Iнших самохiдних машин I механiзмiв";

Декрет Кабiнету Мiнiстрiв "Про мiсцевi податки i збори";

Закон "Про патентування деяких видiв пiдприємницької

дiяльностi" в частинi придбання торгового патенту для здiйс-

нення торговельної дiяльностi;

пункт 4 роздiлу II Закону "Про внесення змiн до Закону

України "Про систему оподаткування" щодо запровадження

загальнодержавного єдиного (фiксованого) податку на тери-

торiї Глобинського району Полтавської областi, Старобешiв-

ського району Донецької областi та Ужгородського району

Закарпатської областi;

Закон "Про систему оподаткування" у частинi сплати сум

податкiв i зборiв (обовязкових платежiв), включених до скла-

ду фiксованого сiльськогосподарського податку, передбаче-

ного цим Законом;

396 Роздiл ХУii

Закон "Про запровадження в порядку експерименту єди-

ного (фiксованого) податку для сiльськогосподарських това-

ровиробникiв".

6. Платниками фiксованого сiльськогосподарського по-

датку є сiльськогосподарськi пiдприємства рiзних органiза-

цiйно-правових форм. передбачених законами України, се-

лянськi та iншi господнрстна, якi займаються виробництвом

(вирощуванням), переробкою та збутом сiльськогосподар-

ської продукцiї, п яких суми одержана вiд реалiзацiї сiльсько-

господарської продукцiї власного виробництва та продуктiв її

переробки за попереднiй звiтний (податковий) рiк, переви-

щує 50 вiдсоткiв загальної суми валового доходу пiдприєм-

ства. У разi, коли у звiтному перiодi валовий доход вiд опера-

цiй з реалiзацiї сiльськогосподарської продукцiї власного ви-

робництва та продуктiв її переробки становить менше як 50

вiдсоткiв загального обсягу реалiзацiї, пiдприємство сплачує

податки у наступному звiтному перiодi на загальних пiдста-

вах. Платниками фiксованого сiльськогосподарського подат-

ку є також власники земельних дiлянок та землекористувачi,

в тому числi орендарi, якi виробляють товарну сiльськогоспо-

дарську продукцiю, крiм власникiв та землекористувачiв зе-

мельних дiлянок, переданих для ведення особистого пiдсоб-

ного господарства, будiвництва та обслуговування жилого бу-

динку. господарських будiвель (присадибна дiлянка), садiв-

ництва, дачного будiвництва, а також наданих для

городництва, сiнокосiння та випасання худоби.

Законодавство враховує труднощi сiльськогосподарських

товаровиробникiв, повязанi iз збутом вироблюваної ними

продукцiї i надає їм можливiсть сплатити податки натурою.

Закон надає їм право вибору форми сплати фiксованого

сiльськогосподарською податку у грошовiй формi або у ви-

глядi поставок сiлiлькогосiюдiїрської продукцiї, чи в грошо-

вiй формi та поставок сiльськогосподарської продукцiї.

7. Новим принципом оподаткування сiльськогосподар-

ських товаровиробникiв є визначення оподаткування залеж-

но вiд земельної площi, власником чи користувачем якої є

виробник - КСГП, ВСГК, АСГТ, ДСГП, селянин-фермер.

Кiлькiсть сiльськогосподарської продукцiї з одного гектара

сiльськогосподарських угiдь встановлюється на початку року

i не пiдлягає коригуванню залежно вiд змiни цiни на сiль-

ськогосподарську продукцiю протягом податкового року.

Правове регулювання фiнансової дiяльностi СГП 397

Обрахування кiлькостi сiльськогосподарської продукцiї з

одного гектара сiльськогосподарських угiдь, що має поставля-

тися в рахунок фiксованого сiльськогосподарського податку

здiйснюється виходячи з еквiваленту - однiєї тони пшеницi

мякої третього класу за цiнами, якi щорiчно визначаються

Кабiнетом Мiнiстрiв України. При цьому мається на увазi, що

кiлькiсть сiльськогосподарської продукцiї з одного гектара

сiльськогосподарських угiдь, яка має поставлятися в рахунок

фiксованого сiльськогосподарського податку, визначається

як спiввiдношення вартостi однiєї тони вiдповiдної продукцiї.

