняють два види вiд-

повiдальностi: дисциплiнарну та матерiальну.

Дисциплiнарна вiдповiдальнiсть полягає у притягненнi

члена або посадової особи КСГП (СпС, СВК), працiвникiв

ДСП, АТ, ТОВ, винних у вчиненнi дисциплiнарного проступ-

ку, до дисциплiнарної вiдповiдальностi через застосування за-

гiнарна й матерiальна вiдповiдальнiсть працiвникiв СiТi 453

ходiв рсобового, морального впливу

нарноо стягнення.

накладення дисциплi-

Матерiальна вiдповiдальнiсть - це покладення на особу

(члена ССГП, СпС, СВК, працiвника, посадову особу ДСП,

АТ, ТО) у звязку iз вчиненням нею протиправного винного

дiяння, внаслiдок якого пiдприємству було заподiяно майно-

ву шкоду чи порушено його майновi iнтереси, обовязку ком-

пенсувати цю шкоду в натурi або сплатити завданi збитки.

5. У громадському господарствi КСГП беруть участь своєю

особистою працею на основi трудового договору спецiалiсти

сiльського \господарства, технiчнi керiвники пiдсобних пiд-

приємств, iнженери, технiки, будiвельники та iншi робiтники

i службовцi, акi не побажали стати членами пiдприємства, їх-

нi трудовi вiдносини з КСГП регулюються нормами трудово-

го права. Цi особи також повиннi додержувати Правил внут-

рiшнього розпорядку КСГП i вiдповiдно до їх норм можуть

притягатися до дисциплiнарної вiдповiдальностi. Матерiальна

вiдповiдальнiсть даної категорiї працiвникiв настає на пiдставi

норми трудовогб права. Трудовим законодавством регламен-

тується дисциплiнарна i матерiальна вiдповiдальнiсть працiв-

никiв (у тому числi й членiв КСГП) мiжгосподарських будi-

вельних органiзацiй, мiжгосподарських пiдприємств i обєд- |||

нань. \

Згiдно зi Статутом КСГП питання про притягнення до И|

дисциплiнарної та матерiальної вiдповiдальностi членiв пiд- "

приємства та осiб, якi не є його членами, а працюють у ньому

за договорами, вирiшується правлiнням пiдприємства або

загальними зборами Членiв останнього (зборами уповнова-

жених). \

2. Пiдстави вiдповiдальностi в аграрному правi

i. Пiдставами юридi

юридичних фактiв, якi, в

рушення. Пiдставу дисциплiнарної

вить дисциплiнарний прзступок

вiдальностi - правопор

шкоди.

правопорушення

[чної вiдповiдальностi є сукупнiсть

взятi в їх єдностi, складають правопо-

ної вiдповiдальностi стано-

пiдставу матерiальної вiдпо-

яке призвело до майнової

2. Дисциплiнарний п

правностi та винностi дЬ

ти встановленi як юридичнi

проступок має мiсце за умови проти-

iнь правопорушника, якi повиннi бу-

i факти. Коло протиправних дiянь,

454 Роздiл XXI

вчинення яких тягне дисциплiнарну вiдповiдальнiсть, визна-

чається в Статутi i Правилах внутрiшнього розпорядку кож-

ного окремого КСГП. Ними є: недодержання Статуту, Пра-

вил внутрiшнього розпорядку пiдприємства або його вироб-

ничого пiдроздiлу; невиконання рiшень загальних зборiв,

правлiння пiдприємства, розпоряджень службових осiб; пору-

шення виробничої та трудової дисциплiни (запiзнення, неви-

хiд на роботу без поважних причин, самовiльне залишення

роботи, поява на роботi в нетверезому станi тощо); невико-

нання без поважних причин обовязкового мiнiмуму трудової

участi в громадському виробництвi; недбале ставлення до ко-

лективного майна; самовiльне використання технiки та iншо-

го майна пiдприємства в особистих iнтересах; недодержання

встановлених норм i правил технiки безпеки, протипожежних

заходiв та iншi порушення.

Юридичними можуть бути визнанi лише тi факти, що

встановленi правлiнням i загальними зборами (зборами упов-

новажених) КСГП.

Протиправними є дiї, вчиненi з порушенням установлених

правовими нормами трудових обовязкiв. Бездiяльнiсть - це

невчинення дiй, що їх працiвник мав учинити вiдповiдно до

своїх трудових обовязкiв i посадового становища. За юридич-

ними наслiдками i правовою квалiфiкацiєю протиправнi дiї та

бездiяльнiсть є тотожними - i тi, i тi тягнуть дисциплiнарну

та матерiальну вiдповiдальнiсть.