Таке спiввiдношення встановлюється щорiчно Верховною

Радою Автономної Республiки Крим, обласними. Київською

та Севастопольською мiськими радами до затвердження

вiдповiдного бюджету, але не пiзнiше 1 сiчня. Змiна порядку

сплiни податкiв i зборiв (обовязкових платежiв) протягом

звiтного (податкового) року не допускається.

Обєктом оподаткування є площа сiльськогосподарських

угiдь, переданих сiльськогосподарському товаровиробнику у

власнiсть або наданих йому у користування, в тому числi на

умовах оренди. Ставка фiксованого сiльськогосподарського

податку з одного гектара сiльськогосподарських угiдь вста-

новлюється у вiдсотках до їх грошової оцiнки, яка проводить-

ся вiдповiдно до методики, затвердженої Кабiнетом Мiнiстрiв

України, у таких розмiрах:

для рiллi, сiножатей та пасовищ - 0,5;

для багаторiчних насаджень - 0,3.

Грошова оцiнка сiльськогосподарських угiдь в разi необ-

хiдностi може уточнюватися згiдно iз законодавством.

Цей Закон мiстить в собi правовi норми стосовно порядку

зарахування i строкiв сплати названого податку, про порядок

його зарахування до бюджетiв i державних цiльових фондiв.

Платники податку перераховують у визначений строк кошти

на окремий рахунок вiддiлень Державного казначейства Ук-

раїни у районах. Останнi наступного дня пiсля надходження

коштiв перераховують суми фiксованого сiльськогосподар-

ського податку у таких розмiрах: до мiсцевого бюджету -

ЗО вiдсоткiв, на обовязкове державне пенсiйне страхування -

68 вiдсоткiв, на обовязкове соцiальне страхування - 2 вiд-

сотки. Про цi надходження своєчасно повiдомляється у вiд-

повiдний орган державної податкової служби про загальну су-

му податку та її розмежування.

398 Роздiл XVII

Контроль за своєчасним i повним надходженням фiксова-

ного сiльськогосподарського податку здiйснюють органи дер-

жавної податкової служби.

8. Визначна суспiльна сутнiсть фiксованого сiльськогоспо-

дарського податку полягає у його спрямованостi на фiнансову

податкову пiдтримку сiльськогосподарського товаровиробни-

ка. Вiн сприятиме пийiлпяцiї сiльськогосподарського вироб-

ництва. Цим Законом iиiльпяються з 1 сiчня 1999 р. до 1 сiч-

ня 2001 р. вiд счлпти фiксоипного сiльськогосподарського по-

датку сiльськоiосподiїрськi точарониробники, якi вiдповiдно

до норм цього Закону с платниками вказаного податку.

Вiд сплати фiксованого сiльськогосподарського податку

звiльняються вiтчизнянi дослiднi господарства науково-дос-

лiдних установ i навчальних закладiв, професiйно-технiчних

училищ сiльськогосподарського профiлю та сортово-випро-

бувальнi станцiї (дiльницi). Незначнi пiльги встановлено i для

iнших платникiв цього податку.

9. На виконання вимог статей 2 i 9 Закону "Про фiксова-

ний сiльськогосподарський податок" Кабiнет Мiнiстрiв

України прийняв постанову, якою затвердив Положення про

порядок справляння та облiку фiксованого сiльськогосподар-

ського податку вiд 23 квiтня 1999 р. Цiєю постановою (п. 2)

визначено цiну однiєї тони пшеницi мякої III класу як

еквiвалент для обчислення кiлькостi сiльськогосподарської

продукцiї з одного гектара сiльськогосподарських угiдь, що

має поставлятися в рахунок фiксованого сiльськогосподар-

ського податку з урахуванням податку на додану вартiсть. На

1999 р. ця цiна дорiвнює 220 гривням.

Назване Положення мiстить в собi визначення валового

доходу. Валовий дохiд становитиме собою загальну суму до-

ходу платника податку вiд усiх видiв його дiяльностi, отрима-

ного (нараховоного) протягом звiтного перiоду у грошовiй,

матерiальнiй або нематерiальних формах як на територiї

України, її континентальному шельфi, виключнiй (морськiй)

економiчнiй зонi, так i за їх межами. У валовий дохiд вiд

реалiзацiї сiльськогосподарської продукцiї власного вироб-

ництва включаються: i

вартiсть реалiзованої продукцiї рослинництва i тваринни- |

гггва власного виробництва;