Прикладом протиправної бездiяльностi може бути випа-

док, коли сторож уночi заснув, а в цей час на фермi виникла

пожежа, якої вiн без особливих зусиль мiг би не допустити,

якби не спав. До випадкiв протиправної бездiяльностi можна

вiднести також несумлiнне, недбале ставлення до своїх служ-

бових обовязкiв iз боку керiвникiв i спецiалiстiв. Скажiмо,

зберiгання в не придатному для цього примiщеннi зерна та

iнших продуктiв, що призвело до їх псування; невжиття своє-

часних заходiв до органiзацiї боротьби зi шкiдниками сiльсь-

когосподарських культур.

3. Для визнання вчиненого дiяння дисциплiнарним про-

ступком орган управлiння КСГП або адмiнiстрацiя державно-

го сiльськогосподарського пiдприємства повиннi встановити

вину правопорушника як юридичний факт, тобто визначити,

чи вчинено даний проступок умисно, чи з необережностi.

Коли буде встановлено, що особа, яку притягають до вiдповi-

ш|И|_

ШповiдальнiЩКикiв С

Дисциплiнiрна й матерiальна вiд,

СГП 455

дальноетi,\ вчинила проступок, знаючи про наслiдки своєї по-

ведiнки, i гiчого не зробила, аби їм запобiгти, а навпаки, ба-

жала їх наiстання, робиться висновок, що дане протиправне

дiяння вчинено умисно. Якщо порушник не передбачав на-

слiдкiв свого\проступку i не бажав їх настання, хоча повинен

був їх передбачити, або ж передбачав, але легковажно сподi-

вався їм запобiгти, робиться висновок, що таке протиправне

дiяння вчинено з необережностi.

4. Для настання матерiальної вiдповiдальностi необхiдно

поряд iз такищi юридичними фактами, як протиправнiсть

дiяння i вина правопорушника, встановити факт заподiяння

матерiальної цгiсоди або ущемлення майнових iнтересiв

КСГП, визначити розмiр шкоди, а також встановити причин-

ний звязок мiж Нею i протиправним вчинком (дiєю чи бездi-

яльнiстю).

5. Розмiр заподiяної шкоди визначається правлiнням пiд-

приємства або адмiнiстрацiєю радгоспу. Вони мають устано-

вити, що шкода настала через конкретне правопорушення,

яке ставиться правопорушниковi за провину. Тiльки зясував-

ши всi обставини i встановивши юридичний склад правопо-

рушення, правлiння аро адмiнiстрацiя радгоспу (а коли спра-

ву буде передано до суду - то суд) вирiшують питання про

притягнення працiвника або посадової особи до матерiальної

вiдповiдальностi.

i>

3. Дисциплiнарна вiдповiдальнiсть

працiвника колективного

сiльськогосподарського пiдприємства

1. Дисциплiнарна вiдпорiдальнiсть полягає в накладеннi на

членiв КСГП, якi вчинили дисциплiнарний проступок, дис-

циплiнарних стягнень, передбачених Статутом i Правилами

внутрiшнього розпорядку/пiдприємства. Ними є: догана, по-

передження про виключення з членiв i виключення з членiв

КСГП. /

Виключення з членiв /КСГП є надзвичайним заходом дис-

циплiнарного впливу, який застосовується до осiб, котрi сис-

тематично порушують трудову дисциплiну або статут навiть

пiсля накладення на них iнших дисциплiнарних стягнень.

456 Роздiл XXI

Особа може бути виключена з членiв КСГП лише за рiшен-

ням загальних зборiв.

2. Вiдповiдно до Статуту i Правил внутрiшнього розпоряд-

ку пiдприємства члени КСГП можуть притягатися до дисцип-

лiнарної вiдповiдальностi правлiнням або загальними збора-

ми (зборами уповноважених). Порядок накладення стягнень i

встановлено Правилами внутрiшнього розпорядку пiдприєм-

ства. Згiдно з ними збори бригади (ферми) або рада виробни-

чого пiдроздiлу розглядають та обговорюють усi випадки по-

рушення трудової дисциплiни, допущенi окремими членами

колективу даного пiдроздiлу, i залежно вiд ступеня порушен-

ня вносять до правлiння КСГП свої пропозицiї про притяг-

нення винних до вiдповiдальностi.

Перед тим, як розглянути питання про накладення стяг-

нення на засiданнi правлiння або загальних зборах (зборах

уповноважених), член правлiння, якому доручено пiдготувати

дане питання, має одержати вiд порушника письмове пояс-

нення. Пiсля уважного розгляду обставин вчинення пору-

шення правлiння може застосувати догану або попередження

про виключення членiв КСГП, а загальнi збори або збори

уповноважених - будь-яке зi стягнень аж до виключення з

членiв КСГП.