вартiсть реалiзованої сiльськогосподарської продукцiї,

Правове регулювання фiнансової дiяльностi СiТi 399

виробленої iз сiльськогосподарської сировини власного

виробництва на власних переробних пiдприємствах;

вартiсть реалiзованої продукцiї, виробленої з власної сиро-

вини на давальницьких умовах, незалежно вiд територiаль-

ного розмiщення переробного пiдприємства;

вартiсть наданих послуг (послуги машинно-тракторного

парку, будiвельних i ремонтних бригад, iншi послуги), повя-

заних iз сiльськогосподарським виробництвом;

Вiдповiдно до п. 4 Положення сума фiксованого сiльсько-

господарського податку на поточний рiк визначається плат-

ником податку, виходячи з площi сiльськогосподарських угiдь

та їх грошової оцiнки, проведеної станом на 1 липня 1995 р.,

Постановою Кабiнету Мiнiстрiв України вiд 23 березня

1995 р. та ставки фiксованого сiльськогосподарського подат-

ку, Розрахунок фiксованого сiльськогосподарського податку

здiйснюється за формою, затвердженою Державною податко-

вою адмiнiстрацiєю i подається органу державної податкової

служби за мiсцем знаходження платника щороку до 1 лютого

поточного року.

5. Банкрутство

сiльськогосподарського пiдприємства

1. Виробничо-фiнансова дiяльнiсть сiльськогосподарсько-

го пiдприємства охоплює собою суспiльнi вiдносини, що ви-

никають в разi банкрутства. Банкрутство розглядається як

економiчно-фiнансове, правове i соцiальне явище. Його еко-

номiчно-фiнансова сутнiсть полягає у вiдсутностi або недос-

татнiй наявностi у пiдприємствах необхiдних коштiв для своєї

фiнансової дiяльностi, належного i своєчасного розрахунку за

своїми фiнансовими, в тому числi кредитними зобовязання-

ми, тобто вiдповiдальностi за свої борги. При банкрутствi

першорядною є кредитна заборгованiсть перед банком, у яко-

го пiдприємство брало кредит, його заборгованiсть перед сто-

роною, з якою воно перебуває у договiрних вiдносинах, та iн

шими субєктами. За сучасних умов особливо поширеною є

заборгованiсть перед фiнансово-податковими органами щодо

сплати податкiв, розрахункiв за мiнеральнi добрива, отрутохi-

мiкати, пальне, а також заборгованiсть сiльськогосподарсько-

го пiдприємства перед своїми членами КСГП (ВСГК, АГСТ)

i перед працiвниками державного сiльськогосподарського

400

РОЗДiЛ XVII V

пiдприємства. Подiбною може бути також заборгованiсть се-

лянського (фермерського) господарства.

З правого аспекту банкрутство має безпосереднє вiдно-

шення до правового становища i реалiзацiї сiльськогосподар-

ським пiдприємством своєї правосубєктностi. Йдеться про

те, що внаслiдок банкрутства, тобто припинення дiяльностi

пiдприємства як юридичної особи i покладання на нього

особливого порядку ро-iрахункiн за всiма видами його боргу

перед кредиторами, в першу чергу, нормами права, регулю-

ються правовi наслiдки визнання субєкта права пiдприєм-

ництва банкрутом.

Становище збанкрутiлого сiльськогосподарського пiдпри-

ємства має соцiальну значущiсть. Остання в першу чергу по-

лягає в ущемленнi всiх конституцiйних прав членiв колектив-

но-кооперативних i державних сiльськогосподарських пiд-

приємств. В разi банкрутства пiдприємства його працiвники

залишаються без роботи. Банкрутство настає не за один день

господарювання. На протязi останнiх двох-трьох рокiв цi

господарства не проводять належної оплати працi членiв

КСГП, ВСГК, АСГТ. Особливо в жалюгiдному станi опини-

лися працiвники радгоспiв, якi в останнi роки i нинi функцiо-

нують як колективнi або ж акцiонернi сiльськогосподарськi

утворення. Затримка або невиплата заробiтку пiдприємством,

з яким вони перебувають у трудових правовiдносинах, при-

зводить до злиденного iснування їхнiх родин, погiршення

їхнього соцiально-побутового стану. Збанкрутiлiсть сiльсько-

господарських пiдприємств призводить до зменшення обсягiв

суспiльно-необхiдної працi, до неповної зайнятостi працiвни-

кiв i безробiття на селi. В соцiально-побутовому аспектi бан-

крутство сiльськогосподарських пiдприємств є наслiдком

економiчної розрухи сiльського господарства в цiлому. В еко-

номiко-правовому аспектi банкрутство є дiйовим засобом, що

призводить до занепаду сiльськогосподарського пiдприєм-

ництва i прибутковостi у ниробничо-господарськiй дiяльностi

аграрних пiдприємств.

2. У законодавствi про банкрутство розрiзняють головнi i

допомiжнi акти. Головним серед них є Закон України "Про

банкрутство", прийнятий Верховною Радою України 14 трав-

ня 1992 р. Як правило усi пiдприємства, установи, органiзацiї

користуються послугами банкiв, i в разi настання банкрутства

спiрнi питання вирiшуються з участю банкiв. А тому в Законi

Правове регулювання фiнансової дiяльностi СiТi 401

України "Про банки i банкiвську дiяльнiсть" вiд 20 березня

1991 р. (iз змiнами i доповненнями) є спецiальнi правовi нор-

ми про банкрутство, що дає пiдстави цей закон теж вiднести

до головних актiв. До цих же актiв належить вiднести i Арбiт-

ражний процесуальний кодекс України, прийнятий Верхов-

ною Радою України.

Правова норма про банкрутство знайшла своє закрiплення

у рядi законiв, що визначають правове становище окремих

видiв пiдприємств, у тому числi сiльськогосподарських.

Зокрема, це Закон "Про пiдприємства в Українi" (статтi 24 i

34); Закон "Про колективне сiльськогосподарське пiдприєм-

ство (ст. 31); на дiяльнiсть акцiонерного сiльськогосподар-

ського товариства поширюється дiя ст. 19 Закону "Про гос-

подарськi товариства", в якiй є посилання на Закон "Про

банкрутство". У Законi "Про сiльськогосподарську коопера-

цiю" вiдсутня згадка про банкрутство, а є лише в ст. 38 норма

про те, що сiльськогосподарськi кооперативи (обєднання)

припиняють свою дiяльнiсть на пiдставi рiшення арбiтражно-

го суду. Про припинення дiяльностi селянського (фермер-

ського) господарства внаслiдок банкрутства йдеться в п. З

ст. 29 Закону "Про селянське (фермерське) господарство".

Наведенi правовi норми i закони визначають правосубєкт-

i нiсть сiльськогосподарських товаровиробникiв у разi припи-

нення їхньої дiяльностi внаслiдок настання банкрутства i то-

| му цi правовi акти пiдставне вважати допомiжними.

3. Банкрутство становить собою вагомий економiчно-пра-

вовий фактор, який потребує вiдповiдного правового регулю-

вання. Сiльськогосподарське пiдприємство i селянське (фер-

мерське) господарство можуть бути визнанi банкрутом лише

на пiдставi рiшення арбiтражного суду. Це рiшення за своєю

правовою природою i значущiстю є вiдповiдним юридичним

фактом, лише на пiдставi якого настають правовi наслiдки

визнання учасника товарно-грошових вiдносин банкрутом. У

преамбулi до Закону України "Про банкрутство" зазначено,

що цей закон визначає умови i порядок визначення юридич-

них осiб - субєктiв пiдприємницької дiяльностi - банкрута-

ми з метою задоволення претензiй.

Пiд банкрутством розумiється повязана з недостатнiстю

активiв (майна, коштiв) у лiквiдацiйнiй формi неспромож-

нiсть юридичної особи - субєкта пiдприємницької дiяльнос-

тi - задовiльнити в установленi для цього строки предявленi

402

Роздiл хуа

до нього з боку кредиторiв вимоги i виконати зобовязання

перед бюджетом.

Субєктами банкрутства е боржники (банкрути) - юри-

дичнi особи (що є субєктами пiдприємницької дiяльностi),

неспроможнi своєчасно виконати свої зобовязання перед

кредитором або бюджетом. Стосовно сiльського господарства

банкрутом може бути лише сiльськогосподарське пiдприєм-

ство, що здатне займатися пiдприємницькою дiяльнiстю, тоб-

то вiдповiдно до ст. i Закону "Про пiдприємництво" прован

дити дiяльнiсть по виробництву продукцiї, виконанню робiт,

наданню послуг та заняттю торгiвлею з метою одержання

прибутку.