За кожен вчинений дисциплiнарний проступок застосову-

ється лише одне стягнення. Воно накладається не пiзнiше од-

ного мiсяця вiд дня виявлення проступку i шести мiсяцiв вiд

дня його вчинення. Якщо протягом року члена пiдприємства

не буде пiддано новому дисциплiнарному стягненню, вiн ува-

жається таким, що не мав стягнень. За заявою притягнутого

до вiдповiдальностi члена пiдприємства i клопотанням зборiв

або ради виробничого пiдроздiлу стягнення може бути знято

до закiнчення рiчного строку.

Застосування до членiв КСГП заходiв дисциплiнарного

стягнення не звiльняє їх вiд матерiальної вiдповiдальностi за

недбале ставлення до колективного майна чи до роботи, як-

що це призвело до загибелi тварин чи рослин, псування або

втрати майна.

На голову правлiння, голову ревiзiйної комiсiї, членiв

правлiння i членiв ревiзiйної комiсiї дисциплiнарнi стягнення

накладаються загальними зборами (зборами уповноважених),

а на головних (старших) спецiалiстiв - загальними зборами,

зборами уповноважених або правлiнням сiльськогосподар-

Дисциплiнарна й

. iДдйiiiиЙйиДЙiВЙЙiiiйiЙМЙЙяi--

iповйЯiГОИГОЯитастй

ського пiдприємства. Данi особи притягаються до дисциплi-

нарної вiдповiдальностi за пропозицiєю органiв державної .

влади або управлiрня, виконкому районної ради народних де-

путатiв, органiв суду i прокуратури. Вiдповiднi органи управ-

лiння КСГП зобовязанi розглянути данi пропозицiї та при-

йняти за ними рiшення. Але перелiченi органи притягати наз- |||

ваних осiб до дисциплiнарної вiдповiдальностi права не гаї

мають, тому що/пiдприємство є кооперативною органiзацiєю, р

члени якої вiдповiдають у дисциплiнарному порядку тiльки [

перед її органами управлiння.

3. Законодавство надає i захищає право оскарження рi-

шення про накладення дисциплiнарного стягнення; будь-якi

вiдступи вiд його вiдповiдних вимог слiд розглядати як пору-

шення правопорядку.

Порядок накладання i зняття стягнень визначається Пра-

вилами внутрiшнього розпорядку КСГП. У цьому актi запи-

сано, що скарi(и членiв КСГП на неправомiрнi дiї керiвникiв

виробничих пiдроздiлiв та iнших службових осiб подаються

правлiнню КС)ГП, а в разi неправильного накладення стяг-

нення правлiнцям пiдприємства або неправильних дiй прав-

лiння i ревiзiйної комiсiї - загальним зборам (зборам уповно-

важених). Статут КСГП передбачає, що постанова загальних

зборiв про виключення з членiв пiдприємства може бути ос-

каржена до суду.

4. Дисциплiнарна вiдповiдальнiсть працiвникiв

державних i мiжгосподарських пiдприємств

1. Дисциплiнарна вiдповiдальнiсть працiвникiв радгоспiв i

мiжгосподарських пiдприємств (органiзацiй) здебiльшого

повязана з порушенням вимог щодо дисциплiни працi та ре-

гулюється нормами трудового права. Як зазначено у ст. 147

КЗпП Українгi, за порушення трудової дисциплiни адмiнiст-

рацiя пiдприємства, установи, органiзацiї застосовує вiдповiд-

нi заходи стягнення. Нарiвнi з нормами КЗпП України пи-

тання дисциплiнарної вiдповiдальностi працiвникiв регулю-

ються спецiальними нормативними актами.

2. При прийняттi рiшення про притягнення працiвника до

дисциплiнарйої вiдповiдальностi керiвник (директор) радгос-

пу чи мiжгосподарського пiдприємства має додержувати ви-

моги суворо iндивiдуалiзацiї стягнень залежно вiд тяжкостi

458 роздiл ххi

проступку, конкретних обставин його вчинення, сумлiнностi

порушника при виконаннi трудових i громадських обовязкiв,

його попередньої поведiнки. Перед накладенням дисциплi-

нарного стягнення адмiнiстрацiя повинна одержати вiд пра-

цiвника, який вчинив дисциплiнарний проступок, письмове

пояснення своєї поведiнки. Накладення дисциплiнарного

стягнення проводиться не пiзнiше мiсячного строку вiд дня

виявлення проступку, не приховуючи часу тимчасової непра-

цездатностi або нерсбуїиiнин у вiдпустцi. Керiвництво пiдпри-

ємства не мас права iiаюiадати дисциплiнарне стягнення, як-

що вiд часу вчинення просiупку минуло шiсть мiсяцiв. При

притягненнi працiвника до дисциплiнарної вiдповiдальностi

належить керуватися правилом: за кожне порушення трудової

дисциплiни може бути застосовано лише одне дисциплiнарне

стягнення.

Коли вчинений дисциплiнарний проступок мав своїм на-

слiдком заподiяння майнової шкоди або ущемлення майно-

вих iнтересiв пiдприємства, правопорушник поряд iз

дисциплiнарною мусить притягатися i до матерiальної вiдпо-

вiдальностi.

У виховних цiлях наказ про дисциплiнарну вiдповiдаль-

нiсть адмiнiстрацiя оголошує всьому трудовому колективовi

радгоспу чи мiжгосподарського пiдприємства (органiзацiї), а

до вiдома правопорушника цей наказ доводиться пiд розпис-

ку. В разi вiдмови працiвника пiдтвердити своїм пiдписом

факт ознайомлення з наказом або розпорядженням склада-

ється вiдповiдний акт. Згiдно зi ст. 151 КЗпП України, якщо

працiвник протягом року вiд дня накладення дисциплiнарно-

го стягнення не буде пiдданий новому дисциплiнарному стяг-

ненню, вiн уважається таким, що не мав стягнення.

5. Матерiальна вiдповiдальнiсть

працiвникiв сiльського господарства

1. Правову основу матерiальної вiдповiдальностi членiв

КСГП та найманих працiвникiв сiльськогосподарських пiд-

приємств, агрогосподарських товариств усiх форм власностi

та органiзацiйно-правових форм становлять вiдповiдний

пункт Статуту конкретного господарства та роздiл IX КЗпП

України, яким передбачено правовi гарантiї при покладеннi

на працiвникiв матерiальної вiдповiдальностi за шкоду, запо-

\

Дисциплiнарна й матерiальна вiдповiдальнiсть працiвникiв СГП 459

дiяну пiдприємству, установi, органiзацiї. Зазначенi правовi

норми являють собою вiдповiднi iнститути аграрного права i

трудового права. \

Соцiальне-економiчне та юридичне значення i функцiя

цих iнститутiв полягають у правовому забезпеченнi схорон-

ностi колективної та державної власностi, здiйснюваному по-

кладенням матерiальнЬї вiдповiдальностi на членiв КСГП i

працiвникiв радгоспу, винних у заподiяннi господарству май-

нової шкоди (збиткiв).\ Передбачаючи матерiальну вiдповi-

дальнiсть працiвникiв, законодавець виходить iз того, що

вони сумлiнно ставляться до виконання своїх трудових

обовязкiв, а факти заподiяння шкоди, безгосподарностi й

марнотратства мають випадковий характер. Проте жодний!

протиправний вчинок працiвника не повинен залишатися без i

уваги з боку органiв управлiння КСГП та адмiнiстрацiї рад-)

госпу, а заподiяна шкодi обовязково має бути компенсована.

В цьому й полягає суть застосування правових заходiв щодо

правопорушника. Цi заходи мають справляти виховний вплив

як на працiвника, який заподiяв шкоду КСГП або радгосповi,

так i на iнших членiв колективу. Соцiально-економiчне i

юридичне значеннi застосування правових норм про матерi-

альну вiдповiдальнiсть працiвникiв полягає саме у виконаннi

цими нормами вiдшкодувальної функцiї, забезпеченнi охоро-

ни майна i правовому захистi майнових iнтересiв КСГП чи

радгоспу, а також у здiйсненнi виховної функцiї права.

Суспiльнi вiдносини, що виникають при заподiяннi шкоди

з вини працiвникiв, є аграрними трудовими вiдносинами. За-

стосування правових норм про матерiальну вiдповiдальнiсть

обовязково/має вiдповiдати вимогам законодавства - саме

таким чином забезпечується охорона трудових прав працiв-

никiв.

Згiднозi Статутом КСГП, член пiдприємства, винний у

заподiяннi шкоди, несе вiдповiдальнiсть лише за прямi дiйснi

збитки./"Вiн не вiдповiдає за ту шкоду, яка є для пiдприємства

упущеною вигодою, i не зобовязаний її вiдшкодовувати. До

збиткiв не включаються тi доходи або прибутки, що їх пiд-

приємство могло б (планувало) одержати, якби не було вчи-

ненi правопорушення. Отже, iснуючий порядок i умови при-

тягнення працiвникiв, винних у заподiяннi шкоди, до вiдпо-

вiдальностi лише за пряму дiйсну шкоду гарантують членовi